Ринок праці
5.6. Практичні аспекти організації індивідуального пропонування праці
Практично процес індивідуального пропонування на ринку праці зводиться до наступних елементів:
1. оцінка індивідуальних нахилів, здібностей, можливостей і бажань при виборі професії;
2. пошук інформації щодо вакансій та можливостей на ринку праці;
3. самомаркетинг;
4. оформлення трудового договору (контракту);
5. адаптація на підприємстві, побудова індивідуальної кар´єри. Для оцінки індивідуальних нахилів, здібностей, можливостей і бажань при виборі професії можна скористатись рядом тестів, що дають змогу досить точно виявити свої нахили, адже вибір професії, яка відповідає нахилам дозволяє працівнику отримувати максимальне задоволення від своєї роботи, а це сприяє покращанню морального клімату в колективі, зростанню продуктивності праці, зменшенню кількості помилок та прорахунків у роботі і, зрештою, процвітанню фірми і працівника.
Після визначення схильностей слід оцінити здібності, необхідні для успішної роботи за обраною професією. Людині важко самій оцінити свої здібності, можливе їх завищення або заниження, до того ж здібності можуть змінюватись як у напрямку розвитку, так і в напрямку повної їх втрати. Для оцінки своїх здібностей можна звернутися до людей, які добре вас знають, до спеціальних служб та державних центрів зайнятості, де психологи та кваліфіковані спеціалісти зможуть надати допомогу в цьому питанні, скористатися різноманітними психодіагностичними методиками, тестами дослідження обсягу уваги, психологічних характеристик особистості, оцінки рівня інтелекту, лідерських якостей тощо.
Корисно після оцінки власних професійних схильностей здібностей, потрібно оцінити, якою мірою ви володієте цими якостями та як, в разі необхідності можна розвинути потрібні здібності.
Для оцінки своїх здібностей та можливостей на ринку праці корисно їх співвіднести із сучасними вимогами щодо компетентності працівників [48, с. 8—9]:
• ініціативу— динамізм і творчість, самостійність мислення та дій;
• співробітництво — конструктивне і цілеспрямоване співробітництво з іншими людьми, партнерами і клієнтами в атмосфері доброзичливості й поваги до чужих думок;
• уміння працювати в колективі — ефективна взаємодія в робочій групі;
• уміння брати участь у спільнім навчанні — консультування, наставництво;
• уміння давати оцінку та наявність рахункового мислення — визначати якість товару чи послуги як результат праці і виражати результат у числах;
• навички комунікації— володіння усною мовою, складання промов і підготовка документів для керівників, уміння контролювати міміку і жестикуляцію, розуміння емоційних ситуацій і особливостей психологічного складу інших людей;
• наявність логічного мислення— переконливість, послідовність суджень і доказів;
• діловий стрижень, практичне вирішення проблем — пошук і реалізація рішень, оцінка їх наслідків. Уникання зайвих декларацій і теоретизування. Подібні навички формуються тільки при наявності практичного досвіду роботи. Іноді говорять, що ділова людина повинна "уміти думати глобально, а діяти локально";
• прийняття рішень— уміння взяти на себе відповідальність за прийняття рішень і їх наслідки. Не уникати відповідальності і не перекладати прийняття рішень на інших осіб;
• здобуття і використання інформації— уміння виокремити змістовну інформацію з безлічі джерел, знати і знаходити ці джерела, негайно використовувати і передавати іншим особам важливу інформацію;
• планування діяльності— постановка цілей, визначення способів (технологій) з їх досягнення і методів реалізації цих способів;
• уміння безупинно навчатися — навички, здібності і бажання набуття нових знань і вмінь;
• багатокультурні, інтернаціональні навички — уміння працювати з представниками різних культур, національностей, конфесій, мов спілкування, систем особистісних і національних цінностей;
• професійні знання— враховується термін навчання в престижному вузі, що має ліцензію і диплом якого визнається за кордоном.
У якості джерел інформації при пошуках роботи можна скористатися [48, с. 69]:
• послугами знайомих, друзів, родичів;
• газетними оголошеннями щодо вакансій, спеціалізованими виданнями з працевлаштування;
• центрами зайнятості, кадровими й рекрутинговими агентствами;
• власними оголошеннями про пошук роботи в газетах і спеціалізованими виданнями, ініціативними телефонними дзвінками в організації і/або відвідуванням організацій, де е шанс і бажання знайти роботу;
• ярмарками вакансій, днями підприємств, презентаціями;
• тематичними виставками, де відбуваються необхідні знайомства;
♦ оголошеннями в транспорті на спеціальних дошках, на зупинках громадського транспорту;
♦ анонсами по радіо і телебаченню;
♦ можливостями мережі Інтернет і електронної пошти;
♦ розсиланням листів, факсів, електронної пошти зі своїм резюме.
