Освітньо-професійні стандарти у контексті реформування системи підготовки кадрів
5.1. Використання робочої сили у професійному розрізі в Україні та за кордоном
Глобалізаційні процеси у світі, інтенсивний перерозподіл фінансових та людських ресурсів, злиття компаній тощо навколо оптимізації інтересів капіталу, працівників, країн та інших партнерів набувають свого чергового піднесення у розвитку. Очевидним є те, що до цих "змагань" та перетворень залучаються і адекватні зміни у працевлаштуванні та професійно-класифікаційній сфері як у світі в цілому, так і в окремо взятій країні, яка не бажає залишитися "на узбіччі" процесів розвитку.
Підтвердженням такого висновку є аналіз динаміки питомої ваги зайнятих за розділами професій за ISCO-88 в окремих країнах (Таблиця 9). Загальними тенденціями для розвинених країн світу є скорочення або стабілізація частки керівників, суттєве зростання питомої ваги професіоналів та фахівців (особливо у Великій Британії, Іспанії, Швейцарії та Німеччині), незначне скорочення частки конторських (технічних) службовців (клерків), зростання питомої ваги працівників сфери обслуговування та торгівлі, суттєве скорочення частки робітничих професій (особливо в Іспанії, Бельгії, Німеччині та США).
Безумовно, що як і структура зайнятості, так і професійна структура працівників, помітно диференціюються від країни до країни. Головними особливостями, що впливають на великі коливання зайнятих у професійно-класифікаційному розрізі, є те, що:
- у багатьох країнах складно ідентифікувати ті чи інші професії (види роботи) за рівнем освіти, складністю, завданнями та обов'язками, спеціалізаціми;
- професійна структура напряму залежить від рівня освіти населення, інноваційно-інвестиційного стану економіки, рівня науково-технічного розвитку засобів виробництва тощо;
- деякі заняття історично, ментально, етнічно чи релігійно згорнуто або навпаки розширено у тій чи іншій країні.
|
Країна |
Розділи Міжнародної класифікації занять (ISCO-88) |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Робітничі професії |
|
|
Австралія |
+1,4 |
+1,6 |
-0,4 |
-0,7 |
-0,9 |
-0,4 |
-0 |
,4 |
-0,2 |
-2,6 |
|
Бельгія |
+0,6 |
+1,0 |
+0,9 |
-0,5 |
+0,5 |
-0,8 |
-2,2 |
-1,3 |
+1,8 |
-2,0 |
|
Велика Британія |
-2,9 |
+1,5 |
+3,6 |
-1,8 |
-2,7 |
- |
0,8 |
-0,6 |
+3,7 |
-0,4 |
|
Іспанія |
-0,5 |
+1,5 |
+2,7 |
-0,5 |
+0,2 |
-2,4 |
+0,2 |
-0,9 |
-0,3 |
-3,2 |
|
Німеччина |
-0,3 |
+1,2 |
+1,6 |
-0,5 |
+0,7 |
-0,3 |
-2,1 |
-0,6 |
-0,3 |
-2,0 |
|
Польща |
-0,2 |
+1,5 |
+1,4 |
+0,7 |
+1,8 |
-2,9 |
-2,4 |
+0,7 |
-0,6 |
-3,4 |
|
Португалія |
-2,2 |
+0,5 |
-3,3 |
-1,2 |
-0,4 |
+1,8 |
+0,5 |
+1,2 |
+3,1 |
+6,2 |
|
Російська Федерація |
-1,9 |
+0,9 |
+1,0 |
+0,3 |
+1,9 |
-0,2 |
+1,2 |
-1,0 |
-2,2 |
-0,3 |
|
Румунія |
-0,3 |
0 |
-1,0 |
0 |
+2,0 |
0 |
-2,1 |
- |
+2,4 |
+2,3 |
|
США |
+1,7 |
+1,4 |
-1,0 |
-0,2 |
-0,2 |
-0,5 |
- |
1,2 |
- |
-1,9 |
|
Швейцарія |
+0,3 |
+2,8 |
+1,0 |
-2,7 |
+0,4 |
-0,1 |
-1,8 |
-0,2 |
+0,3 |
-1,4 |
Таблиця 9 Зміна питомої ваги зайнятих за розділами професій у деяких країнах світу (у % (±) 2001 рік до 1995 року)
Якщо зіставляти Україну за розподілом зайнятого населення за групами професій (2001 рік) з іншими країнами, то слід відразу ж зазначити наявність суттєвих розбіжностей (див. Таблицю 10), а саме:
|
Країни, міста |
Розділи Міжнародної класифікації занять |
Робітничі професії |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
|
Україна |
10,0 |
11,4 |
13,9 |
3,6 |
11,2 |
2,6 |
12,0 |
15,3 |
19,6 |
60,7 |
|
Австралія |
15,7 |
29,2 |
13,3 |
33,9 |
1,8 |
2,8 |
3,3 |
41,8 |
||
|
Бельгія |
11,4 |
19,2 |
11,1 |
16,2 |
10,6 |
1,7 |
11,7 |
7,0 |
11,1 |
42,1 |
|
Велика Британія |
13,4 |
12,0 |
13,1 |
13,4 |
15,2 |
- |
12,0 |
8,6 |
12,3 |
48,1 |
|
Іспанія |
7,8 |
12,0 |
10,2 |
