Освітньо-професійні стандарти у контексті реформування системи підготовки кадрів
5.2. Аналіз відповідності обсягів освітніх послуг потребам вітчизняного ринку праці
У запропонованому підрозділі на базі розрахункових даних офіційної статистики здійснено аналіз прийняття (планові значення) та випуску (факт) у 2006-2007роках за кошти Державного бюджету фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст" та "бакалавр". Крім того, проведено оцінку попиту та пропозиції відповідних кадрів на офіційному вітчизняному ринку праці. Групування профільних професій щодо вимог до рівнів освіти відповідає нормам Національного класифікатора України ДК 003:2005 "Класифікатор професій" (далі – КП) та Довідника кваліфікаційних характеристик професій (далі – ДКХП) з його галузевими випусками.
Слід зауважити, що у професійно-класифікаційній сфері (КП, ДКХП), штатних розписах, тарифних сітках, додатках до галузевих угод, колективних договорів, переліках видів робіт, що дають право на пільгові пенсії за професійною ознакою, на додаткову відпустку, скорочений робочий тиждень тощо, реєстрах податкової, пенсійної системи, держслужби зайнятості відсутні професійні назви робіт, які потребують підготовки, наприклад, за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст", за такими спеціальностями як "менеджмент", "соціологія", "журналістика", "право" та "екологія" тощо. Такий занижений рівень вимог до відповідних фахівців відсутній і у міжнародних та зарубіжних стандартах. Поряд із цим державою було профінансовано у 2006 році випуск за хибною та "законосуперечливою" (із позиції професійних стандартів) підготовкою 3539 осіб з категорії молодших спеціалістів та заплановано прийняття у цьому ж році за рахунок платників податків 4000осіб відповідної категорії. Такий стан освітянського "державотворення" перетворюється на стійку тенденцію, тому що вже у 2007 році вищими навчальними закладами І та ІІ рівнів акредитації випущено та прийнято відповідно 3531 і 3830 "псевдофахівців".
Для зіставлення попиту та пропозиції фахівців відповідного спрямування на регульованому ринку праці, відповідності обсягів прийому та випуску молодших спеціалістів за професійними групами запропоновано розглянути 10 діаграм, розроблених за даними офіційної статистики та іншими офіційними матеріалами.
Як видно на Діаграмі 6, обсяг прийняття молодших спеціалістів сфери педагогічної освіти у 2006-2007 років є абсолютно однаковим, а їх фактичний випуск скоротився на 14,3%. Таким чином, спостерігається тенденція до зростання прийняття за держзамовленням відповідних абітурієнтів та "відсіювання" студентів у період навчання із суб'єктивних та об'єктивних (відрахування через неуспішність, за власним бажанням, декретна відпустка, переїзд до іншої місцевості із переведенням тощо) причин.
На вітчизняному ринку праці стосовно педагогічних працівників з освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст" намітилася тенденція скорочення як попиту, так і пропозиції. Так, наприклад, за 2006-2007рр. офіційний попит на "молодших" педпрацівників скоротився на 15,6%, а пропозиція – на 17,6% відповідно. Навантаження безробітних освітян відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня на вакансію складало у 2006 році 5,4 особи, у 2007 році – 5,3 особи, тобто мала місце стійка тенденція
5-разової зареєстрованої надлишковості відповідної категорії кадрів.
Додаткове максимальне навантаження випускників на ринок праці (за умови, що всі вони офіційно виходять на ринок праці у пошуку підходящої роботи) складало у 2006 році 27,1%, у 2007 році – 27,8%, тобто воно є статичним.
