Історія зарубіжної літератури XIX - XX ст.
3. Символічний зміст поезій Ш. Бодлера. "Альбатрос" (1841)
Уперше вірш був опублікований у 1859 р. без другої строфи. Дата написання - 1842 рік. Очевидно, він був написаний під час мандрівки Бодлера на острови Репотьон і Маврикій у 1841 р. На першому плані у вірші конкретні деталі, предмети:
Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів Серед нестримних вод розбурханих морів Безпечно ловить птиць, величних альбатросів, Що люблять пролітати слідами кораблів
Альбатрос - величний птах, володар морських просторів, що супроводжував кораблі. А на палубі він мав вигляд безпорадного птаха.
На палубу несуть ясних висот владику. І сумлінно тягне він приборкане крило, Що втратило свою колишню міць велику, Мов серед буйних вод поламане весло
Поступово образ альбатроса переріс у романтичний образ - символ поета і його долі у людському вирі життя.
Поет подібний теж до владаря блакиті, Що серед хмар, мов блискавка в імлі. Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій Він крила велетня волочить по землі.
Поет не знаходив розуміння серед людей і тому не міг злетіти думкою.
Композиційна єдність твору досягла за допомогою центрального образу альбатроса, що став образом-символом. Тому і протиставлені тут реальний і символічний план вираження: альбатрос і матроси, поет і юрба. З образом альбатроса пов´язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплювався ним і висловив йому співчуття. У вірші протиставлені високе і низьке, небесне і земне, поезія і проза, у ньому висловлені гіркі роздуми автора про трагічний стан поета у суспільстві.
Вірш належав до циклу "Сплін та ідеал". У ньому стверджувалася божественна природа людини, з найбільшою повнотою втілена у постаті поета.
"Гімн красі" (1860)
У збірку "Квіти зла" включено вірші, де оспівана краса. За Бодлером, краса і смуток нерозривні. Поета вабив образ жінки, якій смуток додавав чарівності. Але краса у Бодлера не вичерпалася зображенням меланхолійної жінки. Поет часто змальовував красу у вигляді символу.
"Гімн красі" належав до циклу "Сплін та ідеал" і вперше був опублікований у 1860 р. У вірші Добро і Зло розглядалося як джерело прекрасного. У ньому розповідалося про багатогранність, місткість, неоднозначність поняття краси. Поет не стверджував, а розмірковував. Йому було невідоме походження краси:
Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні -
В твоєму погляді - покора і вина...
Але звідки б не походила краса - з пекла чи з раю -
вона змінює життя.
Немає значення, чи з пекла ти, чи з раю,
Потворно вибредна, страхітлива й свята,
Як до безсмертностей, що я про них не знаю,
Але жадаю їх, відчиниш ти врата!
Краса посилала чуттєві закони, звуки, кольори. Вона ототожнена з безмежністю. За Бодлером, найбільш повне своє втілення вона знайшла у поезії, тому що саме поезія виявилася привілейованим шляхом миттєво опинитися в раю.
"Падло" (1843)
Вірш із циклу "Сплін та ідеал".
Людська природа цікавила Бодлера тому, що вона, на його думку, загнана в недосконалість: він хотів саме на цій землі мати рай.
У вірші Бодлер іноді навмисно і не без зловтішності виставив напоказ шокуючі натуралістичні деталі (наприклад, опис мертвої коняки).
Як та повійниця, палятина лежала,
Задерши ноги догори,
І черево гидке цинічно відкривала,
Немов казала: на, бери!
Натуралістичний опис мертвої тварини постійно супроводжувався прекрасними картинами природи. Протилежності у вірші доводилися до кращої поляризації: життя - смерть, кохана жінка - мертва тварина.
У вірші оспівана вічність духовного порівняно із смертністю матеріального. Цей задум чітко простежувався в останній строфі вірша:
Після останнього причастя, моя мила,
Під володіннями трави,
Коли поглине вас безжалісна могила,
Такою будете і ви!
Красо, скажіть тоді черві, що підло рине
З цілунками на вашу грудь,
Що ваші форми я зберіг, моя богине,
Зберіг мого кохання суть!
Оспівування вічності прекрасного, кохання звучало у Бодлера своєрідно, у зухвало-парадоксальних тонах.
"Авель і Каїн" (1848-1852)
Вірш пов´язаний із романтичною традицією в літературі. Відома драма Байрона "Каїн", вірш Генрі Восна "Кров Авеля".
Міф про Каїна та Авеля у Бодлера трактовано не абстрактно, як у його попередників, а конкретно-історично. Написаний після революційних подій 1848 року, включений до циклу "Бунт", вірш став прямим закликом до бунту. Поет брав участь у барикадних боях, але керувався передусім емоційними імпульсами, а не тверезим політичним світоглядом.
Вірш побудований на протиставленні роду Каїна і роду Авеля - двох категорій суспільства.
Рід Авеля, їж, пий, втішайся
- Господь всміхається тобі.
Рід Каїна, в ярмі згинайся
Чи гинь у злиднях і журбі
Спираючись на біблійну легенду, Бодлер створив своєрідне її продовження, по-своєму трактуючи історію роду Авеля і Каїна. Поетові важливо показати, що на роду Каїна від початку лежала печать прокляття:
Рід Авеля, твої куріння,
Вдихає світлий Херувим!
Рід Каїна, твої боління -
Коли ж кінець настане їм?
Рід Авеля, тебе зігріє
Огниця батьківського пал,
Рід Каїна, зима повіє -
В печері мерзни як шакал!
Друга частина вірша - це прямий заклик до бунту.
Рід Авеля, підуть до гною
Твоїх наслідників тіла!
Рід Каїна, перед тобою
- Іще не звершені діла;
Рід Авеля, твоя ганеба,
Тебе оберне в прах і тлінь!
Рід Каїна, здіймись до неба
І Господа на землю скинь!
Збірка бунтівна за своїм духом. Але поетові необхідно було виділити цю рису світосприйняття.
Шатобріан вірив у те, що зло - це "хвороба" світу, яка не була природним і постійним станом душі. У Бодлера ця хвороба виявилася хронічною і невиліковною. Він перетворив її в єдину тему своєї творчості.
Питання для самоконтролю:
1. Чому Ш. Бодлера прийнято вважати предтечею символізму?
2. Розкрийте історію задуму та створення збірки "Квіти зла".
3. Чи є назва збірки символічною? Що вона символізує?
4. Чому збірка "Квіти зла" вважається цілісним твором? У чому це проявляється?
5. У чому розкривається новаторство поета?