Інформаційне забезпечення державного управління

"ОБРАЗ СВІТУ" ФАХІВЦЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОФІЛЮ

Образ світу - цілісна, багаторівнева система уявлень людини про світ, інших людях, про себе і свою діяльність, більш-менш усвідомлена система уявлень людини про саму себе.

Надзвичайно важливим є питання „образу світу” професіонала для розвитку його (професіонала) особистості, професіоналізації у певній сфері діяльності. Климов Є. О., відомий фахівець у галузі психології праці, у своїй роботі „Образ світу у різнотипних професіях” [44,с.47] зауважує: „Без визначеності у питанні про те, образ чого (якого результату діяльності) повинен утримувати у свідомості професіонал або той, хто навчається професії, підвищує професійну кваліфікацію, ми не можемо розраховувати ні на хорошу постановку професійної освіти, ні на хорошу організацію праці, ні на розумне проектування кожною людиною своїх наступних кроків на професійному життєвому шляху, ні навіть на хороше взаєморозуміння людей у суспільстві”.

Формування у студента протягом терміну навчання уявлення про майбутню професію набуває особливої значущості - формується система особистісних смислів та уявлення про себе, як про майбутнього професіонала.

Специфіка діяльності фахівців інформаційного профілю у сфері державного управління, окрім обґрунтованого змісту освіти, потребує значної уваги до питань адаптації фахівця, його соціалізації, прийняття ним норм та цінностей сфери державного управління. Актуальність вирішення цих проблем зумовлюється низкою суперечностей, пов’язаних як із сувереніза- цією професії фахівця з інформаційного забезпечення, так і з процесами професіоналізації державної служби, формуванням держслужбовців як особливої соціально-професійної групи, яка має специфічні соціально-психологічні характеристики, і котрій, як груповому суб’єкту, притаманна самосвідомість, певний характер групових професійних психологічних якостей. Природно, що взаємодія „проблемних полів” професійного самоусвідомлення цих соціально-значущих професійних груп актуалізує необхідність вироблення спеціальних підходів до проблем професіоналізації фахівця інформаційного профілю у органах державної влади і потребує уваги до сприяння у профадаптації молодих спеціалістів, до їх професійного самоствердження.

У діяльності документознавців у органах державної влади одним із проблемних завдань є розкриття особистості професіонала у комплексному понятті „образ світу”, при чому, актуальним є розкриття того „образу світу”, який формується під впливом відповідної сфери діяльності. Визначаючи професію, приміром, документознавця як фахівця з інформаційного забезпечення, такою, що відноситься (за Є.О.Клімовим) до класу „людина- знакова система”, а професію держслужбовця - до класу „людина- людина”, зауважимо, що неминуче відбудеться взаємопроникнення, взаємовплив і взаємодія їх „образів світу” у процесі професійної діяльності з документно-інформаційного забезпечення в органах державної влади.

Професійна різноманітність інформаційної діяльності має дуалістичний характер - формується у результаті розвитку інформаційного простору і одночасно є чинником його розвитку.

Незважаючи на іманентну потребу описати поняттям „інформаційна професія” діяльність у галузі пошуку, збереження, опрацювання та розповсюдження інформації, слід визнати наявність певних обмежень, які при цьому виникають. Складність викликана природним явищем, яке полягає в тому, що сукупність видів, напрямів інформаційної діяльності та професій, які забезпечують реалізацію цих напрямів, зберігають свою самостійність і самобутність та у процесі свого розвитку утворюють професійну розмаїтість інформаційної діяльності. Більш коректним вдається термін „професія інформаційного профілю”, який можна застосувати до діяльності бібліотекаря, бібліографа, документознавця тощо.

