• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Філософія

3. Сучасне суспільство й особа як суб´єкти історичного процесу

Цей процес набуває небаченої висоти з появою націй та капіталістичних і сучасних суспільств.

Надаючи народним масам виняткового значення в історичному процесі, оголошуючи їх творцями історії, марксизм не відкидає і ролі особи у ній. Стверджується, що видатна особа завдячуючи своїм інтелектуальним, психічним та фізіологічним якостям, спроможна як позитивно, так і негативно впливати на історичний процес (прискорювати чи гальмувати його). Особливе місце займають історичні та видатні особистості. Оцінка їх місця і ролі в історії неоднозначна. Вона коливається від різко негативного до ледве не обожнення (культ особи). Робиться висновок, що дії особи можуть бути успішними лише тоді, коли вони відбуваються в контексті розуміння, волі і бажань народу, суспільства, коли особа усвідомлює їх прагнення й спроможна піднятися до їх рівня.

Сила, вплив видатної особи обумовлюється суспільно-історичним рухом, виразником і керівником якого вона є. Видатні особистості - це історично необхідне явище. Вони з´являються і розкриваються тоді, коли визрівають об´єктивні передумови. Генії у науці з´являються частіше тоді, коли виробничі потреби викликають необхідність у тому чи іншому науковому відкритті. Видатні діячі культури і мистецтв, здебільшого, засвідчують свій талант у переломні періоди історії і таке ін. Тому той чи інший талант проявиться й увійде в історію за умови, коли він необхідний тій історії, тобто коли Його здібності, розум, мудрість І воля необхідні суспільству на даному етапі розвитку. Слід мати на увазі й те, що особистісні якості видатної людини теж відіграють значну роль. Зрозуміло, що виконати (вирішити) історичні завдання у змозі лише та особа, яка є носієм неординарних якостей і здібностей. Однозначно, що чим повніший набір особистісних якостей людини, і чим повніше вони відповідають потребам даного історичного процесу, тим помітніше і значиміша її роль у історії.

Розуміння особи, як суб´єкта соціально-історичного процесу, є базовим для дослідження соціальних, політичних, етнічних та інших соціальних утворень (різних об´єднань, соціально-етнічних груп, колективів тощо) в історії Див.: тема 19). Слід зазначити, що кожна конкретна особа через певну соціальну групу (клас) впливає на суспільство. А боротьба між групами за здійснення своїх інтересів часто виступає рушійною силою історії, оскільки призводить до утвердження нового соціально-економічного ладу. Такі процеси завжди спостерігалися при переході від однієї формації до іншої. Особливо класова боротьба загострюється у добу капіталізму.

Оцінюючи роль класів та класової боротьби, з позицій сьогодення, не слід їх абсолютизувати. Однозначно, на нашу думку, ~~ вони суб´єкти історичного процесу. Були, є й можуть бути у майбутньому. Хоча й неоднозначна роль їх дій і результатів. Тому, з 20 - 30-х рр. XX ст. у західній філософській, соціологічній думці випрацьовуються альтернативні концепції. їх автори (М.Вебер, П.Сорокін та ін.) вважають, що марксистська концепція класів застаріла і не відповідає реаліям сьогодення, оскільки сучасне суспільство є не класовим, а стратифікованим. У ньому існує до сотні різних страт. І чим розвинутішим е суспільство, тим стратифікованішим воно є. У їх концепціях відображено соціальну динаміку суб´єктів сучасного суспільства. Вони засвідчують зміни, трансформації, взаємодію і взаємозв´язки між стратами суспільства. А відтак показують, що соціальна структура - це організм, котрий постійно змінюється й розвивається внаслідок взаємодії між стратами та впливу на суспільство його сфери окремі. В цьому сенсі, завдяки діяльнісному впливові на економіку, політику, соціальну сферу, ~ вони набувають статусу суб´єктів сучасного історичного процесу.

До суб´єктів історичного процесу відносять і народ (суспільство). Якщо брати до уваги, що це великі масиви активно діючих і творчих людей, то безперечно вони своїми діями творять історію, Г. Гегель вважав, що народ - це аморфна маса, яка не знає чого хоче, нездатна до творчого начала і лише вміє руйнувати. Йому потрібен поводир (провідник, вождь) чи еліта, котрі можуть зорганізувати його і позести на вирішення історичних завдань.

Слід відмітити, що в одному випадку народ - це суб´єкт, в іншому - об´єкт історичного процесу. Підстави для таких поглядів кореняться в історичній практиці людства. Для ранніх етапів розвитку людства характерно те, що народні маси були лише об´єктом історичного процесу. Ними маніпулювали, їх використовували як знаряддя для досягнення чужих цілей та задоволення власних інтересів. Лише з 40 - 50-х років XIX ст. відбувся процес трансформації народних мас у суб´єкт історичного процесу. Практика (соціальні революції XIX -XX ст.) це підтвердили.

Народ не тільки жорстко відсторонював від влади ненависний йому клас гнобителів, а й рішуче заявляв про свої права на владу, свідомо брав її в руки й утверджував бажане суспільство. Проте це не завжди відповідає реаліям, а інколи й суперечить їм. Адже не завжди його відмінності можливо скорелювати.

Суб´єктом історичного процесу можуть бути громадські рухи, політичні партії, в тому числі громадянське суспільство його держава (особливо правова тощо). Громадянське суспільство є не тільки носієм, а й суб´єктом предметно-практичної та духовно-практичної діяльності. Воно не тільки результат розвитку й удосконалення суспільно-політичного життя, а й, як суб´єкт, діяльнісно впливає на ті чи інші сфери суспільства. Суспільне життя тим демократичніше, а діяльність соціально-політичних, політичних утворень, об´єднань тим активніша, організованіша й цілеспрямованіша, чим глибше проросло коріння громадянського суспільства, наскільки глибоко воно усвідомлює себе як утворення громадян вільної, демократичної і правової держави. Чим сильніші й тісніші зв´язки та відносини між елементами, структурними складовими, утвореннями громадянського суспільства, тим у більшій мірі воно є суб´єктом історичного процесу. Цей вплив безпосередньо проявляється і в сфері політики (через державу, політичні організації й інститути) та інших сферах суспільного життя.

Контрольні запитання:

1. Що ви розумієте під поняттями "рушійні сили" та "суб´єкт розвитку"?

2. Як вирішується проблема рушійних сил у сучасній соціальній філософії?

3. Роль особи в історії. Культ особи: випадкове чи закономірне явище?

4. Роль еліти у соціально-історичному процесі розвитку.

5. Яка роль народних мас в історії?

Теми рефератів:

1. Проблема рушійних сил у сучасній соціальній філософії.

2. Тенденції розвитку соціально-етнічних спільностей на сучасному етапі.

Рекомендована література:

1. Винниченко В. Відродження нації. - К., 1990. - Ч. 1.

2. Волович В.І. Проблеми соціального розвитку українського суспільства // Вісник Київського ун-ту. Серія: Філософія, політологія психологія. - К., 1993. - С. З - 16.

3. Грушевський М, Очерк історії українського народу. - К. 1991

4. Классы и социальный слои: исторические судьбы. - М. 1990.

5. Поздняков ЗА. Нация. Национализм. Национальные интересы. -М., 1991.

6. Принципы организации социальных систем: теория и практика.-К., 1988,

7. Скуратпівський ВЛ. Етносоціальна культура як саморегульована система. - К., 1993.

8. Феномен нації. Основи життєдіяльності. - К., 1998.

9. Шкляр Л.Е. Этнос. Культура. Личность. - К., 1992.