Результативність способів пошуку роботи для розвинених країн у процентах до загальної чисельності тих, хто одержав роботу, складає: звернулися безпосередньо до роботодавця — 34%; через родичів і знайомих— 26 %; через оголошення в газетах і спеціалізованих виданнях— 13,5 %; через приватні бюро з працевлаштування — 5,6 %; через державні агентства з працевлаштування— 5,1 %; через бюро з працевлаштування в навчальних закладах— 3 %; за конкурсами на посади держслужбовців — 2,1 %; інші способи — 9,8 % [103].
За даними Державної служби зайнятості в Україні через її центри зайнятості отримують роботу в різних регіонах від 10 до 50 процентів громадян, які тимчасово не працюють, що свідчить про високий рівень організації діяльності служби зайнятості та її популярність серед населення.
З розвитком мережі Інтернет все більше людей користається послугами цієї мережі при веденні бізнесу [88], пошуку різноманітної інформації, в тому числі і щодо робочих вакансій. Найбільшими інформаційними пошуковими системами, через які можна вийти на пошук будь-якої інформації в кожнім регіоні світу, є www.yandex.ru, www.lenta.ru, www.rambler.ru. Інформацію ДСЗ України можна отримати на сайті www.dcz.gov.ua (Київ), на сайтах регіональних центрів зайнятості. Відомі також спеціалізовані сайти для пошуку роботи www.job.ru, www.pointjob.ru, www.superjob.ru та інші. Безпосередньо в Україні можна шукати роботу за адресами: www.job.bigmir.net, www.rabota.com.ua, www.pro-robotu.com.ua, www.rabotapIus.com.ua, www.101.kiev.ua та на інших сайтах. На сайтах пошуку роботи можна знайти таку інформацію: наявні вакансії і рівень заробітної плати, резюме кандидатів, інформація про ринок праці, поради експертів з пошуку роботи тощо. Корисно скористатися можливістю розміщення в Інтернеті інформації про себе. За допомогою Інтернет можна зайти на сайти фірм і компаній, що вас цікавлять.
Маркетинг у трудовій сфері, як і в усіх інших сферах діяльності дає можливість працівнику створювати свою робочу силу відповідно до потреб її покупців і продавати трудові послуги з урахуванням кон´юнктури ринку праці, його законів та методів діяльності на ньому. Самомаркетинг передбачає: 1) визначення потреб покупця та формування своєї робочої сили з позицій забезпечення високого рівня її якості та конкурентоспроможності; 2) самореклама та самопродаж з метою отримання найвигідніших умов праці та її оплати; 3) максимальне задоволення покупця (виконання обов´язків найкращим чином, закріплення на робочому місці та досягнення на ньому успіху, побудова кар´єри).
Способами самореклами можуть бути телефонні дзвінки, факси, електронна пошта, попередні візити, інформаційні листи, резюме та супровідні листи. Правила використання цих засобів, види та особливості складання резюме, супровідних та інформаційних листів детально розглянуто у навчальному посібнику Лисенко Л. І. та Максимова Б. В. "Ринок праці. Техніка пошуку роботи" [48, с. 74—80, 105—132].
Для короткої початкової телефонної презентації пропонується використовувати такий алгоритм: "Я (П. І. П.). Звернутися до вас мені порекомендував... Моя освіта... Впродовж... років я працював/ла як... і спеціалізувався/лася в основному на... У зв´язку з... на даний момент я підшукую собі роботу у сфері... Я міг/могла б запропонувати себе для вашої організації в якості..." [48, с. 76]. Вільні місця в алгоритмі типового тексту необхідно заповнити інформацією у відповідності до конкретної ситуації. Телефонна презентація не повинна займати більше двох хвилин, говорити треба голосно і впевнено, не згадуючи про важке становище та зарплату.
Разом з телефонними дзвінкам рекомендується використання інформаційних листів. Вимоги до написання таких листів: не використовувати знеособлені звертання до адресата: "Шановний пане!" чи "Дорогий друже."; листи до друзів і близьких знайомих можуть бути направленими на їх домашні адреси, ділові листи незнайомим адресатам — на службові; у першому ж абзаці слід повідомити, що мова йде про пошук роботи; необхідно ясно і коротко змалювати своє нинішнє становище і зазначити, яку допомогу ви хотіли б одержати. Формулюючи конкретне прохання про допомогу, слід заздалегідь вирішити, на яку саме допомогу ви розраховуєте: щоб людина сповістила вас про наявні вакансії або згадала про вас у випадку їх появи; щоб вас відрекомендували, передали ваш лист, резюме чи поговорили про вас з іншою особою у своїй організації; отримати рекомендації з приводу того, з ким би ви могли переговорити зі свого питання; отримати консультацію для уточнення своєї стратегії пошуку роботи та її орієнтації на конкретні сфери діяльності або фірми.