Професія інформаційного працівника, як самостійний вид діяльності, виникла на базі бібліотечної справи та бібліографії, значною мірою увібравши основні операціональні та мотиваційні складові цих професій, які ми відносимо до інформаційних - як з точки зору узагальненого об’єкта діяльності - інформаційних ресурсів, так і з точки зору функціональної - забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Однак, звернувшись до психологічних характеристик типів професіоналів, а також враховуючи відповідні наукові дослідження, виконані у сфері бібліотекознавства, документознавства, бібліотечної професіології, теорії і методики професійної освіти, спостерігаємо певну суперечність: бібліотекарі є представниками професії типу „людина-людина”, а документознавці, бібліографи, інформаційні аналітики є представниками професії типу „людина-знакова система”. Отже, за ознаками предметних систем, з якими мають справу суб’єкти професійної діяльності, інформаційна професія, як узагальнююча за об’єктною реальністю, характеризується професійною відносністю образу світу. Таким чином, інформаційна професія не може бути класифікована за моноознакою, оскільки різноманітність напрямів і форм взаємодії інформаційного фахівця з оточуючим соціальним

простором і завдань, які ним вирішуються, потребує і узагальнень щодо об’єкту діяльності, і диференціації щодо видів продуктів, послуг, функціональних ознак тощо.

Поняття „образ світу” досліджувалось у різних контекстах багатьма науковцями. Особливе значення для дослідження поняття „образ світу” мають роботи Є.О. Климова [44, 45 та ін.], у яких виявлено специфіку образу світу і самосвідомості у представників різнотипних професій. Щоб проілюструвати системну природу взаємозв’язків між образами світу представників інформаційних професій у табл.1 і 2 наведемо характеристики представників професій типу „людина-людина” та людина-знакова система”, запропоновані Є.О.Клімовим (табл.1).

Таблиця 1.

Тип професії

Предмет інтересу, розпізнавання, обслуговування, перетворення

Бачення світу професіоналом

„Людина-людина”

Соціальні системи, спільноти, групи населення.

Світ хвилює фахівця з точки зору наповненості різними, різномислячими, різноспрямованими людьми, групами, спільнотами, організаціями, їх складними взаємовідносинами.

„Людина-знакова система”

Природні та штучні мови, умовні знаки, символи, цифри, формули

Світ сприймається працівником з точки зору впорядкованості, розвиненості, вивченості його різноманітних складових.

В роботах Є.О.Климова описові психологічні характеристики представників різних професій класифіковано за такими ознаками (табл.2.)

Таблиця 2

Ознака

„Людина-людина”

„Людина-знакова система”

Цілісностіі які професіонали еиділяють і утримують у сеідомості

Характеристики умонастрою, поведінки людей, спосіб їх життя і форми активності, а також способи привнесення впорядкованості у складне життя людини і суспільства.

Бути в курсі подій сучасності, першим дізнаватись про новітні досягнення людської думки; система документального та інформаційного забезпечення управління складними об’єктами; друковані джерела, створення проектів документів, законодавство

Циеілізація, культура, історія людстеа

Народи, країни, держави, мови, культурні цінності різних народів

Письменність, інформаційний зв’язок різними комунікаційними засобами; формулювання правових норм.

Ознака

„Людина-людина”

„Людина-знакова система”

Міжнародні відносини

Політичні, торговельно- економічні, загальнокультурні взаємодії між добре розрізнюваними соціальними системами

Інформаційно-технічні зв’язки (можливість пошуку інформації за кордоном, доставка повідомлень у будь-який куточок світу)

Умови існування і розвитку людини

Задоволення духовних запитів людини, суспільний порядок

Збільшення кількості вироблюваної інформації та інформаційної продукції (тиражів

книг, газет, журналів, мов, якими вони видаються

Бачення професіоналом діяльності людства, окремих людей

Культурно-просвітницька діяльність, залучення людей до освоєння культурних цінностей, забезпечення громадянських прав

Автоматизація зв’язку, документовиробництва. Забезпечення законності і правопорядку документальними засобами; вдосконалення засобів фіксації інформації, інформаційного забезпечення життя суспільства

Аналіз наведених ознак та їхніх характеристик при екстраполяції їх на діяльність фахівця інформаційного профілю висвітлює виражений системний зв’язок психологічних характеристик професій „людина-людина” та „людина-знакова система”. Це природно, оскільки типовим явищем стало існування не „чистих”, а „змішаних” професій, тобто таких, які характеризуються множиною різнотипових ознак. Отже, такий стан створює

передумови для інтеграції наведених ознак у описі „образу світу” фахівця інформаційного профілю.

