Освітньо-професійні стандарти у контексті реформування системи підготовки кадрів

2.2.1. Загальна інформація про Класифікатор професій ДК 003:2005

Підстава для розроблення Класифікатора професій ДК 003:005

Чинний Національний класифікатор України ДК:2005 "Класифікатор професій ДК" (далі – КП) було розроблено у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.1993р. "Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики" за договором між Українським науково-дослідним інститутом праці Мінпраці України з Міністерством статистики України №008 від 24.03.1994р. [64].

Мета та завдання розроблення стандарту

Мета розроблення КП – класифікація професій з розподілом існуючих назв робіт (робітничих професій та посад керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців) за класифікаційними угрупованнями для запровадження на практиці статистики праці [65].

Крім того, розроблення КП повинно було сприяти адаптації вітчизняної професійно-класифікаційної практики КП до міжнародних професійно-класифікаційних стандартів. Розробникам вдалося покласти в основу КП структуру, загальні положення, вимоги, 4 знаки кодифікації та близько 70,0% найменувань професій, які застосовуються міжнародною спільнотою згідно з ІSСО-88 та ІSСО-88(СОМ) [66].

КП сприяє:

єдиному державному підходу до класифікації існуючих і виникаючих професій та робіт на основі кваліфікаційних вимог;
вилученню застарілих назв професій та робіт;
усуненню штучного розподілу професій та робіт;
гармонізації національної класифікації з міжнародними стандартами.

КП дає можливість організовувати збір, обробку та публікацію основних статистичних даних про працю за угрупованнями працівників різних рівнів кваліфікації, визначати напрями підготовки та перепідготовки кадрів, заходи щодо більш ефективного використання професійно-кваліфікаційного складу працюючих тощо.

Розробники КП

Ініціатором розробки КП виступав Науково-дослідний інститут праці (тепер – ДУ НДІ соціально-трудових відносин) Мінпраці України, який здійснив всю аналітичну роботу із розробки КП, його апробацію та експертизу. У загальному обсязі виконаних робіт Інституту належить не менше 75 відсотків всієї роботи. У роботі також брали участь фахівці Інституту української мови НАН України, НДІ статистики, Мінпраці та Держстандарту України [66].

Джерела інформації для побудови КП

Під час розроблення КП було використано такі джерела:

- Міжнародна стандартна класифікація професій 1988 року (ІSСО-88: International Standard Classification of Occupations. -Geneva, 1990) [27];

- Міжнародна стандартна класифікація професій (для країн Європейського Союзу) 1988 року (ІSСО-88(СОМ) International Standard Classification of Occupations used by statistic services of European Union – Eurostat [67]);

- Міжнародна стандартна класифікація освіти (ІSCED-97) [43];

- Конвенція МОП №160 про статистику праці [68];

- "Общесоюзный классификатор профессий рабочих, должностей служащих и тарифных разрядов" [69];

- Единый тарифно-квалификационный справочник работ и профессий рабочих (Выпуск 1, часть 1, часть 2) [70];

- Проект классификатора профессий рабочих и должностей служащих, общий для стран СНГ;

- Квалификационный справочник должностей руководителей, специалистов и служащих [71];

- Справочное руководство по системе управления базами данных FохВАSЕ+(-К.: МП-Фирма "Итас", 1991);

- Основы программирования в системе FОХ Рго (-М.:"И.В.К.-СОФТ", 1991);

- Единая система программной документации (ЕСПД);

- ДСТУ 1.2-93 Державна система стандартизації України. Порядок розроблення стандартів [72];

- ДСТУ 1.5-93 Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів [73];

- РДМУ 50-569-88 Инструкция. Автоматизированная система централизованного ведения классификаторов технико-экономической информации;

- КНД 50-011-93 Основні положення та порядок розроблення стандартів на терміни та визначення [74].

Під час підготовки змін та доповнень до КП використовується оновлена вітчизняна та міжнародна стандартно-нормативна база.

