Ринок праці
4.5. Пристосування ВФРП до змін на підприємстві
Економіка— це складна динамічна система, в якій постійно відбувається зміна економічної активності окремих підприємств. Пожвавлення економічної активності збільшує обсяг виробництва (робіт, послуг), і відповідно, збільшення чисельності персоналу, а спад ділової активності — скорочення персоналу. Персонал підприємств повинен постійно пристосовуватися до таких змін, а керівництво — розробляти стратегію управління цими процесами [69, с. 213].
З цією метою застосовується стратегія "трилисника", за якою весь персонал поділяється на три частини: постійні працівники, тимчасові працівники, периферійна робоча сила. При виникненні трудозбиткової кон´юнктури ринку праці підприємства так звані "листочки" відлітають почергово, починаючи з останнього.
Найбільш поширеними є такі форми пристосування персоналу до економічних змін.
По-перше, при постійному складі персоналу та постійному робочому часі— це: передача найманих працівників іншим підприємствам; зниження додаткових добровільних послуг та особливих винагород; перенесення часу роботи та відпусток; внутрішньофірмові переміщення персоналу; скорочення інтенсивності праці.
По-друге, при постійному складі персоналу, але зі скороченим робочим часом — це: скорочення часу понадурочної роботи, дозвіл неоплачуваних невиходів на роботу; введення неповного робочого часу; тривале скорочення регулярного робочого часу без компенсацій заробітної плати; перехід від повного робочого дня до неповного.
По-третє, при скороченні складу персоналу без звільнень — це: припинення наймання; тимчасові трудові угоди після закінчення терміну дії не поновлюються; заохочення плинності, допомога працівникам у пошуках роботи; припинення трудових відносин за згодою, достроковий вихід на пенсію.
По-четверте, шляхом звільнення кадрів — це окремі звільнення, тимчасові звільнення; масові звільнення.
Другим напрямком пристосування працівників до економічних змін, як зазначалось, є звільнення. За умови широкого використання даного виду пристосувань до економічних змін важливим є планування вивільнення персоналу, що потрібне для установлення і своєчасного або випереджаючого зменшення його "надлишків". Випереджаюче планування вивільнення персоналу широко застосовується на підприємствах Західної Європи. Це пояснюється тим, що персонал розглядається як людський капітал, як вирішальний фактор успіху діяльності підприємства, оскільки персонал повинен використовуватися протягом тривалого періоду і в нього були зроблені капіталовкладення (наприклад, на заходи, пов´язані з первісною і подальшою освітою працівників) [30, с. 87].