За концепцією Є.О.Клімова, розвиток професії, як діяльності, як закріпленої у культурі системи трудових функцій, відбувається не циклами, не по спіралі, не по висхідній або низхідній, а шляхом виникнення і вичерпання певного роду охоплюючих систем, які змінюють одна одну [45, с. 111 ]. При чому, кожна наступна система зароджується у нетрях попередньої ще задовго до того, як та вичерпає себе. В цьому ж контексті висловлюється й дослідниця професійних ресурсів інформаційної діяльності Н.В.Лопатіна [56], яка вважає, що у процесі формування професійного простору інформаційної діяльності виникає необхідність поступової нейтралізації впливу інформаційних професій, що застарівають, усунення їх домінанти як чинників, що перешкоджають інноваціям.

Стосовно вичерпання (за Є.О Клімовим) охоплюючих підсистем та необхідності поступової нейтралізації впливу професій, що застарівають (за Н.В.Лопатіною), - ці тези вдаються спірними стосовно інформаційної діяльності. Наприклад, інформаційне обслуговування читачів у бібліотеках (публічних, академічних тощо), тобто діяльність, яка забезпечує інформаційні потреби людини, в міру ускладнення матеріального виробництва розширилась. Відбулось спрямування діяльності на інформаційне забезпечення управлінських та технологічних процесів з організацією відповідних структурних підрозділів у організаціях та на підприємствах. При чому, поняття „інформаційне обслуговування” та „інформаційне забезпечення” почали розмежовуватись. Зокрема, під інформаційним забезпеченням розуміють інформаційну діяльність як сукупність інформаційних процесів, спрямованих на виконання функцій забезпечення (наукового дослідження, управлінського процесу тощо), поєднаних у логічно послідовну, цілеспрямовану систему [27]. Тобто, інформаційне забезпечення полягає у постійному відслідковуванні процесу - наприклад, у науково-технічній діяльності - від зародження ідеї до її реалізації. Натомість, під інформаційним обслуговуванням розуміють систему, у якій ініціатива надходить від фахівця, а система функціонує у режимі „запит-відповідь”, тобто задовольняє окремі запити.

Інформаційне забезпечення дедалі ставало більш самостійним видом діяльності: організації інформаційного забезпечення приділялось більше уваги, оскільки інформація стала розглядатись як ресурс виробництва, функції інформаційного забезпечення потребували постійної уваги до нових розробок, статус науково-технічних бібліотек посилився, з’явились підрозділи науково-технічної інформації. Нині, з усвідомленням ролі інформації й комунікації у розвитку соціальних систем, інформаційні служби охоплюють широкий спектр напрямів документно-інформаційного та комунікативного забезпечення діяльності організацій. Однак, діяльність публічних, академічних та інших видів бібліотек залишається так само важливою, а в умовах інформатизації постає і у нових аспектах.

У сфері інформаційної діяльності не відбувається повне зникнення конкретної інформаційної професії, оскільки, як правило, зберігається соціальна потреба, задоволення якої виступало соціальною функцією начебто „застарілої” інформаційної професії. Це зумовлює збереження базових, сутнісних елементів інформаційної професії на якісно новому рівні розвитку професійного простору інформаційної діяльності. Зокрема, одна з найстаріших професій в галузі інформаційної діяльності - професія бібліографа, у відповідності із здобутками у розвитку сучасних технологій та потребами практики, адаптується до діяльності із впорядкування інформаційних масивів у сучасних комп’ютерних інформаційних системах, виходить на новий ступінь аналітико-синтетичної обробки документів (пошуковим може стати кожен елемент бібліографічного запису або навіть кожне слово анотації або реферату). Ще одним прикладом може слугувати професія референта науково-технічної інформації, діяльність якого, виходячи за межі аналітико-синтетичної переробки документів та інформаційного забезпечення професійних потреб користувачів організації, може бути спрямована на підготовку інформації для сайтів мережі Інтернет з метою забезпечення віртуальних користувачів. Такий бік професійної діяльності зберігає операціональні уміння згортання інформації, але має суттєво інше комунікативне „навантаження” інформаційних продуктів та послуг.