Аналізуючи попит і пропозицію на робочу силу, навантаження на вакансію тощо, тут і далі слід ураховувати такі особливості та застереження:
- до центрів зайнятості звертається далеко не все незайняте населення, тому що існує багато альтернативних, і часто-густо, більш ефективних, форм працевлаштування (через недержавні агенції, кадрові служби, мережу Internet, за рекомендаціями знайомих тощо). Виходячи з цього, обсяг безробітних та незайнятих у країні на повному ринку праці набагато більший, і за авторськими розрахунками, майже у 4 рази перевищує його офіційну позначку;
- далеко не всі роботодавці подають повну інформацію про наявні вакансії та вільні робочі місця. Як правило, найбільш привабливі, у т.ч. матеріально, вакансії заповнюються підприємствами (фірмами) самостійно або за посередництвом рекрутингових, хендхантерських та інших компаній. За нашими розрахунками, на повному ринку праці обертається у 3 рази більше вакансій (робочих місць) від позначки, зафіксованої у центрах зайнятості. Останні оперують у більшості випадків найбільш непривабливими вакансіями та вільними робочими місцями;
- левова частка випускників (за нашими оцінками, від 25,0 до 80,0% у залежності від професійного спрямування) свідомо навчається лише заради диплома і планує свою подальшу професійну діяльність у частковому, а часто-густо, у повному відриві від отриманого профілю (фаху). Таким чином, реальне навантаження на ринок праці у кваліфікаційному розрізі з боку випускників набагато нижче від потенційного чи розрахункового;
- на регіональних та галузевих сегментах вітчизняного ринку праці існує суттєва диференціація попиту та пропозиції на робочу силу у професійному розрізі. У багатьох випадках надлишкові професії в одних регіонах, є дефіцитними в інших регіонах. Виходячи з цього, у запропонованому аналізі важливими є тенденції, а не конкретні показники.
Вивчення тенденцій з прийняттям, випуском, попитом та пропозицією педагогічних працівників освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» дозволяє зробити декілька узагальнених висновків та рекомендацій, а саме:
- обсяг прийняття слід зберегти на теперішньому рівні. У той самий час його необхідно повністю передати від національного до регіонального сегменту держзамовлення, зробити акцент на підготовці "молодших" педагогів для міст та районів, де має місце їх сталий дефіцит (шахтарські міста, окремі сільські та гірські райони, депресивні території та інші моногалузеві та моновиробничі поселення);
- суттєво поліпшити умови зайнятості (оплата праці, житлозабезпечення тощо) для працівників цієї групи професій.
Діаграма 6 "Педагогічна освіта"
Як видно з Діаграми 7, основні тенденції підготовки "молодших" фахівців за спеціальністю "економіка і підприємництво" полягають у такому:
- випуск і прийняття студентів у 2006 та 2007 роках практично не змінилися (скорочення на 2,6 та 1,6% відповідно);
- стабільне прийняття студентів відбувається на фоні помітного зменшення чисельності відповідних безробітних, які "стояли" на обліку у центрах зайнятості (на 13,8%), та суттєвого згортання сфери прикладання праці відповідної кваліфікації (зменшення кількості вакансій на 28,9%);
- незважаючи на скорочення абсолютних значень, навантаження безробітних за спеціальністю "економіка і підприємництво" (молодших спеціалістів) на відповідні вакансії збільшилося – із 2,7 до 3,2 осіб;
- частка випускників у загальному обсязі відповідного сегмента пропозиції зменшилася із 32,4 до 29,8%, а навантаження випускників (без урахування безробітних) на наявні на той час вакансії, навпаки, збільшилося – із 5,6 до 7,6 осіб.
Проведений аналіз дає можливість зробити такі висновки та пропозиції:
- державне замовлення на підготовку молодших спеціалістів за спеціальністю "економіка і підприємництво" слід скоротити на 2008/2009 та 2009/2010 навчальні роки не менш ніж у 2 рази;
- вітчизняні роботодавці у багатьох випадках зорієнтовані на підбір кадрів відповідного профілю з базовою чи повною вищою освітою, наявністю трудового стажу або технічних (конторських) службовців без вищої освіти із подальшою їх цільовою підготовкою на підприємстві чи (в окремих випадках) за кордоном;
- МОН України необхідно провести перерозподіл (інвентаризацію) спеціальностей (напрямів підготовки) відповідного спрямування між "молодшим спеціалістом, бакалавром, спеціалістом та магістром", виходячи з наявності кваліфікацій (професій) у вітчизняній професійно-класифікаційній сфері та реальних потреб вітчизняних роботодавців.
Діаграма 7 "Економіка та підприємництво"
Основні характеристики прийняття, випуску, попиту та пропозиції на фахівців за спеціальністю "торгівля" (молодший спеціаліст) мають такий вигляд (Діаграма 8):
- прийняття залишається на одному і тому ж самому рівні, а випуск несуттєво скоротився (на 5,2%);
- пропозиція (безробітні) за 2006-2007 роки знизилася також несуттєво (на 5,7%), тоді як попит зазнав значного згортання (на 24,2%);
- навантаження на 1 вакансію з боку безробітних відповідного професійного спрямування зросло з 7,5 до 9,3 осіб;
- максимальна частка випускників в обсязі пропозиції відповідних фахівців на офіційному ринку праці знизилася із 42,3 до 40,0%, але залишається надвисокою.
