Освітньо-професійні стандарти у контексті реформування системи підготовки кадрів
4.1. Модель інституційного забезпечення сфери управління професійною освітою нового типу
Проведення реформи системи підготовки (перепідготовки) кадрів має базуватися на інституціональних засадах посередницького сегмента між ринком освітніх послуг і ринком праці.
Вважаємо, що багатофункціональний аспект взаємодії сторін підготовки та використання кадрів (держзамовлення, якісний рівень викладачів і випускників, критерії відбору, національна рамка кваліфікацій, професійні та академічні кваліфікації тощо) вимагає створення Координаційного комітету із підготовки (перепідготовки) кадрів. До його складу повинні входити представники соціальних партнерів національного рівня та профільних центральних органів виконавчої влади. Апарат Комітету орієнтовано на управління діяльністю 6центрів (агенцій) національного рівня та їх регіональних представництв, а саме:
- Національного центру із формування, розміщення та виконання державного замовлення на підготовку кадрів;
- Національного центру із визначення (сертифікації) професійної компетентності випускників навчальних закладів;
- Центру із оцінювання збалансованості та якості ринку освітніх послуг ринку праці;
- Національного центру автоматизованих реєстрів, державних професійних, освітніх, трудових і соціальних стандартів;
- Національної кваліфікаційної агенції;
- Національного центру із профорієнтації молоді та незайнятого населення (Рис. 7).
Рис. 7 Модель управління професійною освітою нового типу
Така розгалужена структура національних центрів дозволятиме, з одного боку, досягти їх автономії у прийнятті рішень та профільної спеціалізації, а з іншого, залучати якомога більше партнерів до управління сферою підготовки кадрів на національному, виробничому та базовому рівнях.