Оформлений текст інформаційного листа може виглядати наступним чином [48, с. 79]:10 січня 2003 р. Дмитро Іванович Ковальов, виконавчий директор телерадіокомпанії УТ-1 01123, Київ, Хрещатик, 15 Шановний Дмитре Івановичу!
Третього січня я була присутня на проведеній Вами презентації нового телепроекту "Жінки в боротьбі з наркоманією", і на мене справили велике враження Ваші слова про те, як Ви, залишившись практично безробітним, добивалися своєї першої роботи на телебаченні.
Нині я перебуваю в дещо схожій ситуації і саме тому вирішила написати Вам, Минулого року я скінчила факультет журналістики Севастопольського відділення московського державного університету. З тих пір в мене була лише тимчасова робота на регіональних теле- і радіостанціях.
Я добре розумію, наскільки Ви завантажені роботою, та, якби це було можливо, хотіла б кілька хвилин поговорити з Вами по телефону.
Крім поради, була б вельми вдячна, якби Ви повідомили мені про компанії та імена людей, до яких я могла б звернутися. Я достатньо професійно розуміюся в телевізійній справі, працювала в декількох популярних телепрограмах на каналах СТВ і НТС. У мене є задуми актуальних телепроектів, які можуть підвищити рейтинг компанії.
Хотіла б передзвонити Вам до кінця наступного тижня, коли Ви вже одержите цей лист. Наперед вдячна Вам.
З повагою,
Олена Володимирівна Горбунова
99011, Севастополь, вул. Леніна 54, кв. 7 т/факс 545—555
Резюме— це стислий опис пропонованого на ринку праці товару, тобто ваших знань, навичок і вмінь, що виділяють вас із загальної маси конкурентів. Складається на 1—2 аркушах і повинне у стислій, вибірковій, конкретній формі відображати: елементи біографії, головним чином трудової, що характеризують досвід роботи; узагальнені відомості про освіту; кваліфікацію, отриману після закінчення основного навчального закладу, і після здобуття додаткової освіти; спеціальність, якщо вона відповідає роботі, на яку ви претендуєте; досягнення (нагороди, зв´язки з авторитетними людьми, виробничі/фінансові досягнення фірми, де ви працювали, і які отримані в результаті вашої діяльності — тобто, все, що може зацікавити роботодавців). Загальні вимоги до оформлення резюме: білий папір формату А4 щільністю 60—80 г/м , береги— 2,5 см; стандартна форма розділів; стандартний шрифт (Times New Roman чи Arial розміром від 10 до 14 пунктів); короткі абзаци і фрази; відсутність виправлень і помарок; мінімальна кількість виділень та змін типу й розмірів шрифту; напівжирний шрифт, курсив і підкреслення використовується лише для виділення вигідних для позицій тексту; одиничний інтервал між рядками, інтервал між розділами збільшується [48, с. 105, 108].
Основні типи резюме:
1. Хронологічне резюме — являє собою трудову біографію та перелік досягнень у хронологічній послідовності (в прямій чи в оберненій). Нині це найпоширеніший тип резюме— і найбільш звичний для потенційних роботодавців. Найчастіше використовується зворотна послідовність дат, тобто останнє місце роботи знаходиться в резюме на першому місці. Таке резюме зручне для відслідковування кар´єрного шляху потенційного працівника.
2. Резюме функціонального типу— демонструє професійні навички, досвід та досягнення, а не конкретний перелік робіт, якими доводилося займатися на різних етапах своєї кар´єри. Місце роботи та термін у таких резюме або взагалі замовчується, або згадується в загальних рисах. Таке резюме дозволяє виділити окремі аспекти трудової біографії, які становлять окремий інтерес для потенційного роботодавця. Крім того, резюме функціонального типу відволікає увагу від таких аспектів трудової біографії (наприклад, тривалі періоди безробіття), що можуть знизити шанси успішно пройти етап початкового відбору. Резюме функціонального типу концентрує увагу читача на ваших трудових досягненнях. Разом з тим, багато роботодавців ставляться до таких резюме з упередженням. Роботодавцю потрібно знати, які конкретно роботи ви виконували і як довго, як йшло професійне становлення працівника.
3. Резюме комбінованого типу, або функціонально-хронологічне резюме, — має ознаки і хронологічного, й функціонального резюме, швидко завойовує популярність у багатьох консультантів у сфері професійної кар´єри. Воно не лише демонструє кваліфікацію й досягнення, але й дозволяє отримати інформацію щодо етапів трудової біографії. Перевагою резюме комбінованого типу є те, що воно, подібно до резюме функціонального типу, дозволяє з самого початку звернути увагу потенційного роботодавця на реальні досягнення, професійні навички та досвід. Опис трудової біографії допомагає роботодавцю отримати необхідну інформацію щодо змісту, місць та термінів роботи, послідовність кар´єрного розвитку.