В цьому контексті важливого теоретико-методологічного значення набуває визначення критеріїв сталості інформаційної професії для різних напрямів у сфері професійної інформаційної діяльності. Поняття „сталість” спирається на інваріантність, яка передбачає збереження властивостей, зв’язків, відношень незалежно від різноманітності функціонування. Отже, необхідне визначення:

- критерію сталості внутрішньої структури інформаційної професії, який характеризується змінами природно-історичного характеру, що відбуваються у інформаційній діяльності та її професійних ресурсах (розвиток технологій тощо);

- критерію сталості відношень різноманітності інформаційної діяльності до зовнішнього середовища, який характеризується впливом зовнішніх чинників як на макрорівні, так і на мікрорівні (зміни професійного простору як системи соціальних інститутів, відношень, у межах яких інформаційні спеціалісти на основі певних методів і технологій здійснюють професійну інформаційну діяльність).

Як приклад, можна навести діяльність фахівців бібліотек, включених до структури підприємств і організацій. Концепція трансформації бібліотеки відповідно до соціальних змін (за А.С.Чачко [117]) враховує не тільки трансформаційні зміни бібліотеки як соціального інституту, а й стосується пов’язаних з цими змінами проблем професіоналізації бібліотечних фахівців. У процесі професіоналізації у сфері предметної діяльності, до якої бібліотека входить як структурний підрозділ організації, бібліотечні фахівці виконують свою соціальну функцію, але освоюють і присвоюють моральні цінності, характерні для тієї соціально-професійної групи, для якої вони здійснюють інформаційне забезпечення, що, очевидно, може змінювати їх професійний образ світу. Дане явище у соціальних теоріях організації одержало назву „ідентифікація працівника з організацією” (введене Г.Саймоном) [105] і означає процес, у результаті якого працівник, що вступив до організації, через певний час приймає її цілі, починає розглядати індивідуальні завдання крізь їх призму, приймає так звану організаційну мораль. Прикладом може бути професіоналізація фахівців у бібліотеках органів державної влади та управління або ж діяльність документознавців у сфері документно-інформаційного забезпечення органів державної влади. Діяльність їх має безпосередній зв’язок і вплив на сферу державного управління шляхом надання інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень. Часто бібліотекарі та документознавці працюють на посадах держслужбовців, отже і кодекс етики держслужбовця, і вимоги до представника державної служби, безумовно, мають ними сприйматись і виконуватись.

Таким чином, формування „образу світу” інформаційного фахівця є явищем, зумовленим ґенезою та історичним розвитком різних напрямів інформаційної діяльності, урізноманітненням професійних напрямів інформаційної діяльності, інваріантністю (сталістю) основних властивостей, зв’язків, відношень і цінностей інформаційної діяльності у різних її професійних проявах.

Образ світу інформаційного фахівця безпосередньо пов’язаний із процесами формування професійної культури фахівця - певної сукупності світоглядних і спеціальних знань, якостей, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій особистості, які проявляються у професійній діяльності і забезпечують більш високу ефективність цієї діяльності. Образ світу фахівця значною мірою формує його професійну культуру і сам формується під її впливом.

Професійна культура інформаційного фахівця може досліджуватись з точки зору методологічного підходу, застосовуваного до дослідження культурних явищ взагалі - у взаємодії, взаємопроникненні та взаємовпливі з іншими професійними культурами, а у розглядуваному нами предметі - у взаємодії, взаємопроникненні та взаємовпливі між професійними культурами фахівців типу „людина-людина” та „людина-знакова система”.