Проведений аналіз дозволяє зробити такі висновки і дати пропозиції:
- висока надлишковість фахівців торгівельної сфери на офіційному ринку праці та низький рівень попиту на них пояснюється такими чинниками, як: швидке кадрове обертання працівників відповідної сфери; левову частку (до 80,0%) пропозиції профільних фахівців "поглинає" безпосередньо (без послуг центрів зайнятості) приватна торгівельна сфера;
- на офіційний ринок праці "виходять", як правило, робоча сила з низькою конкурентоздатністю та непривабливі робочі місця (вакансії) торгівельної сфери;
- роботодавці зорієнтовані у більшості випадків на залучення до роботи саме випускників ВНЗів І-ІІ рівнів акредитації з освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодшого спеціаліста»;
- відповідна сфера діяльності є досить гнучкою на ринку праці, у т.ч. на такому його сегменті, як самозайнятість, тобто у працівників сфери торгівлі досить високий (до 0,85) коефіцієнт започаткування підприємницької діяльності;
- обсяги прийняття за державним замовленням слід залишити на теперішньому рівні.
Діаграма 8 "Торгівля"
Аналіз основних характеристик прийняття, випуску, попиту та пропозиції на техніків-геодезистів, -картографів, -землевпорядників,
-топографів (Діаграма 9) свідчить про те, що:
- прийняття та випуск за 2006-2007 рр. були незмінними;
- на офіційному ринку праці мали місце як низький попит, так і низька пропозиція відповідних фахівців;
- з початку 2006 на початок 2007 року попит на офіційному ринку праці на професії геодезично-картографічно-землевпорядкувального спрямування збільшився у 3,4 раза, а пропозиція скоротилася на 26,8%. За рахунок цього перевиробництво відповідних кадрів у 2006 році (3,8 особи на 1вакансію) змінилося на їх дефіцитність у 2007 році (0,8 особи на 1вакансію).
Виходячи з визначених тенденцій можна зробити такі висновки і пропозиції:
- у країні на повному ринку праці наявний високий попит на техніків, пов’язаних із виконанням геодезичних, картографічних, топографічних та землевпорядковувальних робіт. У більшості своїй випускники навчальних закладів або продовжують навчання у ВНЗах, або "розбираються" кадровими службами "на пряму", тобто без послуг центрів зайнятості;
- якість освітніх послуг, що надаються технікумами (коледжами) відповідного спрямування, залишається досить високою, що дозволяє їх випускникам, у більшості випадків, безпроблемно працевлаштуватися за спеціальністю, навіть без наявності стажу роботи;
- роботодавці у значній мірі орієнтуються на профільних фахівців із освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста та (вибірково) спеціаліста, тоді як попит на бакалаврів і магістрів – набагато нижчий;
- рекомендується зберегти (частково збільшити) обсяг прийняття за відповідною спеціальністю на найближчі 3-5 роки, коли попит на відповідних випускників значно збільшився (після скасування мораторію на продаж землі). Існує необхідність перерозподілу, у т.ч. збільшення регіонального сегмента державного замовлення, виходячи із реальних потреб регіонів на середню перспективу.
Діаграма 9 "Геодезія, картографія та землевпорядкування"
Основні характеристики за спеціальністю "Комп’ютерні науки" полягають у такому (Діаграма 10):
- існує стійка тенденція зростання прийняття та випуску молодших фахівців профільного спрямування (2007 до 2006 року – у 1,15 та 1,2 раза відповідно);
- на офіційному ринку праці попит та пропозиція відповідних кадрів незначні та стабільні;
- рівень навантаження дипломованих безробітних на 1 вакансію за відповідний термін знизився із 6,0 до 5,0 осіб.
Таким чином, для підготовки молодших спеціалістів за відповідною спеціальністю необхідно орієнтуватися на такі узагальнені висновки:
- попит на повному ринку праці для відповідних фахівців є надвисоким, що потребує збереження їх прийняття на рівні, не нижчому ніж у 2007/2008 н.р.;
- МОН України слід провести перерозподіл спеціальностей (напрямів підготовки) відповідного спрямування у бік їх збільшення для молодших спеціалістів і бакалаврів та стабілізації обсягів для магістрів.