При складанні резюме можна використовувати як одностовпчиковий, так і двостовпчиковий формати його тексту. Найчастіше застосовується одностовпчиковий текст, він простіший в оформленні. При одностовпчиковому форматі часто застосовується вирівнювання основного тексту за шириною сторінки, а П. І. П., адреса та засоби зв´язку претендента вирівнюються за серединою сторінки. При двостовпчиковому форматі резюме в лівому стовпчику розміщуються лише назви розділів і/або дати основного тексту. Основний текст резюме розміщується в правому стовпчику.
Нижче наведений приклад одностовпчикового резюме комбінованого типу [48, с. 122—124].
ПЕТРОВ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
99001, Севастополь, 01,
вул. Леніна 5, кв. 17, тел/факс (0692) 543-128
E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.
МЕТА
Здобуття посади консультанта в Міністерстві економічного розвитку України, яка дозволила б мені реалізувати отриманий досвід і професійні навички в інтересах динамічного розвитку економіки держави.
КВАЛІФІКАЦІЯ
Дипломований спеціаліст з бухгалтерського обліку та аудиту з п´ятнадцятирічним стажем роботи, включаючи два роки ревізорської діяльності і три роки роботи у сфері аудиту. Попередня діяльність пов´язана, в основному, з торгівлею. Значний досвід керівницької роботи; участь у впровадженні та використанні автоматизованих систем обліку й аудиту "1С: Предприятие 7.7, Бухгалтерский учет" і "Audit Expert". Маю досвід роботи з базами даних "FохРго", "Paradox" і "Access".
ДОСВІД РОБОТИ
Загальна бухгалтерія
Маю значний досвід в управлінні фінансовими потоками підприємства. Складав кошториси поточних витрат в обсязі 10 млн. гривень та відігравав провідну роль у реорганізації структури бухгалтерського обліку та звітності у відділах, удосконаленні методів аналізу й управління діяльністю підприємства. Доходи з однієї з керованих мною програм зросли на 17,5 % через рік після її впровадження.
Виробнича бухгалтерія
Більше п´яти років займався виробничою бухгалтерією на рівні відділів підприємства. Маю значний досвід у розробці нормативних
І витрат і проведенні кореляційного аналізу в компаніях, що займаються регіональними операціями. Надавав допомогу в дослідженнях і впровадженні системи ціноутворення для виробничих і маркетингових процедур.
Управлінський і викладацький досвід
Організовував і проводив семінари з бухгалтерського обліку та його автоматизації для керівного складу з метою підвищення його кваліфікації та фінансової відповідальності шляхом вивчення методів оптимізації доходів і витрат. Проведення таких семінарів привело до скорочення витрат за два роки на 15 %. Розробив систему контролю бюджету капіталовкладень з метою оптимізації використання основних фондів.
ТРУДОВА БІОГРАФІЯ
З січня 1995 р. і до теперішнього часу: підприємство "Хризантема", відділ свіжих продуктів питання, м. Севастополь, фінансовий директор
Липень 1990 р.— грудень 1994 р.: підприємство "Солов´ївські склади", м. Севастополь, зам. директора з фінансів
Вересень 1988 р. — травень 1990 р.: управління торгівлею м. Севастополя, штатний бухгалтер
ОСВІТА
Вища економічна, Севастопольський приладобудівний інститут 1988 р. Спеціалізація — бухгалтерський облік ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ Дипломований аудитор Кандидат економічних наук, 2000 рік Почесна грамота Кабінету міністрів України Володію державною, російською та англійською мовами
Основні помилки при складанні резюме: резюме підготовлено без дотримання правил оформлення документів і діловодства; містить граматичні помилки, помарки та виправлення; папір недостатньо якісний; шрифт нестандартний; використані нестандартні скорочення, не літературний текст з сучасними сленгами і жаргонами; вказані подробиці сімейного, особистого життя, індивідуальних захоплень; не містить точних і конкретних даних щодо змісту попередньої роботи; факти викривлені або допущені неточності трудової біографії [48, с. 125—126].
До резюме доцільно скласти супровідний лист, який містить вступну та основну частини. Вступна частина розкриває мету листа. Основна частина листа містить, як правило, два-три абзаци, спрямовані на: пояснення ситуацію (працюю; ні; шукаю нову роботу; є тимчасова робота; хочу змінити профіль роботи; хочу якнайповніше реалізувати свої можливості); поясненні, яка саме робота, посада потрібна і чому; акцентування уваги на певних пунктах резюме чи надання додаткової інформації, що зацікавить та змусить прочитати і саме резюме; роз´яснення негативних фрагментів резюме. Приклад супровідного листа наведено нижче 148, с. 129]:
99057, Севастополь, 57вул. Фадеєва, 24-А, кв. 11
25 липня 2003 p.
П-ну Давиденко Константину Петровичу, генеральному директору компанії "Південний хрест", 99000, Севастополь вул. Володарського, 19 Шановний пане Давиденко!