Розуміючи взаємодію як процес, що відбувається між елементами двох взаємозв’язаних систем, у розглядуваному нами випадку визначимо такими системами професійну культуру типу „людина-людина” (спільноти, групи людей) та професійну культуру типу „людина-знакова система” (система документального та інформаційного забезпечення як сукупність інформаційних джерел). Наслідком взаємодії цих систем є відображення їх одна в одній. Кожна з них систем при взаємодії залишає в іншій слід свого діяння, а також закодований у цьому сліді смисл - інформацію про цю конкретну дію, а отже, і про всю систему, що здійснила цю дію.

Взаємопроникнення. При взаємодії професійних культур типу „людина-людина” та „людина - знакова система” їх взаємопроникнення є об’єктивним процесом, оскільки людина не може існувати без задоволення інформаційних потреб, а пошук, аналіз і надання інформації неможливе без орієнтації на потреби конкретних користувачів, їх особистісні, психологічні характеристики та цілі використання наданої інформації.

Взаємовплив. Система інформаційного забезпечення діяльності складних соціальних об’єктів (інформаційні служби підприємств і організацій) або ж задоволення інформаційних потреб користувачів у бібліотеках впливають на характеристики умонастрою, поведінки людей, на спосіб їх життя і форми активності, а також надають впорядкованості життю людини і суспільства, діяльності з управління складними соціальними системами. Такий вплив стимулює інформаційну активність окремих людей і спільнот, стимулює і формує їх зацікавленість у ефективності інформаційного забезпечення і спрямовуючи їх діяльність на його вдосконалення.

Враховуючи виявлені суперечності і наявні тенденції розвитку професій інформаційного профілю, а також ґрунтуючись на тому, що інформаційна професія спрямована на задоволення інформаційних потреб користувачів, опосередковується використанням сучасних комп’ютерно- телекомунікаційних засобів, здійснюється в широкому контексті завдань інформаційної діяльності, можна окреслити образ світу інформаційного фахівця.

Образ світу фахівця інформаційного профілю. Предметом інтересу, розпізнавання, обслуговування, перетворення є соціальні системи, спільноти, групи населення, вплив на які здійснюється шляхом аналізу і синтезу природних та штучних мов, умовних знаків, символів, цифр, формул.

Бачення світу професіоналом. Світ сприймається з точки зору впорядкованості, розвиненості, вивченості його різноманітних складових для виконання основної соціальної функції - задоволення інформаційних потреб різномислячих, різноспрямованих людей, груп, спільнот, організацій, їх складних взаємовідносин.

Описові психологічні характеристики:

Ознака

Інформаційний фахівець

Цілісності, які професіонали виділяють і утримують у свідомості

Бути в курсі подій сучасності, першим дізнаватись про новітні досягнення людської думки; система документального та інформаційного забезпечення управління складними об’єктами; друковані джерела, створення проектів документів, законодавство. Означені цілісності, які визначають професійну діяльність фахівця, впливають на характеристики умонастрою, поведінки людей, на спосіб їх життя і форми активності

Цивілізація, культура, історія людства

Інформаційний зв’язок різними комунікаційними засобами між народами, країнами, державами; збереження культурних цінностей різних народів

Міжнародні відносини

Інформаційно-технічні зв’язки (можливість пошуку інформації за кордоном, доставка повідомлень у будь-який куточок світу)

Умови існування і розвитку людини

Задоволення духовних запитів людини, суспільний порядок, збільшення кількості вироблюваної інформації та інформаційної продукції - тиражів книг, газет, журналів, мов, якими вони видаються

Бачення професіоналом діяльності людства, окремих людей

Культурно-просвітницька діяльність, залучення людей до освоєння культурних цінностей, забезпечення громадянських прав, інформаційне забезпечення життя суспільства

Висновки. „Образ світу” представника інформаційної професії є поліструктурним феноменом, який об’єднує професіограми кількох професій інформаційного профілю (бібліотекознавець, бібліограф, документознавець, інформаційний аналітик та ін.).

Зв’язок між образами світу представників різних інформаційних професій має системну природу, при чому системоутворюючим чинником формування образу світу представника інформаційної професії є інформаційна потреба особистості (професійна, дозвіллєва, навчальна тощо), а основними концептами.