Відповідальні за ведення КП

Відповідальним за ведення КП виступає ДУ НДІ соціально-трудових відносин, яка:

- аналізує та узагальнює матеріали і документи, що надходять до Інституту, з питань класифікаційної діяльності у сфері праці;

- обґрунтовує пропозиції міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також підприємств, установ та організацій різних форм власності стосовно питань класифікаційної діяльності;

- проводить роботу з укрупнення існуючих та вилучення застарілих професійних назв робіт (професій);

- здійснює експертизу та узагальнює пропозиції щодо змін до КП;

- розроблює проекти змін до КП;

- погоджує проекти змін з організаціями обов'язкового погодження;

- готує проекти змін для проведення Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики України державної експертизи та затвердження;

- вносить у встановленому порядку зміни до попереднього варіанту КП.

ДУ НДІ соціально-трудових відносин оформлює проект змін до КП відповідно до Положення про ведення КП (ДСТУ-3739) [75] і надсилає його до Мінпраці України на погодження, після чого проект змін подається до Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України для проведення експертизи та затвердження.

Аналітична робота щодо ведення КП (внесення змін та доповнень, надання консультацій користувачам)

За 13 років (1995 - липень 2008 рр. ) використання норм і положень КП до нього було внесено 8 змін та доповнень, що стосувалися внесення нових професійних назв робіт з урахуванням вітчизняного ринку праці, новітніх технологій та міжнародних стандартів (до КП (станом на 01.07.2008 р.) було внесено 1091 нову професійну назву робіт, у т.ч. 754 абсолютно нових професії), скасування застарілих професій (робіт) у зв'язку із змінами у технології, організації виробництва, праці та управління, а також потреб ринку праці (скасовано 298 професій, у т.ч. 150 таких, що є застарілими), уточнено та змінено окремі коди КП 248 професійним назвам робіт, змінено 380 назв професій відповідно до завдань та обов'язків, що виконуються, тощо. (Таблиця 6).

Таблиця 6. Розрахунок темпів оновлення професійних назв робіт (професій) та питомої ваги за окремими напрямами оновлення у загальній кількості професійних назв робіт (професій) Національного класифікатора професій ДК 003:2005 (КП) за період його дії (1996 – липень 2008рр.)

№ з/п	Зміни та доповнення до КП	Номери змін до КП та дати їх затвердження							Всього станом на 01.07.08р.
		ДК 003-95						ДК 003:2005	Професій в КП	Питома вага, %
		№1 31.12.97	№2 18.10.99	№3 10.10.00	№4 15.04.02	№5 13.06.03	№6 28.04.05	№1 та №2 15.08.06, 29.01.07	Професій в КП	Питома вага, %
1	Скасовано професій - всього	42	109	149	34	127	43	42	546	6,59
	в тому числі:
1.1	Застарілих та тих, що не використовуються в економіці	9	20	60	2	28	23	8	150	1,81
1.2	Інтегрованих до інших професій	31	11	57	3	41	1	4	148	1,79
1.3	Уточнення кодів КП	2	78	32	29	58	19	30	248	2,99
2	Змінено назви професій	19	52	72	57	38	52	90	380	4,58
3	Внесено професій – всього,	41	158	85	238	288	323	2006	1339	16,15
	в тому числі:
3.1	нових, з них	39	80	53	209	230	304	176	1091	13,16
3.1.1	- деталізованих	2	43	11	77	37	123	44	337	4,07
3.2	Уточнення кодів КП, з них	2	78	32	29	58	19	30	248	2,99
3.2.1	- змінено код КП і назву професії	-	2	3	1	3	1	2	12	0,15
4	Оновлено професій – всього (п.2+п.3.1+п.3.2.1)	58	134	128	267	271	357	268	1483	17,89
5	Темпи оновлення професій, разів	х	2,31	0,96	2,09	1,01	1,32	0,75	х	х
6	Темп середньомісячного оновлення професій, рази	х	1,79	1,75	1,39	1,31	1,84	0,36	х	х
7	Професій у КП – всього	х	х	х	х	х	8125	х	8289	100,0

Значне місце в роботі з ведення КП посідає консультативна діяльність. Так, за зазначений період на листи користувачів КП було дано 1226 відповідей, понад 12 тис. телефонних консультацій та близько 400 консультацій безпосереднім відвідувачам-користувачам КП.