9,7 |
14,2 |
4,2 |
17.6 |
10,3 |
14,0 |
60,3 |
|
Німеччина |
5,9 |
13,0 |
20,9 |
12,9 |
12,0 |
2,0 |
17,3 |
7,5 |
8,5 |
47,3 |
|
Польща |
5,9 |
11,0 |
12,4 |
7,7 |
11,0 |
18,1 |
17,2 |
8,8 |
7,9 |
63,0 |
|
Португалія |
6,9 |
7,2 |
7,5 |
9,7 |
13,6 |
11,6 |
21,7 |
8,4 |
13,4 |
68,7 |
|
Російська Федерація |
4,3 |
16,7 |
15,9 |
3,4 |
12,6 |
2,6 |
18,0 |
13,7 |
2,8 |
59,7 |
|
Румунія |
2,4 |
7,1 |
9,2 |
4,2 |
8,0 |
42,6 |
17,9 |
- |
8,6 |
77,1 |
|
США |
19,5 |
15,2 |
13,7 |
11,9 |
13,4 |
2,4 |
24, 1 |
39,9 |
||
|
Швейцарія |
5,6 |
16,5 |
20,5 |
13,8 |
12,9 |
4,5 |
15,3 |
5,0 |
5,9 |
43,6 |
|
Київ |
15,4 |
21,8 |
18,5 |
6,0 |
11,3 |
0,2 |
9,6 |
10,3 |
6,4 |
37,8 |
|
Лондон |
18,5 |
17,4 |
21,1 |
13,2 |
11,4 |
- |
5,8 |
3,6 |
8,9 |
29,7 |
|
Севастополь |
10,1 |
13,2 |
25,4 |
3,9 |
14,5 |
0,9 |
11,0 |
12,3 |
8,7 |
47,4 |
|
Ліверпул |
10,4 |
11,6 |
12,9 |
15,0 |
18,4 |
- |
9,6 |
8,8 |
13,9 |
50,4 |
|
Манчестер |
10,8 |
13,8 |
13,3 |
12,6 |
16,0 |
- |
8,3 |
8,3 |
16,5 |
49,1 |
Таблиця 10 Розподіл зайнятого населення деяких країн світу за групами професій у 2001 році
- звуженість прикладання праці технічних службовців (клерків, адміністраторів, секретарів тощо), що засвідчує суттєву згорнутість сфери непобутових послуг (юридичні, наукові, консалтингові тощо), комунікативної та інформаційної інфраструктури. Така ситуація, з одного боку, "підтримує" ціновий диктат, зловживання з боку чиновників та структур-монополістів відносно сфери малого бізнесу та підприємництва, а з іншого – продукує подальшу правову необізнаність та незахищеність широких верств населення (Діаграма 1);
Діаграма 1 Розподіл зайнятого населення деяких країн світу за групами професій у 2001 році (технічні службовці), %
- Україна суттєво поступається багатьом країнам світу і за таким показником, як питома вага у загалі зайнятих фахівців та професіоналів (фахівців "вищого ґатунку") (Діаграма 2). Такий стан справ віддзеркалює відносно низький рівень наявності повної вищої освіти серед зайнятого населення, суттєву (безумовно, за вини ВНЗів) розбалансованість між обсягами та напрямами підготовки фахівців та реальним попитом на них, низьку якість підготовки фахівців у багатьох вищих навчальних закладах тощо.
Якщо країна не зможе у стислі терміни реформувати систему освіти в цілому та її "вищої" ланки, зокрема, найбільш привабливі, перспективні та оплачувані нові робочі місця зовнішні інвестори заповнюватимуть іноземною висококваліфікованою робочою силою;
- "кидається в очі" надвисока зайнятість населення України за найпростішими професіями робітників, зорієнтованими на використання ручної, низькокваліфікованої та малопродуктивної праці. Питома вага цього прошарку зайнятих у 2001 році в країні складала 19,6%, тоді як, наприклад, в Австралії – 3,3%, Швейцарії – 5,9%, Польщі – 7,9%, Німеччині – 8,5% тощо [2,102,103];
- за часткою керівників у загалі зайнятості Україна вийшла на середньоєвропейський рівень (10,0%). В Європі (за авторською вибіркою) у 2001 році питома вага менеджерів усіх рівнів коливалася в межах від 5,6% у Швейцарії до 13,4% у Великій Британії. За цим напрямом країні слід стабілізувати кількісні параметри та суттєво "попрацювати" над якісними характеристиками керівників. Тим паче, що науковцями вже давно доведено, що лише 10,0% населення має психофізіологічний нахил та здібності до управлінської діяльності;
Діаграма 2 Розподіл зайнятого населення деяких країн світу за групами професій у 2001 році (професіонали та фахівці), %
- у країні досить високий рівень використання праці робітників (60,7%), що свідчить про низький рівень продуктивності праці, слабке застосування наукомістких та ресурсозберігаючих технологій, недостатній внутрішньовиробничий менеджмент та низькі якісні характеристики робочої сили.
