Система управління підготовкою кадрів має "підпасти" під найпрозорішу та глибоку за своєю суттю децентралізацію функцій МОН України, інших управлінських структур сфери освіти.

Пропонується законодавчо закріпити 3 сегменти управління підготовкою кадрів, а саме:

1. Ринок освітніх послуг, до якого входять, окрім МОН України та регіональних управлінь освіти і науки, навчальні заклади усіх форм, типів та рівнів акредитації, підготовка на виробництві та загальноосвітні заклади.

2. Ринок праці, де окрім Мінпраці України та його регіональних представництв (нова інституція), галузевих центральних органів виконавчої влади і держкомітетів, Державного центру зайнятості з його структурами регіонального та базового рівня, управлінь праці та соціального захисту, учасниками виступають об'єднання роботодавців національного, галузевого рівнів і недержавні установи із працевлаштування [84, 85].

3. Координаційні та посередницькі структури управління, до яких пропонується включити інституції, у т.ч. ті, що на сьогодні відсутні: Національний центр із формування, розміщення та виконання державного замовлення на підготовку (перепідготовку) кадрів з його регіональними підрозділами; Національний центр із визначення (сертифікації) професійної компетентності випускників навчальних закладів з його регіональними представництвами; Центр з оцінювання збалансованості та якості ринку освітніх послуг та ринку праці з його регіональними структурними підрозділами; Національний центр із профорієнтації молоді та незайнятого населення з його регіональними представництвами; Національний центр автоматизованих реєстрів, державних професійних, освітніх, трудових і соціальних стандартів, до сфери діяльності якого, як варіант, можуть ввійти функції майбутнього Національного агентства з кваліфікацій (Рис.3).

Запропоновані структурні зміни у сфері управління підготовкою кадрів, їх законодавчо-нормативне, інституціональне, фінансово-матеріальне та організаційно-методичне забезпечення дозволять у середній перспективі розбудувати вітчизняну модель "освіти протягом усього життя" (Рис.4).

Структура управління підготовкою (перепідготовкою) кадрів

Рис.3 Структура управління підготовкою (перепідготовкою) кадрів

Відповідно до цієї моделі передбачається створення мережі профорієнтаційних центрів у центрах зайнятості, навчальних закладах та при об'єднаннях роботодавців, регіональних центрів із професійної підготовки старшокласників (10-12 класи), міжВНЗівських регіональних центрів із підготовки випускників шкіл (10-12 класи) до вступу до ВНЗів. Передбачається, що заклади професійно-технічної освіти та центри з підготовки технічних службовців матимуть державну, регіональну, виробничу, приватну форму власності та управління.

Вищі навчальні заклади поділятимуться на державні (МОН України), державні відомчі, регіональні, корпоративні, муніципальні та приватні.

Навчанням зайнятого населення перейматиметься відділення Національного центру з визначення (сертифікації) професійної компетентності працівників за сукупністю трудового стажу та Центр з оцінювання збалансованості та якості ринку освітніх послуг та ринку праці у взаємодії з Національним центром із формування, розміщення та виконання державного замовлення на підготовку (перепідготовку) кадрів.