З великою увагою прочитала Ваше оголошення в рекламному виданні "Бізнес Севастополя", з якого довідалася про плани розвитку і Вашої компанії та про роботу, яку Ви маєте намір провадити у сфері навчання програмному забезпеченню. Мені здається, що я могла б принести значну користь вашій компанії на посаді, про яку йдеться в зазначеному оголошенні.
Як ви довідаєтеся з доданого до цього листа резюме, на даний момент я працюю в Центрі інформаційних технологій при Міськдержадміністрації Севастополя, де керую колективом з десяти чоловік, зайнятих навчанням представників адміністрації і бізнесу. Робота, запропонована у Вашому оголошенні, особливо зацікавила мене розмаїттям програмних продуктів, за якими передбачається навчання клієнтів.
Вважаю, що можу віднести себе до "комп´ютерних фанатів", оскільки добре знайома зі всіма основними прикладними програмами, використовуваними в бізнесі: "ПАРУС автоматизация управлення", "1С: бухгалтерія 7.7", "Project Expert", "Audit Expert" та іншими, включаючи бази даних "FoxPro", "Paradox", "Access", "Oracle", які ви пропонуєте клієнтам з одночасною можливістю навчання їх настроюванню та використанню. Я розумію, з якими труднощами зіштовхуються люди, набагато менше підготовлені, аніж я, за необхідності вперше освоювати подібні прикладні програми. Тому я намагаюся максимально полегшити своїм учням адаптацію до нових програм.
Рада буду зустрітися з вами особисто чи поговорити по телефону. у будь-якому випадку вдячна Вам за час, який Ви приділили моєму листу, і виявлений до нього інтерес. Резюме додаю. Сподіваюся на відповідь з Вашого боку.
З повагою, Зубарьова Ганна Олександрівна
В розділі "файл — створити" текстового процесору MS Word можна обрати стандартний шаблон типу резюме або скористатися програмою "мастера" для створення власної форми документа чи шаблону для серії однотипних документів. Клацнувши мишею по кнопці "другие документы", можна отримати меню для створення резюме за запропонованими зразками або формування власного шаблону документа. Якщо звернутись до вкладки "дополнительные шаблоны и мастера", можна знайти великий набір шаблонів на лазерному диску MS Office або на сайті підтримки цього пакета програм в Інтернет. Також можна за допомогою цього процесора написати інформаційні та супровідні листи. Якщо кількість імовірних листів значна, тоді доцільно скористатися машинним варіантом їх складання з однаковим змістом, змінюючи лише звертання й адреси. При включенні прізвищ потенційних роботодавців і їх адрес в електронну базу даних, підготовка листів з допомогою ПЕОМ ще більше спрощується [48, с. 108].
Важливим засобом самопродажу на ринку праці є співбесіда, або інтерв´ю. Призначення, загальні характеристики інтерв´ю, особливості підготовки до інтерв´ю, збору інформації про роботодавця, типові питання та правила поведінки під час та після закінчення інтерв´ю можна знайти в тому ж навчальному посібнику [48, с. 135—154].
Головна мета інтерв´ю для претендента— пов´язати свою кваліфікацію та відомості про свою особу з вимогами запропонованого робочого місця. Інтерв´ю може проводитися з такими цільовими установками, які іноді називають типами інтерв´ю: попереднє, метою якого є знайомство зі всіма претендентами; відбіркове, бажаним результатом якого є висновок: "в принципі, ви підходите, проте доведіть, що ви кращі за інших претендентів"; підтверджу вальне— проводиться з вищим керівництвом для підтвердження переваги над іншими претендентами [48, с. 136].
Перед інтерв´ю необхідно з´ясувати [48, с. 141—142]:
1. Максимально можливі подробиці про те, чим займається дана організація. Якщо це приватна фірма, — то чи нема в неї кримінального минулого й теперішнього.
2. Прізвища, імена, по батькові основних керівників або принаймні тих, з ким вам доведеться бесідувати під час прийому на роботу, стаж роботи керівників, їх вік, вік самої організації.
3. Які послуги надає фірма клієнтам, які товари та продукцію вона виготовляє, де, кому продає й перепродає?
4. Хто є конкурентами даної фірми, їх позиції на ринку?
5. Які основні проблеми фірми нині, з якими проблемами вона зіштовхувалася й що вирішувала раніше? Чи не загрожує їй банкрутство або перепродаж іншому власникові?
6. Які етичні й інші пріоритети фірми?
7. Які принципи взаємин персоналу, керівників? Чи відбувалися великі конфлікти, які саме? Чи існує профспілкова організація, соцстрах, їхня роль і соціальні гарантії від сваволі керівників.
8. Походження фірми. Чи змінювався її профіль, коли, чому?
9. Фінансовий стан, походження статутного капіталу.
10. Участь у політиці. Чи існує небезпека впливу політичних подій на діяльність організації?