Проблемною є і регіональна диференціація працівників за освітньо-віковою та професійною структурами. Так, як видно на Рис. 8, питома вага "законодавців, вищих державних службовців, керівників" висока у м.м.Києві, Севастополі, АР Крим та "рветься по Дніпру" у бік Лівобережної України. У той самий час значна частка зайнятих за робітничими професіями має місце у Закарпатській, Чернівецькій, Вінницькій, Івано-Франківській та Херсонській області (Рис. 9). У цих регіонах та Рівненській, Київській, Чернігівській та Черкаській областях відносно висока питома вага зайнятої молоді та осіб у найбільш працездатному (30-49 років) віці (Рис. 10). Серед регіонів-лідерів за часткою зайнятого населення за рівнем вищої освіти – мм.Київ, Севастополь, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька і Херсонська області та АР Крим (Рис. 11).
Заслуговує увагу і аналіз динаміки та структури зайнятості населення України у професійному розрізі за 1999-2006 роки.
Рис.8 Регіональна диференціація зайнятого населення за групою професій "Законодавці, вищі державні службовці, керівники"
За даними Всеукраїнського перепису населення
Рис.9 Регіональна диференціація зайнятого населення за групами робітничих професій
*За даними Всеукраїнського перепису населення
Рис.10 Регіональна диференціація зайнятої молоді та осіб у найбільш працездатному віці (30-40 років)*
*За даними Всеукраїнського перепису населення
Рис.11 Регіональна диференціація зайнятого населення за рівнем вищої освіти (осіб з усіма видами вищої освіти на 1000зайнятих)*
*За даними Всеукраїнського перепису населення
Як видно з Діаграми 3, чисельність зайнятих та питома вага "законодавців, вищих державних службовців, керівників, менеджерів (управителів)", "професіоналів" та "технічних службовців" за останні 10 років залишаються на стабільному рівні. Поряд з цим, помітно знижується чисельність та частка працівників, віднесених до розділу КП "Фахівці".
Діаграма 3 Динаміка структури зайнятості населення України у професійному розрізі у 1999-2006 роках (керівники, професіонали, фахівці та технічні службовці)
Більш помітні зміни відбуваються на робітничому сегменті внутрішнього ринку праці країни (Діаграми 4,5).
Це стосується, перш за все, найпростіших професій, чисельність зайнятих за якими у порівнянні з 1999 роком у 2006 році зросла на 1879,4 тис.осіб або в 1,6 раза. Помітно підвищилася (з 16,9 до 25,4%) і питома вага зайнятих некваліфікованою працею. На фоні цієї негативної тенденції погіршення якісних характеристик вітчизняної робочої сили додатковими негараздами виступає скорочення чисельності та питомої ваги "операторів і складальників устаткування і машин", "кваліфікованих робітників з інструментом". Позитивом є те, що зростання зайнятих за професіями "працівників сфери торгівлі та послуг" та скорочення "кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальство", відповідає світовим тенденціям.
Діаграма 4 Динаміка структури зайнятості населення України у професійному розрізі у 1999-2006роках (робітничі професії)
Діаграма 5 Питома вага груп професій за розділами Національного класифікатора України ДК 003:2005 "Класифікатор професій" у 1999, 2003 та 2006 роках, %
Таким чином, усім соціальним партнерам України в сфері працевлаштування та поліпшення якісних параметрів професійної структури (підготовка кадрів) є над чим плідно попрацювати. Серед складових цієї роботи виділимо:
- підвищення рівня підготовки кадрів навчальними закладами, перш за все, шляхом закріплення за останніми фінансово-юридичної відповідальності за якість "освітнього продукту";
- формування недержавних міжгалузевих центрів аудиту якості робочої сили;
- розширення практики навчання та стажування працівників фірм за кордоном;
- більш повну адаптацію професійно-кваліфікаційної сфери до потреб користувачів та вимог вітчизняного ринку праці;
- переміщення "центру тяжіння" супроводження професійно-кваліфікаційної діяльності до соціальних партнерів, і перш за все (що відповідатиме європейській практиці), до галузевих об'єднань роботодавців;
- орієнтацію роботодавців на застосування високотехнологічного обладнання, запровадження ефективного управління персоналом, хоча б з оглядом на близьку (з урахуванням вступу України до СОТ) потребу виходу на високу конкурентоспроможність вітчизняної продукції (товарів, послуг) [103].