Листування Інституту з користувачами КП все більше зростає, бо на підприємствах, в установах, організаціях різних форм власності здійснюються різноманітні організаційно-технічні перетворення, які обумовлюють професійно-кваліфікаційні зміни в структурі кадрів.

На кінець липня 2008 року у чинному КП містилося 8289 професійних назв робіт, у т.ч. близько 1500 професій.

Зміни та доповнення до КП друкуються у покажчику Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України "Стандарти" та в засобах масової інформації Мінпраці України. Видавництвом цього Міністерства ("Соцінформ") у 2001 році було довидано КП із трьома, а у 2005році – із шістьома змінами до нього.

КП є професійним стандартом перехідного періоду, за якого, з одного боку, "відмирають" старі професії, але наявність їх необхідна через те, що багато з них дають право на пенсійні пільги, інші соціальні преференції, а з іншого, виникають нові види діяльності, які потребують часу для "закріплення" на вітчизняному ринку праці. Так, наприклад, в Україні користувачі не застосовують із різних причин понад 110 професійних назв робіт ринкового спрямування, які набули широкого розповсюдження в розвинених країнах. Інститут за цим напрямом проводить відповідну роз'яснювальну роботу.

Крім того, як під час розробки КП, так і в подальшому, велика кількість центральних органів виконавчої влади своєчасно не прореагувала на включення до професійного стандарту професій, що набули вжитку в країні та за її межами. Інститут здійснює і цю роботу, тобто ліквідує "прогалини". За період з 1995 по 2008роки 8 Змінами до КП з ініціативи ДУ НДІ СТВ (яка узгоджувалася з міжнародними підходами) було включено такі професії, як "Еколог", "Фахівець з комп'ютерної графіки (дизайну)", "Грибовод", "Графолог", "Наглядач в громадському центрі", "Фахівець з фінансово-економічної безпеки", "Моревод", "Винороб", "Паркувальник", "Конторський службовець (застава та іпотека)", "Ріелтер", "Іміджмейкер", "Менеджер (управитель) із зв'язків з громадськістю", "Марчендайзер", "Філософ", "Фахівець з релігієзнавства", "Юрист", "Астроном", "Генетик", "Гідрограф" та багато інших (всього близько 280 професій).

Слід зазначити, що в Україні наявні окремі професії, які не внесено до КП, що порушує чинне законодавство та потребує від користувачів подання у відповідності до Положення про ведення КП пропозицій до Мінпраці України та ДУ НДІ соціально-трудових відносин. Причини використання нелегітимних професій полягають у такому:

• недостатня обізнаність роботодавців та кадрових служб щодо застосування норм та положень КП, правил внесення змін та доповнень до нього;

• свідоме порушення, особливо підприємцями, норм КП для використання "звучних", відсутніх у міжнародній практиці назв професій, наприклад, таких як менеджер - водій - експедитор, менеджер-оператор ПК, шашличник, юрист-господарник тощо;

• підготовка навчальними закладами фахівців за спеціальностями (освітньо-кваліфікаційними рівнями), які не мають сфери застосування на ринку праці, наприклад, молодших спеціалістів для сфери правознавства, журналістики, математики, фінансів, аудиту тощо. Іншими словами, в Україні наявна ситуація свідомого заподіяння навчальними закладами збитків, завдання шкоди економіці, студентам, їхнім батькам, ринку праці задля власного збагачення та утримання "на плаву бурхливої ринкової сфери освітянських послуг";

• неможливість включення до КП окремих професій через їх надуманість, дублювання існуючих, відсутність аналогів у зарубіжній та міжнародній професійно-класифікаційній практиці, завищення (заниження) вимог до освітнього рівня тощо.