В процесі підготовки до інтерв´ю корисним буде врахувати такі найбільш розповсюджені питання [48, с. 144—145]:
1. Розкажіть про себе.
2. Причини останнього й попереднього звільнень?
3. Що вам відомо про нашу фірму/організацію?
4. Охарактеризуйте свою діяльність на останньому місці роботи.
5. У чому полягають ваші переваги й як вони співвідносяться з даною посадою?
6. У чому ваші недоліки? Чи не вплинуть вони негативно на роботу на даній посаді?
7. Що вас зацікавило в нашій фірмі?
8. Звідки ви про нас дізналися?
9. Який ваш можливий вклад у майбутнє нашої фірми?
10. Які найсерйозніші проблеми ви вирішували на колишніх місцях роботи або в житті?
11. Вам можуть запропонувати ігрову ситуацію. Ви маєте прийняти та обірунтувати певне рішення.
12. Що більше за все подобалося вам на останньому місці роботи?
13. А що більше за все не подобалося?
14. Якою мірою ви задоволені/не задоволені своєю кар´єрою?
15. Якщо судити з резюме, ваші можливості ширші за ймовірні обов´язки. Вас Це влаштовує? Чому?
16. Яку заробітну плату ви б бажали отримувати? Скільки ви отримували на останньому місці роботи?
17. Коли б ви могли розпочати роботу?
18. Чи змогли б ви працювати в режимі ненормованого робочого дня?
19. З чого ви думаєте розпочати роботу на новому місці? Уміння сподобатися співрозмовнику багато в чому залежить
від іміджу людини. Імідж — це образ, вигляд, зовнішнє уявлення про внутрішню сутність особистості; набір певних якостей і вражень про людину, які люди асоціюють з її індивідуальністю; мистецтво керувати зовнішніми враженнями про себе і спрямовувати їх собі на користь [48, с. 131].
Жінкам рекомендується стриманий макіяж, мінімум прикрас і біжутерії. Одяг має бути акуратним і діловим. Продумайте манеру своєї поведінки, яка залежатиме від очікуваного місця роботи й посади: банк, НДІ, виробництво; секретар, метрдотель ресторану, продюсер шоу-бізнесу... Не беріть із собою пакети, господарські й інші сумки, рюкзаки. Не забудьте захопити свої візитки. У приймальні чи на співбесіді дипломат не кладіть на стіл, а поставте на підлогу біля столу. Не тримайте його на колінах. Не кладіть на стіл співрозмовника нічого зайвого, крім потрібних для розмови документів. Рекомендується приходити не з дипломатом, а з акуратною, показною папкою. Такі речі створюють імідж ділової людини.
Збираючись на співбесіду, не можна: брати з собою для "підтримки" приятелів, родичів і друзів; користуватися парфумами у великій кількості; вживати перед бесідою спиртне; сидіти в сонцезахисних окулярах, не знімати головного убору; приносити з собою великі сумки чи дипломати, набиті всіляким "барахлом"; робити макіяж у приймальні; чіплятися до секретаря зі своїми проблемами і розповідями, проте слід ввічливо відповідати на його запитання; вставляти у вуха навушники від кишенькових аудіоплеєрів, розмовляти по мобільному телефону, прохати телефонну трубку у секретаря; обкладатися кипою робочих документів, газетами, сторонньою літературою; переглядати еротичні або інші шокуючі видання, навіть коли вони наявні в приймальні^, с. 146].
Прийшовши на інтерв´ю, слід добре виглядати, упевнено триматися, цікаво спілкуватися, виявляти одночасно витримку, жвавість і енергію, стисло, виразно і логічно говорити, не соромитися, не тушуватися, не бути нахабним і невихованим.
Ознаки успішного інтерв´ю: інтерв´ю з ініціативи роботодавця триває довше визначеного часу (якщо, звичайно, ваш співрозмовник не говорив при цьому півгодини по телефону або не відходив за викликом керівника); наприкінці інтерв´ю питання набувають конкретики: коли ви змогли б розпочати роботу, яку зарплатню хотіли б одержувати, тощо; вам пропонують надати список людей, котрі могли б вас охарактеризувати і зробити висновок про рівень ваших попередніх розробок. Після інтерв´ю можна відіслати ще одного ввічливого листа з подякою і нагадуванням про себе. Це може бути звичайний лист, факс чи послання електронною поштою. Найкраще — звичайний лист, змістом якого має бути: вираження подяки; підтвердження вашої зацікавленості в даній роботі; коротке нагадування про дві-три найбільш яскраві ваші якості, що надають перевагу перед іншими претендентами [48. с. 151—152]:
15 серпня 2003 р.
П-ну Полозову Кирилу Петровичу, раднику голови споглядальної ради Київського ювелірного заводу 99001, Київ, бульвар Шевченка, 5 Шановний пане Полозові
Перш за все, хочу подякувати Вам за те, що вчора Ви знайшли час для бесіди зі мною щодо можливої вакансії директора з маркетингу.