Діаграма 10 "Комп’ютерні науки"
Як видно на Діаграмах 11 ("Гірництво"), 12 ("Будівництво"), 13 ("Агрономія"), характеристики та узагальнені висновки для підготовки молодших фахівців відповідного спрямування подібні до тих, що стосуються спеціальностей "Комп’ютерні науки" та "Геодезія, картографія та землеустрій" (за частковим виключенням спеціальності "Агрономія").
Діаграма 11 "Гірництво"
Діаграма 12 "Будівництво"
Діаграма 13 "Агрономія"
Особливостями прийняття, випуску, попиту та пропозиції зоотехніків та суміжних з ними професійних назв робіт є:
- стабільний обсяг прийняття та випуску молодших фахівців відповідного профілю;
- падіння пропозиції зоотехніків на офіційному ринку праці (на 15,3%) та фактична згорнутість попиту на них;
- стабільно високий рівень навантаження на вакансію (у 2006 році – 16,3, у 2007 році – 16,6 особи);
- суттєве зростання прийняття абітурієнтів у 2006-2007 роках у порівнянні з 2003-2005рр. (Діаграма 14).
Виходячи з проведеного аналізу можна зробити такі висновки та пропозиції:
- потребує більш як 2-разового зменшення обсяг прийняття за держзамовленням відповідних студентів на невизначений термін;
- наявне перевиробництво кадрів формується на фоні згорнутого попиту, що у цілому відповідає тенденціям кризового стану у вітчизняному тваринництві;
- МОН та МінАПК України слід розглянути питання реструктуризації напрямів та програм підготовки зоотехніків в умовах модернізації сільськогосподарського комплексу в цілому, та його тваринницького комплексу, зокрема.
Діаграма 14 "Зооінженерія"
Прийняття та випуск молодших спеціалістів у цілому, попит та пропозиція відповідних фахівців у 2006-2007 роках характеризувалися такими показниками (Діаграма 15):
- прийняття здійснювалося на стабільному рівні (зменшення на 2,3%);
- випуск молодших фахівців також мало змінився (скорочення на 5,7%);
- має місце тенденція суттєвого перевищення прийняття над випуском, тобто зростання першого на 11,4% у 2006 році та на 15,4% у 2007 році;
- навантаження на 1 вакансію на офіційному вітчизняному ринку праці з боку незайнятих молодших спеціалістів складало у 2006 році 4,5 особи, у 2007 році – 4,4 особи, тобто намітилася тенденція збереження стабільно високої надлишковості відповідних кадрів;
- пропозиція молодших фахівців на офіційному вітчизняному ринку праці знизилася на 13,8%, а попит – на 11,6%.
Серед узагальнених рекомендацій щодо підготовки «молодших спеціалістів» відзначимо:
- МОН України слід за більшістю спеціальностей здійснити перерозподіл державного замовлення у бік його регіональних сегментів, потреби ринків праці на відповідні кадри на середню перспективу;
- необхідно скоротити у рази прийняття студентів – молодших спеціалістів на такі спеціальності, як, наприклад, "Зооінженерія", "Економіка і підприємництво", "Агрономія" (частково) тощо;
- МОН України слід розглянути можливість перепрофілювання підготовки "молодших спеціалістів" таких спеціальностей, як "Правознавство", "Соціологія", "Журналістика", "Право" тощо, тому що вона не має аналогів у міжнародній практиці;
- виходячи із високої потреби роботодавців у робітничих професіях, скорочення чисельності молоді "вступного" віку (за нашими розрахунками до 2010 року на 25,0% у порівнянні з 2006 роком) передбачити до 2010 року щорічне скорочення прийняття за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста за кошти Державного бюджету на 10,0%, довівши його до 60 тис. осіб на рік.
Діаграма 15 "У цілому за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст"
Аналізуючи обсяги (та відповідність потребам економіки) підготовки бакалаврів, слід зауважити, що для цілого ряду напрямів підготовки бакалаврів відсутні професійні назви робіт із відповідними вимогами до рівня освіти у КП та ISCO-88. Серед них, наприклад, такі як "Культурологія", "Менеджмент соціальної діяльності", "Економічна теорія", "Міжнародна економіка" та багато інших, за якими у 2007 році за кошти Держбюджету України замовлено не менше 10300 осіб.
Для зіставлення прийняття за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра за основу було взято Перелік спеціальностей 1997 року (із змінами та доповненнями).
