Освітньо-професійні стандарти у контексті реформування системи підготовки кадрів

3.3. Визначення (сертифікація) професійної компетентності випускників навчальних закладів

Метою формування системи визначення (сертифікації) професійної компетентності випускників є:

• забезпечення прийнятного (>80,0%) рівня працевлаштування випускників навчальних закладів;

• заощадження бюджетних коштів за рахунок оптимізації бюджетного (відомчого, регіонального) замовлення;

• забезпечення об'єктивності та прозорості визначення знань, компетенції та навичок у відповідності до сучасних вимог суспільства, ринку праці та роботодавців;

• наближення вітчизняної системи оцінки якості компетенції випускників до міжнародних стандартів якості.

Система визначення (сертифікації) професійної компетентності випускників формується за такими принципами:

• законності. Оцінювання має бути колективним, підставою для: видавання (або невидавання) сертифіката із присвоєння (визначення) професійної кваліфікації, застосування компенсаційних санкцій щодо повернення витрат коштів Держбюджету у відповідності до чинного законодавства;

• добровільності. Як оцінювачі, так і оцінювані добровільно приймають рішення щодо оцінювання. Випускник, який навчається не за держзамовленням та відмовляється від цієї процедури, не може отримати сертифікат про присвоєння (визначення) професійної кваліфікації. Він буде використовувати (у разі успішного складання іспитів у навчальному закладі) диплом із присвоєнням академічної кваліфікації. Випускник, який навчається за держзамовленням, в обов'язковому порядку зобов'язаний пройти оцінювання на відповідність його професійної компетентності регульованій професії, за якою він навчався;

• рівноправності оцінювачів. Національний центр з визначення (сертифікації) професійної компетентності випускників та мережа його регіональних відділень складається із оцінювачів (включених до Державного реєстру оцінювачів), які пропорційно представляють суб’єктів ринку освітніх послуг та ринку праці (навчальні заклади, роботодавці чи їх об’єднання, центри зайнятості, структурні підрозділи центральних та регіональних органів управління тощо). Права, обов’язки та повноваження цих учасників процесу є рівнозначними;

  • пріоритетності. Комплектація Національного центру та його мережі здійснюється з урахуванням рівня оцінювання (національний, відомчий, регіональний), галузевої та професійної спеціалізації як випускників, так і оцінювачів;
  • паритетності. Під час оцінювання (заліки, тести, іспити, доповіді тощо) ураховується паритет між загальними (фундаментальними) знаннями (до 30,0%) та професійними навичками, соціальною, історичною, особистісною та іншими компетенціями, кваліфікаційними вимогами (не менш як 70,0%). Для випускників з академічною кваліфікацією магістра (бакалавра) має бути рівне співвідношення;
  • взаємопоінформованості. Інструментарій оцінювання (типовий порядок, умови, критерії та принципи оцінювання, тести, питання тощо) заздалегідь доводяться до випускника, а професійно-освітні стандарти, кваліфікаційні вимоги – до оцінювача. Їх доступність має забезпечуватися через мережу Internet [86].

Для визначення (сертифікації) професійної компетентності випускників застосовуються критерії:

  • повного охоплення. Визначається, в якій мірі оцінюваний володіє:

– навичками та знаннями за конкретною професією;

– умінням застосовувати нові підходи у різних (конкретній) сферах діяльності;

– знаннями та персональними навичками, зорієнтованими на лідерство, кар’єрне зростання, комунікабельність, досягнення особистої та колективної мети;

– спроможністю використовувати та застосовувати особистісні якості та переваги у трудовому процесі тощо;

  • відповідності. Інструменти оцінювання (тести, опитувальники тощо) мають відповідати нормам професійних, професійно-освітніх стандартів, переліку навчальних модулів та програм тощо;
  • однотипності. Інструменти оцінювання мають дозволяти оцінювати усіх випускників навчальних закладів країни за професійною та галузевою ознаками;
  • комбінованості. Інструменти оцінювання мають дозволяти оцінювачам визначати відповідність здобутих знань і навичок тій чи іншій професії (групі професій), виходячи з комбінацій навчальних модулів і програм;
  • зіставлюваності. Результати оцінювання повинні (за винятком професій, їх груп, видів робіт, що застосовуються лише в Україні) мати вигляд, зіставлюваний із міжнародними стандартами (Міжнародна стандартна класифікація занять, Міжнародна стандартна класифікація занять країн-членів ЄС, Європейська система кваліфікацій, Європейська рамка кваліфікацій, EUROPASS тощо) [88,89].

Мережу закладів та установ, які перейматимуться визначенням (сертифікацією) професійної компетентності випускників навчальних закладів, та напрями їх взаємодії наведено на Рис. 6.

Мережа закладів із визначення (сертифікації) професійної компетентності випускників навчальних закладів

Рис. 6 Мережа закладів із визначення (сертифікації) професійної компетентності випускників навчальних закладів