Як я вже зазначала наприкінці інтерв´ю, я дуже зацікавлена в отриманні даної посади. Я переконана, що мій десятирічний досвід роботи в парфумерній і ювелірній промисловості, який поєднує досвід управлінської й маркетингової діяльності, стане в нагоді для Вашого підприємства.
Після відвідування Вашого підприємства, зустрічей з Вашими співробітниками та бесіди з Вами, я переконалася, що здатна природно впитися у ваш чудовий колектив, дотримуючись його традицій та організаційної культури. З нетерпінням очікую можливості проявити себе на цьому місці.
Дозвольте ще раз подякувати Вам за приділений мені час і за виявлений до мене інтерес. Сподіваюся якнайскоріше дізнатися про прийняте Вами рішення.
З повагою, Олена Прохоренко
Якщо інтерв´ю виявилось невдалим, слід проаналізувати результати, надаючи відповіді на наступні питання [48, с. 153—154]:
• чи все я зробив для проходження інтерв´ю найкращим чином, у чому були мої помилки та промахи?
• чи добре я підготувався до інтерв´ю, чи все знаю про цю організацію, потенційну посаду і роботу?
• чи правильно я спланував свій час, щоб бути на інтерв´ю своєчасно, в добрій психологічній формі та у спокійному стані?
• чи дотримувався я необхідного етикету ділового спілкування на всіх етапах інтерв´ю?
• чи тримався я спокійно й впевнено, входячи до будинку організації і кабінету інтерв´юера?
• чи зумів я коротко, переконливо і гідно відрекомендувати себе?
• чи був я уважним і активним слухачем або ж говорив лише про власні інтереси?
• чи зумів я спокійно й упевнено відповісти на питання або деякі з них захопили мене зненацька?
• чи зумів я втримати заготовлений сценарій бесіди або стушувався й провів її сумбурно та непереконливо?
• чи виявив я ентузіазм та інтерес до очікуваної роботи?
• чи поєднав я свої переваги, знання, навички й уміння з вимогами, які ставлять до потенційного працівника;
• чи адекватно я реагував на неприємні для мене питання і фактори?
• чи правильно я провів завершення інтерв´ю, чи справило воно позитивне враження?
Результатом успішного самомаркетингу на ринку праці може стати укладання трудового контракту, який є угодою між висококваліфікованим, дуже цінним працівником та організацією, відповідно до якої він зобов´язується виконувати важливу роботу на високому рівні, досягти певних важливих для організації конкретних результатів, а організація приймає його умови щодо матеріального забезпечення, повноважень, умов праці, гарантій зайнятості при ефективній роботі, справедливе ставлення з боку керівництва та кадрових служб, отримання додаткових пільг та участі у прибутках, права на висловлення власної думки з питань управління організацією, підвищення кваліфікації, професійної перепідготовки, розвитку кар´єри тощо. Контракт має орієнтуватися на забезпечення умов для прояву ініціативності та самостійності працівника, з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.
Індивідуальний характер трудового контракту означає, що він укладається індивідуально з кожним працівником: права, обов´язки і відповідальність сторін у кожному випадку конкретизуються. Строковий характер трудового контракту означає, що він укладається на певний термін, обумовлений в цьому ж контракті.
Як правило, трудовий контракт включає такі позиції: І) загальні положення: хто, з ким і про що укладає контракт, термін його дії, умови випробувального терміну тощо; 2) обов´язки працівника: виконання посадових обов´язків за певною посадою, деталізація трудових завдань, перспективні задачі; 3) обов´язки підприємства: організація необхідних умов трудової діяльності, розмір, порядок і термін виплати зарплати, інші складові компенсаційного пакета, визначення режиму праці і відпочинку, соціального обслуговування, соціального страхування та ін.; 4) відповідальність сторін за невиконання обов´язків за контрактом; матеріальна відповідальність працівника за завдані підприємству збитки; матеріальна відповідальність підприємства за шкоду, завдану працівникові та ін.; 5) підстави і порядок розірвання і продовження контракту; 6) порядок розгляду трудових спорів; 6) реквізити сторін.
"Прагнення особи виразити, реалізувати себе через професійні досягнення, формальним підтвердженням яких є кар´єрне просування, стає невичерпним джерелом активності в професійній діяльності. Діяльність людини в обраній професії є частиною життєвої стратегії, тобто індивідуальної організації і регулювання ходу життя згідно з цінностями особи. Розвиваючи свою професійну діяльність на основі життєвої стратегії, досягаючи визнання через кар´єру, людина відчуває задоволення, що підіймає її професійну діяльність на новий рівень, поглиблює трудову мотивацію, впливає на інші сфери життя особи" [21, с. 199]. Планування і здійснення кар´єри, задовольняючи потреби працівників у самоповазі і самореалізації, стає одним з найпотужніших чинників, що мотивують їх трудову діяльність.