Підготовка педагогів-бакалаврів характеризується такими показниками (Діаграма 16):
- прийняття бакалаврів у 2007 році суттєво знизилося у порівнянні з 2006роком (на 22,0%);
- випуск перебуває на стабільному рівні;
- має місце скорочення на офіційному вітчизняному ринку праці як пропозиції безробітних – бакалаврів (на 18,4%), так і вакансій для них (на 23,9%);
- навантаження на 1 вакансію залишається стабільно високим (8,1 особи у 2006 році та 8,6 особи у 2007 році).
Аналіз зазначених вище показників дає можливість зробити такі узагальнюючі висновки та пропозиції:
- великий обсяг підготовки та низький попит на педагогів-бакалаврів свідчить про те, що левова частка із них або продовжує своє навчання на спеціаліста, магістра, або працевлаштовується не за фахом. Крім того, частка випускників за умови обов’язкового розподілу працевлаштовується до закладів освіти прямо, тобто без посередництва системи центрів зайнятості;
- МОН України слід привести обсяг підготовки бакалаврів за держзамовленням у відповідність до регіональних потреб, особливо у сільських та гірських районах, моногалузевих та моновиробничих містах, інших депресивних територіях тощо;
- МОН України необхідно, як і для більшості напрямів підготовки бакалаврів, перерозподілити навчальні програми таким чином, щоб бакалаври-випускники отримували такий рівень професійної компетентності, який був би достатнім для "обіймання" первинної посади (без вимог до стажу роботи).
Діаграма 16 "Педагогічна освіта"
Головні тенденції у підготовці та працевлаштуванні бакалаврів для сфери культури такі (Діаграма 17):
- зростання планових обсягів прийняття у 1,5 раза у 2007 році, яка за темпами приросту не має аналогів за іншими напрямами підготовки (спеціальностями) як бакалаврів, так і молодших спеціалістів. Це пояснюється або намаганням можновладців від культури провести "культурну революцію" по-українські, або ж "вибухом" культурної діяльності в Україні, або, що більш реалістично та прагматично, наданням (свого часу) МОН України можливості деяким ВНЗам країни "підзаробити копійчину" за рахунок коштів Державного бюджету;
- обсяг випуску фахівців-бакалаврів перебуває на стабільному рівні;
- на вітчизняному ринку праці пропозиція вакансій для бакалаврів –"культурників" стабільно низька, а пропозиція з боку їх незайнятого сегмента знизилася на чверть (25,6%);
- за рахунок суттєвого скорочення відповідної категорії безробітних має місце зниження навантаження на вакансію – з 3,4 до 2,5 особи;
- за багатьма відповідними професіями за наявної пропозиції з боку безробітних-бакалаврів вакансії були відсутні як у 2006, так і у 2007 роках. Таким чином, існує підготовка бакалаврів за професіями, на які з боку роботодавців повністю відсутній попит як через несприйняття рівня професійної компетентності відповідних випускників ВНЗів, так і через реальну відсутність відповідної професійної потреби чи виду діяльності.
Проведений аналіз дає підставу зробити такі висновки та дати пропозиції:
- МОН України слід скоротити обсяг підготовки бакалаврів для сфери культури за рахунок держзамовлення на 3-5 річний період не менш як у 1,5-2 раза;
- "прив’язати" держзамовлення до його регіонального сегмента, особливо щодо заповнення фахівцями вакансій культурних закладів у сільській, гірській місцевості, моногалузевих, моновиробничих містах, інших депресивних територіях. КМУ вирішити питання щодо стимулювання умов зайнятості (оплата праці, пільги, відомче житло тощо) відповідних молодих фахівців у зазначених вище регіонах.
Діаграма 17 "Культура"
Подібні тенденції, висновки та пропозиції притаманні й підготовці фахівців-бакалаврів за напрямом підготовки "Мистецтво" (Діаграма 18).
Діаграма 18 "Мистецтво"
Аналіз основних параметрів за напрямом підготовки "Економіка і підприємство" свідчить про наявність таких тенденцій (Діаграма 19):
- прийняття бакалаврів відповідного спрямування перебуває майже на одному і тому ж самому рівні (приріст 4,3%);
- випуск бакалаврів у 2007 році скоротився у порівнянні з попереднім роком досить суттєво (на 20,7%);
- на офіційному вітчизняному ринку праці має місце суттєве перевиробництво бакалаврів – "економіко-підприємців", хоча їх пропозиція має тенденцію до скорочення (на 7,2%);
- позитивним на ринку праці є те, що за період, який аналізується, спостерігається (хоч і несуттєво, але все ж таки) зростання кількості вакансій (на 3,7%). Цей стан справ призвів до поліпшення і такого показника, як навантаження безробітних на вакансію (зниження з 3,9 до 3,5 особи).