Серед нелегітимних професій, введення яких відхилено через порушення стандартних змістових вимог, вимог правопису, лаконічності та застосування українськомовних професійних термінів, а не їх автентичних англомовних аналогів, можна виділити такі, як наприклад: "Маркетолог-аналітик"; "Інженер-оператор"; "Трейд-маркетолог"; "Сервіс-менеджер"; "Фахівець із залучення талантів"; "Менеджер-експедитор"; "Менеджер із документознавства"; "Менеджер із модельної діяльності"; "Піар-менеджер"; "ІТ-менеджер"; "Паблік-рілейшенз" тощо.

Необхідно звернути увагу і на той факт, що до КП не ввійшов цілий ряд професій, які широко застосовуються в окремих країнах світу.

Так, до КП не включено професії, до яких українське суспільство ще "морально не визріло", наприклад: Танцюрист, бар/нічний клуб; Артист, стриптиз; Компаньйон; Слуга; Партнер, нічний клуб/танцювальний зал; Супроводжувач до місць розваг тощо.

Наявні у світі і професії, що дублюють чинні вітчизняні, або не притаманні українській економіці чи суспільству, наприклад: Канцлер, уряд; Верховний комісар, уряд; Генеральний інспектор, поліція; Головний скарбник, уряд; Комісар, поліція; Голова (вождь) поселення; Аторней; Баристер; Соліситор; Констебль тощо.

Існує цілий ряд професій, для яких відсутнє (можливо, в окремих випадках, поки що) "поле" діяльності на теренах країни, наприклад: Каюр; Оленяр; Змієлов; Серпентолог; Вулканолог; Гляціолог; Плантатор, тютюн/бавовна; Технік гірничий/алмази; Караванник тощо.

Крім того, до КП, як вже відзначалося, було включено більш як 110 професійних назв робіт, які так і (поки що) не "прижилися" на українській землі, наприклад: 19 різновидів менеджерів; 6 різновидів конторських службовців;
5 торговців (виїзні, промислові тощо); фахівець із вирішення трудових спорів; 12 спеціалізацій фермерів тощо.

Серед професій, що зникли, слід вказати на такі, як наприклад: Начальник телеграфу; Завідувач діафонду; Артист ритуальних послуг; Посланник; Розмалювальник шпалер; Сплавлювач плотів; Зчіплювач плотів; Дробильник колчедану тощо.

Однією із суттєвих проблем у професійно-кваліфікаційній сфері виступає наявність "піратів" – понад 100 неофіційних версій КП обертається в Interneti чи на електронних носіях, паперові видання КП із багатьма помилками реалізують видавництва "Фактор", "Все про бухгалтерський облік", "Юрінком Intek" та інші, які на цьому заробили великі прибутки, що є грубим порушенням ст. 15 ЗУ "Про стандартизацію".

Слід також навести окрему додаткову інформацію стосовно професійних кваліфікацій:

• у КП (станом на 01.08.08р.) було первинних посад (кваліфікацій) для: магістрів – 129 (без викладачів, молодших наукових співробітників та деяких інших професій); бакалаврів – 114; спеціалістів – 167; молодших спеціалістів – 98;

• у розділі 2 КП "Професіонали" – чинні 777 професійних назв робіт, у розділі 3 "Фахівці" – 819 одиниць;

• до 30,0% номенклатури КП складають назви професій та професійні назви робіт, які перейшли із класифікатора (ОКПДТР) часів СРСР, та поступово, із плином часу "зникають" за поданням профільних центральних органів виконавчої влади, після остаточного "відмирання" застарілих виробництв, робіт, технологій, "зникнення" у вітчизняній економіці підгалузей промисловості чи інших видів економічної діяльності;

• для "розведення" освітньо-кваліфікаційних рівнів (магістр, спеціаліст, бакалавр, молодший спеціаліст) у кваліфікаційних вимогах кваліфікаційних характеристик до КП тимчасово (до моменту остаточного переходу на Болонську систему із циклами (ступенями) внесено 125 професійних назв робіт.