Кар´єра визначається як швидке, успішне, прогресивне просування обраним трудовим (професійним) шляхом, що передбачає досягнення поваги, популярності, слави, матеріальної вигоди власними силами, за рахунок максимального використання своїх здібностей, професійної майстерності та особистих якостей.
Види кар´єри було розглянуто в темі 4. Розглянемо основні етапи кар´єри протягом трудового життя людини:
1. Підготовчий етап (до 25 років)— передбачає отримання людиною середньої чи вищої освіти, професії. В цей період відбувається пошук такого виду діяльності, який би задовольняв потреби людини та відповідав її можливостям. Якщо така діяльність знайдена, то починається процес самоствердження працівника як особистості та реалізація професійних та особистих планів.
2. Етап становлення (25—30 років) — працівник освоює обрану професію, набуває необхідних навичок, досвіду, формується кваліфікація, виникає потреба у незалежності, турбота про добробут. У цьому віці створюються сім´ї, тому виникає необхідність отримувати вищі доходи.
3. Етап просування (30—45 років) — характеризується процесом росту кваліфікації, просуванням по службі, зростанням потреби в самоствердженні, досягненні вищого статусу та більшої незалежності. Все більше проявляється потреба у зростанні заробітної плати та турбота про добробут.
4. Етап збереження (45—60 років)— характерне закріплення здобутих результатів, досягнення найвищого рівня кваліфікації, знань, умінь, досвіду, майстерності, можливість підйому на нові службові сходинки та найповнішого творчого самовираження. І Іа цьому етапі працівник зацікавлений у задоволенні таких своїх потреб, як підвищення рівня доходів, причому з урізноманітненням джерел їх отримання (участь у прибутку, в капіталі, купівля цінних паперів тощо).
5. Завершальний етап (60—65 років)— відбувається пошук заміни, передача знань, умінь молоді, підготовка до виходу на пенсію. Працівник зацікавлений у збереженні високого рівня оплати праці та прагне збільшити інші джерела доходів, які б замінили заробітну плату з виходом на пенсію.
6. Пенсійний етап (після 65 років) — кар´єра працівника в цій організації завершена, однак з´являються можливості для самореалізації в інших сферах людського життя [21, с. 201].
Особисте, самостійне планування та реалізація кар´єри працівником включає:
• початкове формулювання і подальше постійне уточнення своїх професійних цілей;
• визначення та оцінку своїх професійних нахилів та здібностей;
• вибір професії з урахуванням, з одного боку, нахилів та здібностей, а, з іншого боку — ситуації на ринку праці;
• одержання хорошої базової освіти за обраною професією;
• активний пошук підходящої роботи з наданням переваги перспективності перед надійністю чи хорошими стартовими умовами;
• постійне відтворення і розвиток свого людського капіталу шляхом додаткової освіти та надбання цінного досвіду роботи підтримання хорошої фізичної форми;
• підготовку в усіх аспектах до переходу на наступну сходинку службової кар´єри, до отримання краще оплачуваної та перспективнішої посади;
• професійну мобільність, під якою ми розуміємо здатність і готовність працівника за необхідності не лише змінити місце роботи, але й освоїти нову професію;
• реальна оцінка своїх можливостей з часом для того, щоб залишатися корисним своїй організації і, відповідно, при бажанні мати оплачувану роботу і після досягнення пенсійного віку [21, с. 203—204].
Цілі людини при виборі кар´єри можуть бути дуже різними. Найчастіше зустрічаються такі: прагнення займатися таким видом діяльності або займати таку посаду, що відповідає самооцінці та дає моральне задоволення; робота, що має творчий характер, дає змогу досягти певної міри незалежності; робота, що добре оплачується або забезпечує можливість одночасно мати побічні доходи; можливість продовжувати активне навчання; робота в місцевості, природні умови якої сприятливо впливають на самопочуття, стан здоров´я та дають можливість організувати гарний відпочинок; робота або посада, які не перешкоджають особистому життю (дозволяють займатись вихованням дітей, мати хобі й т. ін.) [21, с. 199].
Правила управління особистою кар´єрою: не витрачати час на роботу з безперспективним та безініціативним керівником; розвивати свої знання, вміння, навички; готуватись до здобуття більш високої позиції, яка стане вакантною; підтримувати контакти з людьми, що можуть сприяти кар´єрі; планувати день, тиждень тощо; бути готовим до змін у всьому та вміти оцінити ці зміни; пам´ятати, що рішення з приводу власної кар´єри завжди є компромісом між бажаннями та реальністю, між своїми інтересами та інтересами організації; не допускати набагато швидшого розвитку власної кар´єри порівняно з розвитком кар´єри інших; звільнятись, коли це необхідно; пам´ятати про зовнішній ринок праці та розглядати підприємство як внутрішній ринок праці тощо [21, с. 204—205].