Виходячи з проведеного аналізу висновки та пропозиції мають такий вигляд:
- на вітчизняному ринку праці має місце як відносне, так і абсолютне перевиробництво кадрів з освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра за напрямом підготовки "Економіка і підприємництво". МОН України пропонується скоротити обсяг держзамовлення на їх підготовку на 5-річний термін у 2,0-2,5 раза;
- МОН України слід переглянути програми підготовки бакалаврів за відповідним напрямом підготовки таким чином, щоб рівень професійної компетентності випускників не менш як на 90,0% відповідав рівню кваліфікаційних вимог до відповідних фахівців;
- зорієнтувати підготовку за державні кошти бакалаврів за напрямом підготовки "Економіка і підприємництво" таким чином, щоб не менш як 80,0% випускників "виходило" на ринок праці, а до 20,0% − подовжували навчання за магістерськими програмами та програмами спеціалістів (до моменту їх скасування).
Діаграма 19 "Економіка і підприємництво"
Аналіз основних характеристик підготовки гірників-бакалаврів (Діаграма 20) свідчить про те, що:
- у 2007 році відносно 2006 року планове прийняття відповідних студентів скорочено на 14,3%, а їх випуск зменшився на 6,6%;
- на вітчизняному офіційному ринку праці дуже низькими є як пропозиція, так і попит на відповідні кадри. Таким чином, як вакансії, так і незайняті у більшості своїй є неконкурентоспроможними та "малопривабливими".
Головною пропозицією для центральних органів виконавчої влади, які переймаються питаннями держзамовлення, виступає те, щоб збільшити обсяг підготовки бакалаврів-гірників, тому що більшість із них «розбирається» державними та приватними вугільними суб'єктами господарювання ще до закінчення ВНЗів.
Діаграма 20 "Гірництво"
Тенденції випуску, попиту, пропозиції на фахівців екологічного (природоохоронного спрямування) з освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавра" подібні із напрямом підготовки "Гірництво". Відмінним є лише плановий обсяг прийняття, який для техніків-екологів має тенденцію до зростання (на 8,9%) (Діаграма 21). Незважаючи на подібність характеристик, пропозиція щодо підготовки бакалаврів за напрямом підготовки "Екологія", має інший вигляд:
- рекомендувати МОН України скоротити не менш як у 1,5 раза обсяг держзамовлення, тому що попит на цих фахівців формується, у значній мірі, недержавними суб'єктами господарської діяльності, якій повинні оплачувати їх цільову підготовку.
Діаграма 21 "Екологія"
Аналіз прийняття, випуску, попиту та пропозиції щодо підготовки техніків-будівельників та інших профільних професій із професійно-кваліфікаційним рівнем "бакалавра" подібні із напрямом підготовки "Гірництво" (Діаграма 22). Відмінним є лише планове прийняття, яке для техніків-будівельників показує, що:
- план прийняття абітурієнтів за напрямом підготовки "Будівництво" у 2007 році збільшився у порівнянні з 2006 роком на 29,5%, що в цілому відповідає тенденціям економічного піднесення у будівельній галузі;
- випуск відповідних фахівців за термін, що аналізується, скоротився на 6,7%. Така зламаність "кривих" прийняття у 2003-2007рр. ще раз свідчить про відсутність національної політики щодо формування державного замовлення у відповідності до перспективних потреб вітчизняного ринку праці;
- попит та пропозиція на відповідні кадри на офіційному ринку праці майже згорнуто, що свідчить про переважну їх наявність на повному ринку праці поза межами "сфери впливу" Державної служби зайнятості.
Таким чином, плановий обсяг прийняття студентів на напрям підготовки "будівництво" за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавра" слід поступово підвищувати до 2010 року на 15,0-20,0% щорічно.
