Філософія
Тема 18. Логіка і методологія наукового пізнання
Як уже підкреслювалось, наукове пізнання як відносно самостійна, цілеспрямована, пізнавальна діяльність - є складним багатокомпонентним процесом, що включає: 1) пізнавальну діяльність спеціально підготовлених груп людей, які досягли певного рівня знань, навичок, розуміння, виробили відповідні світоглядні та методологічні установки з приводу своєї професійної діяльності; 2) об´єкти пізнання, які можуть не збігатися безпосередньо з об´єктами виробничої діяльності, а також практики в цілому; 3) предмети пізнання, які детермінуються об´єктом пізнання і виражаються в певних логічних формах. Водночас, наукове пізнання включає не тільки методи та засоби пізнання, а й уже сформовані логічні форми пізнання та мовні засоби. Тому концепції, теорії, наукові гіпотези і таке ін. є не лише результатами, а й формами наукового пізнання, цілями, що спрямовані на досягнення істинного (достовірного), систематизованого знання, здатного пояснити явища, передбачити їхні можливі зміни й бути застосованим практично. Таким чином, наукове пізнання вирішує чітко окреслені завдання, що визначаються його цілями і, в свою чергу, детермінуються практичними потребами суспільства та потребами розвитку самої науки.