Історія зарубіжної літератури XIX - XX ст.

3. Тематичне розмаїття романів Е.Золя: "Нана", "Черево Парижа", "Пастка"

Творчість Золя справила величезний вплив на розвиток натуралізму та реалізму в усьому світі. Еміль Золя започаткував у літературі філософську концептуальність і публіцистичність, він розробив прийом монтажу в романі замість традиційного для класичного реалістичного роману драматичного розвитку дії. Письменник створив новий тип роману, в центрі якого нерідко опинився "економічний організм" - ринок у "Череві Парижа".

Уже в перших романах натураліста проступала одна з характерних рис його стилю - поєднання деталізованого опису з образом-символом, у якому був сконцентрований головний зміст картини. Такими, скажімо, були описи зимового саду в помешканні Саккара ("Здобич") і картина центрального ринку в "Череві Парижа".

У романі "Черево Парижа" показано шлях до влади пройдисвіта та авантюриста на кшталт Ежена Ругона, змальовано те живильне середовище, що стало опорою для нового режиму - дрібна торгова буржуазія, котра вхопила свою частку здобичі від милостей імперії, усі ці "гладкі", самовдоволені міщани (родина Кеню).

Але за яскравим фасадом Другої імперії Золя побачив нещастя і знедоленість нижчих прошарків суспільства, стрімке падіння моральності та страхітливе лицемірство можновладців. Ці тривожні процеси в суспільному житті Франції він аналізував в романах кінця 70-х - поч. 80-х років ("Пастка", "Нана").

Роман "Пастка" був першим у творчості Золя розлогим полотном із народного життя. Книга зробила письменника скандально відомим. Літературні сноби протестували, багато читачів відмовилися від передплати, і все ж за рекордно короткий термін роман витримав 30 перевидань. Гостра реакція певної частини публіки читачів пояснювалася тим, що у творі вперше з такою правдивістю було показано життя французьких низів.

У романі йшлося про драму родини Купо, про її фізичну та моральну деградацію. "Від банальності інтриги мене може врятувати лише велич і правдивість зображених мною картин народного життя. Позаяк я беру дурнувату, вульгарну і брудну обстановку, я повинен надати малюнкові більшої рельєфності", - писав Е.Золя про "Пастку". Таким чином, письменник поставив перед собою складне завдання: продемонструвати придатність для справжнього мистецтва будь-якого матеріалу, розширити відповідно до принципів натуралістичної естетики сферу художнього.

Праля Жервеза і покрівельник Купо, працелюбні та прості люди, намагалися облаштувати своє маленьке щастя, своє скромне родинне життя. Але з Купо трапився нещасний випадок на роботі, й це позбавило його можливості працювати. Він залишився без роботи й поступово спився, дедалі частіше навідуючись в шинок під назвою "Пастка".

Своїм романом Золя стверджував, що злидар приречений на загибель, що умови життя і праці неминуче призводили його до деградації і вимирання. Водночас романіст не забував дати й біологічну мотивацію того, що відбувалося в романі: крах Купо та Жервези пояснювався не лише соціальними, а й спадковими чинниками (Купо страждав від спадкового алкоголізму).

Еміль Золя особисто підкреслював "філософський зв´язок", який існував між "Пасткою" і наступним його романом "Нана". Зробивши головною героїнею роману куртизанку Нана, посиливши фізіологічний, сексуальний елемент у романі, автор хотів показати "розклад, що йде знизу, пастку, якій панівні верстви дають можливість вільно поширюватись". Образ Нани мав символізувати всю Другу імперію, її пишну зовнішність і розбещену сутність.

Незаперечним був вплив Золя на формування італійського веризму і творчість Г.Гауптмана, Т.Манна, Дж. Ґолсуорсі, Т.Драйзера, А.Барбюса, ЛАрагона та ін.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте, у чому відмінність натуралізму від реалізму.

2. Е.Золя - теоретик натуралізму. Розкрийте положення його теорії.

3. Хто у французькій літературі став "літературним батьком" Еміля Золя?

4. Що стало поштовхом до створення письменником епопеї"Руго-Маккари"?

5. Який роман Еміля Золя став найбільшим виявом теорії натуралізму?