Філософія
ВСТУП
Вивчення будь-якої галузі знання пов´язано з відповіддю на питання: навіщо це потрібно? Важко знайти людину, яка заперечувала б необхідність вивчення хімії, фізики, медицини, математики, практична значущість яких цілком очевидна. "Навіщо мені філософія?" - може спитати студент, адже вона не сприяє виконанню вузькопрофесійних функцій. Зрозуміло, що в задоволенні буденних потреб людина нібито обходиться без філософії. Так, може, ця наука зовсім не потрібна? А втім у людини виникає потреба усвідомити не тільки ставлення до різних сторін світу, а й до світу як певної цілісності, до самої себе. Таке усвідомлення знаходить свій вияв тільки у філософії.
Вивчення філософії у вищому навчальному закладі - це не просто доповнення до формування спеціаліста, як буде використовувати її положення у своїй професії, а й ті загальні засади формування духовного світу особи, які завдяки усвідомленню себе людиною як особистості, завдяки зрозумынню сенсу свого буття значною мірою відіграють визначальну роль у становленні особи як спеціаліста.
У філософії чудернацьким чином змішуються висока і складна теорія, часто недоступна для непідготовленої людини, яка в той же час самою своєю сутністю націлена на те, щоб відповісти на першопочаткові і в цьому розумінні прості питання. При цьому часто не розуміють, що прості питання можуть потребувати дуже складних відповідей, значно складніших, ніж у конкретних науках, адже останні спираються на завідомо обмежену сферу досліджень, коли на основі сукупності вже досягнутого шляхом систематичного засвоєння попередніх знань можна оволодіти предметним знанням та притаманними цій науці методами його отримання. Філософії ж як особливому типу міркувань навчитись таким чином неможливо, адже у філософії всі ьі завжди рівні, бо кожна людина здійснює філософське мислення самостійно, ідучи до мудрості із самого початку.
Отже, філософія відкрита для всіх, і кожна людина тією або іншою мірою філософствує. Проте дійсне оволодіння нею являє собою глибоку й систематичну роботу мислення, потребує певного настрою душі, коли все навколишнє ніби пропускається крізь призму філософської інтерпретації, коли в значущих та в зовнішньо не дуже значущих явищах ми вбачаємо закони гармонійного та розумного устрою буття і розуміємо своє дійсне місце в межах світового цілого.
Відродження національної духовної культури України викликає інтерес до її джерел, багатої і драматичної історії, до особливостей розвитку теоретичної, у тому числі і філософської думки. Без освоєння змісту та етапів розвитку філософської думки в Україні в контексті еволюції світової філософії неможливо зрозуміти історію українського народу, особливості формування його духовного світу, його культури та традицій і врешті-решт бути гідним громадянином.
Складний за змістом матеріал неможливо викласти просто, але його можна викласти більш-менш зрозуміло для тих, хто прагне залучитись до самого життєво важливого виду знання, що будь-коли було створене людиною. Ім´я йому - філософія, любов до мудрості. Філософія вже за своїм визначенням не може стояти на місці, вона не може виступати в якості системи єдиних, всіма прийнятих знань; всередині її постійно зіштовхуються суперечливі ідеї та концепції, що врешті решт підтверджує її життєстійкість у будь-яку історичну епоху, у будь-якому соціокультурному середовищі. Автор сподівається, що матеріал теми "Сучасна філософія: синтез культурних традицій" допоможе орієнтуватися в різноманітності течій світової філософії, стане поштовхом для філософської рефлексивної роботи розуму кожного студента, який осмислить головне: історія філософії являє собою лише ланцюг геніальних помилок та збочень, де ніяке твердження не отримує статус істинного в кінцевому рахунку.
У підручнику висвітлено коло філософських проблем, що охоплюють закономірності розвитку матерії, свідомості, розглянуто методи та форми пізнавальної діяльності людини. Знати закони і категорії діалектики, що виявляють загальні принципи розвитку, - цього ще недостатньо. Зрозуміти за їх допомогою сутність явищ, тенденцій розвитку, його кінцевий результат можна лише в тому разі, коли враховуються конкретні обставини, особливості явищ, специфічні закономірності їх розвитку. Тільки тоді принципи і категорії діалектики стають дійсним методом наукового дослідження, орієнтиром для практики.
Проблеми соціальної філософії розглядаються в підручнику в загальному плані, досить стисло, бо є можливість детальніше вивчати їх у наступних курсах соціології, політології, релігієзнавства, соціальної психології, що надзвичайно важливо для розуміння сутності людини, сенсу її життя та перспективного шляху до свободи і творчості.
Філософія є відкритою системою знань, що весь час оновлюється, де немає раз і назавжди зафіксованих аксіом, законів та доведених на їх основі теорем. її жива стихія - це безліч питань та напружені роздуми над вічними проблемами людського буття, які ніколи не можуть мати остаточного вирішення, що раз і назавжди всіх задовольняє. Внаслідок цього філософію важко ввести в межі підручника, навіть якщо ставиться цілком конкретне прагматичне завдання - дати людині загальні уявлення про проблеми та методи філософії.
Смисловий простір філософії знаходиться поза потоком історичного часу, а тому важливо включити читача в неперервний діалог мислителів одного з іншим - і тих, хто жив 2500 років тому, і тих, хто творить сьогодні. Бернард Шоу в жартівливій формі зазначав, що, обмінюючись яблуками, кожен має по одному яблуку, а обмінюючись ідеями, кожен із співрозмовників має по дві ідеї. Отже, читайте, міркуйте, усвідомлюйте. І будьмо розумнішими, більш ерудованими, впевненими, а це додасть гідності і відчуття власної значущості у світі, який прагнемо охопити у своїх філософських роздумах.