Діаграма 22 "Будівництво"
Прийняття випуск, попит та пропозиція кадрів зооінженерного та агрономічного спрямування з освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавра" мають подібні характеристики (Діаграми 23, 24), які полягають у такому:
- існує тенденція незначного зростання прийняття студентів як на "Агрономію", так і на "Зооінженерію" (на 6,4 та 2,2% відповідно);
- обидва напрями підготовки "скоротили" випуск фахівців (на 11,7 та 15,8% відповідно);
- пропозиція безробітних агрономів-бакалаврів на вітчизняному ринку праці, як і зооінженерів-бакалаврів, вкрай низька та перебуває на стабільному рівні.
Проведений аналіз дає підставу зробити такі висновки та пропозиції:
- виходячи з того, що попит на агрономів-бакалаврів та зооінженерів-бакалаврів (за авторськими обстеженнями) вкрай низький як на офіційному, так і на повному ринку праці, рекомендувати МОН України скоротити на трирічний термін обсяг прийняття за кошти Державного бюджету за відповідними напрямами підготовки у 2,0 – 2,5 рази;
- переорієнтувати програму підготовки агрономічних та зооінженерних (зоотехнічних кадрів) для приватних агрофірм та фермерських господарств, віддаючи перевагу фахівцям з освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодшого спеціаліста".
Діаграма 23 "Агрономія"
Діаграма 24 "Зооінженерія"
Аналіз прийняття, випуску, попиту та пропозиції на фахівців-юристів з освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавра» свідчить про те, що (Діаграма 25):
- як прийняття, так і випуск бакалаврів-юристів перебуває на стабільно високому рівні (зростання на 2,0% та скорочення на 11,7% відповідно);
- попит та пропозиція на вітчизняному ринку праці майже згорнуті та постійно скорочуються (на 15,2% та у 4 рази відповідно).
Серед узагальнених висновків та пропозицій слід виділити такі:
- бакалаври-юристи працевлаштовуються за фахом, як правило, без послуг центрів зайнятості, переважно до приватної сфери та малого підприємництва, подовжують свою профпідготовку за програмами спеціалістів та магістрів, знаходять роботу не за фахом тощо;
- незважаючи на відносно високий рівень працевлаштування цієї категорії випускників, пропонується скоротити обсяг держзамовлення на підготовку юристів (бакалаврів, спеціалістів та магістрів) не менш як у 2рази, тому що головний сегмент привабливих вакансій для них сформований не у державній, а у приватній сфері, яка може (повинна) самостійно фінансувати їх підготовку за цільовим замовленням.
Діаграма 25 "Право"
Характеристики, загальні для підготовки бакалаврів, мають такий вигляд:
- прийняття студентів у 2007році збільшилося у порівнянні із 2006роком на 3,2%;
- випуск відповідно скоротився на 17,3%;
- пропозиція безробітних-бакалаврів на вітчизняному офіційному ринку праці за період, що аналізується, також зменшилася на 13,8%;
- попит на відповідні кадри на фіксованому ринку праці знизився на 11,6%;
- навантаження на вакансію для незайнятих фахівців-бакалаврів залишається майже на одному рівні (4,5 осіб у 2006 році та 4,4 особи у 2007 році).
Виходячи з проведеного аналізу узагальнені висновки та пропозиції полягають у такому:
- левова частка випускників-бакалаврів, підготовлених за державні кошти, або ж працевлаштовуються за фахом до приватної сфери, або продовжують навчання за програмами спеціалістів чи магістерськими програмами, або працевлаштовуються не за фахом, у т.ч. до "тіньової" економіки та за кордом (за / поза фахом);
- пропонується МОН України зменшити держзамовлення на підготовку бакалаврів на термін до 5 років у середньому не менш як у 1,5раза;
- рекомендувати МОН України збільшити обсяги держзамовлення за напрямами підготовки, на які існує стійкий попит у роботодавців ("Металургія", "Видавнича справа", "Машинобудування", "Гірництво", "Геодезія", "Картографія і землеустрій", "Соціальне забезпечення", "Будівництво телекомунікації", "Комп’ютерні науки" тощо), за рахунок скорочення обсягів за невипитаними напрямами підготовки та тими, де існує суттєве перевиробництво кадрів ("Освіта", "Право", "Економіка та підприємництво", "Менеджмент", "Культура", "Мистецтво" тощо);
- рекомендувати КМУ зорієнтувати роботодавців на запровадження недержавного, корпоративного, відомчого, галузевого, виробничого цільового замовлення на підготовку фахівців-бакалаврів за їх фінансової підтримки.
Діаграма 26 У цілому за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр"