Основи культурології

15.2. Ранні національні релігії

До ранніх національних релігій належать: релігія Стародавнього Єгипту; релігія Давньої Месопотамії; Давньогрецька релігія; Давньоримська релігія; релігії Мезоамерики. Цим релігіям притаманний ряд загальних спільних рис:

- політеїзм (від грецьк. poly - багато, theos- бог), тобто багатобожжя. З-поміж багатьох богів, як правило, виділялось декілька найголовніших, а серед них - верховний бог, який вважався повелителем як богів, так і людей, законодавцем і охоронником суспільних порядків. Решта ж головних божеств виступали його помічниками, що забезпечували впорядкування окремих сфер земного і "потойбічного" життя;

- зародження уявлень про потойбічний світ і вчень про "загробне" воздаяння, тобто наявність причинного зв´язку між тим, як поводила себе людина під час земного життя та її долею у житті потойбічному. Праведників очікувала посмертна винагорода, а грішників - посмертна кара;

- поява спеціалізованої складної обрядової діяльності - ритуалів, молитов, церемоній, зокрема обов´язковість жертвоприношень у вигляді цінних продуктів харчування чи речей, а часто і кривавих пожертвувань тварин і навіть людей. При цьому в окрему групу виділяються виконавці і керівники обрядів та ритуалів, що мають виключне право тлумачити істини віровчення - стан священнослужителів.