Філософія
6. Можливість і дійсність
Категорії "можливість" і "дійсність", як і інші категорії діалектики, виводяться із принципу руху й розвитку матеріального світу, оскільки в ньому завжди щось виникає, розривається, а щось відживає свій вік і відмирає. Звідси логічно припустити, що нове спочатку виступає в зародковій, недосконалій формі як можливість. Тому розвиток і є, власне, процесом перетворення можливості в дійсність. Отже, категорії "можливість" і "дійсність" є відображенням у нашій свідомості цих сторін об´єктивного процесу.
У перетворенні можливості в дійсність важливу роль відіграють умови. Саме вони й обумовлюють можливість, тобто роблять те чи інше явище можливим або неможливим. Виходить, що можливості можуть бути реальними й нереальними.
Реальною можливістю називають те, що випливає із внутрішніх законів розвитку предмета, явища, чи сукупності певних конкретно-історичних явиш. Реальна можливість - це те, що може за наявності певних умов перетворитися в дійсність. Наприклад, у будь-якій насінині є реальні можливості для перетворення в рослину. При наявності таких умов, як ґрунт і волога, тепло й мінеральні речовини насінина обов´язково повинна прорости.
Але є й абстрактна (формальна) можливість. Вона теж має об´єктивну природу, оскільки випливає із загальних умов розвитку об´єктивного світу. Коли відсутні необхідні конкретні умови ця можливість залишається лише абстрактною.
Звичайно, вказані відмінності відносні, оскільки абстрактна і реальна можливості ґрунтуються на об´єктивних умовах, хоча й різного порядку. Крім того, абстрактна можливість може з часом перейти (за певних умов) в реальну, а потім і в дійсність. Наприклад, люди здавна мріяли про польоти в повітрі, про підводні човни тощо. Були й спроби здійснити ці мрії. Проте до певної пори ці спроби мали абстрактну можливість. Зі зміною матеріального й духовного життя суспільства ця можливість стала реальною.
І все ж, незважаючи на відносність відмінностей абстрактної й реальної можливостей, їх слід усе ж таки враховувати, оскільки це важливо як для теорії, так і для практики.
Діалектика завжди вказувала на злиденність певних абстрактних можливостей, особливо неможливостей. Тому потрібно пам´ятати, що абстрактна можливість не може безпосередньо перетворитись у дійсність. Нерозуміння цього веде до авантюризму.
Категорія .дійсність", пов´язана з "можливістю", відображає у свідомості людини другу сторону об´єктивної реальності (в широкому розумінні всю реальність). Якщо можливість існує в своїх умовах, через них, то дійсність існує безпосередньо, як самі явища зовнішнього світу, що нас оточують. Іншими словами, дійсність є реальною можливістю.
Дійсність пов´язана з закономірністю і ґрунтується на ній. Як тільки закони перестають діяти, дійсність втрачає свою необхідність, своє право на існування, свою "розумність". Вона замінюється новою.
Діалектичний метод не лише допоміг встановити зв´язок категорій можливості й дійсності, але й розв´язати питання про те, як і за яких умов, яким чином відбувається перетворення можливості в дійсність. Таке перетворення вимагає певних умов, котрі діють у тому самому напрямі, що Й об´єктивна закономірність, яка лежить в основі можливості. Умови - це зв´язок явищ, які дають простір, сприяють дії тих сил, що знаходяться всередині даного конкретного процесу. Наприклад, для того шоб у живому організмі з´явились нові ознаки чи нові конкретні властивості, розвивались ті чи інші, або відмирали певні органи, необхідна зміна географічного середовища, клімату, тобто обставин.
Виникнення можливостей у природі та їх перетворення в дійсність відбувається об´єктивно і стихійно. Людина може пізнати, але ще не в силах впливати на астрономічні чи геологічні явища. Іншу специфіку мають ті процеси, в які можливе втручання людини. Людина може обмежити руйнівні дії стихійних сил природи і використати їх у своїх інтересах.
Наука відкрила великі теплові можливості, що знаходяться в ядрі атома. Вона сприяє створенню складних машин, приладів і автоматів. Завдяки їй здійснюються великі перетворення в сільському господарстві тощо.
Специфічно відбувається перетворення можливості в дійсність у соціальних явищах. Тут процес здійснюється при наявності необхідних об´єктивних і суб´єктивних умов. Наприклад, кожна революція має як свою об´єктивну (економічну) основу, так і суб´єктивну сторону - свідомість і рішучість революційного класу, наявність сильної революційної партії тощо.
Кажучи про перетворення можливості в дійсність, не слід упускати з виду суперечливий характер будь-якого руху. Тому в об´єктивній дійсності необхідно бачити основну можливість - прогресивну і неосновну - консервативну, або навіть реакційну. В окремих випадках (тимчасово) може навіть перемогти реакційна можливість (перемога гітлеризму в Німеччині). Проте перемога реакційних тенденцій у загально-історичному плані - тимчасова. Нове, прогресивне раніше чи пізніше має перемогти.
Знання категорій можливості й дійсності, вміння користуватися ними в повсякденному житті має велике практичне і пізнавальне значення.