Інформаційне забезпечення видавничої діяльності

7.3. Каталогізація інформаційного забезпечення видавництва

Каталогізація інформаційного забезпечення видавничої діяльності передбачає створення колекцій і каталогів, що акумулюють інформацію в деякому структурному вигляді.

Виділяються два підходи до визначення схем опису інформаційного забезпечення в каталогах [6]:

■ декомпозиція інформаційних ресурсів на класи, для яких створюються різні схеми опису;

■ створення єдиної схеми опису для всіх класів інформаційних ресурсів з представленням 'їх особливостей за допомогою обмежень цілісності.

Перший підхід припускає створення множини специфікацій метаданих. Далі виникає завдання їх узгодження, узагальнення, формування на основі різнорідних масивів описів єдиних каталогів і т. д.

Сьогодні існує тенденція не спеціалізації, а універсалізації метаданих, що описують різну сутність. Тому другий підхід уявляється більш обґрунтованим.

Універсальний характер метаданих не означає, що всі види інформаційного забезпечення видавничої діяльності мають однаковий пріоритет при наповненні каталогів. Тут доцільно встановити такі пріоритети:

1) комп'ютерні інформаційні ресурси з мережевим доступом;

2) комп'ютерні інформаційні ресурси на інформаційних носіях;

3) інші види інформаційних ресурсів.

Основними вимогами до схеми метаданих і способу їх представлення виступають [7]:

■ універсальність (у рамках встановленого розуміння IP як об'єкта каталогізації);

■ достатня виразність для забезпечення ефективного вирішення завдань, що вимагають наявності метаданих;

■ сумісність з міжнародними стандартами і протоколами

в області метаданих і інформаційного пошуку (створення умов для інтероперабельності);

відповідність законодавству, що регламентує видавничу діяльність;

■ можливість завдання обмежень цілісності, що відображають взаємозв'язки полів опису інформаційних ресурсів;

■ забезпечення можливості зберігання метаданих як спільно з інформаційним ресурсом, так і окремо від нього.

Основними завданнями інформаційного забезпечення видавничої діяльності, при вирішенні яких використовуються метадані, є такі [6]:

■ пошук інформаційних ресурсів за метаданими;

■ збір метаданих програмними агентами;

■ навігація за каталогом інформаційних ресурсів порталу;

■ формування покриття плану видавничої діяльності відповідними інформаційними ресурсами;

■ управління контентом, зокрема агрегація інформаційних ресурсів (побудова інтегрального інформаційного ресурсу з наявних інформаційних ресурсів і їх компонентів);

■ моніторинг стану інформаційних ресурсів видавничої діяльності;

■ проведення інформаційно-аналітичних досліджень.

Ключовими підходами до побудови схеми метаданих є [7]:

■ вибір однієї з існуючих міжнародних схем (Dublin Core, Learning Object Metadata);

  • вибір однієї з існуючих міжнародних схем і її розширення;

■ формування оригінальної схеми.

У практичній площині одним з можливих результатів каталогізації інформаційних ресурсів виступає Інтернет-портал.

Відмінними рисами інформаційних порталів є [8]:

1) агрегація додатків і інформаційного контента - структурованого і неструктурованого - в єдиний інформаційний простір;

2) інтеграція даних з різних джерел і різних форматів (наприклад бази даних, документи HTML, документи Word, мультимедіа- дані) відповідно до єдиної концепції і зручне надання їх користувачеві;

3) персоналізація - припускає можливість для користувача оптимальним чином організувати свій робочий простір на порталі, яке буде йому доступне після проходження процедури авторизації, відповідно до його інтересів, а також забезпечення відсіву інформації, нерелевантної користувачеві;

4) розвинуті пошукові інструменти. Очевидно, що користувач повинен мати потужні пошукові інструменти, для того щоб знайти необхідну йому інформацію, витративши для цього мінімум зусиль. Причому пошук не повинен обмежуватися самим порталом, а проводиться також по всьому Internet або його частині, тематично пов'язаній з тематикою порталу.

Засоби пошуку, які застосовуються на інформаційному порталі, можна розділити на такі чотири класи.

  1. Тематичні каталоги інформаційних ресурсів, представлених на самому порталі. Інформаційний контент представлений на порталі структурується за розділами, що містять тематично близькі ресурси. Крім того, в тематичні каталоги входить контекстний і атрибутний (за атрибутами, характерними для даного розділу) пошук за документами даної рубрики (розділу).
  2. Рубрикатор ресурсів Internet. Каталог посилань на Internet- ресурси розбито за тематичною спрямованістю.
  3. Система контекстного пошуку документів на порталі. Система пошуку за набором ключових слів та/або атрибутів документів містяться на порталі. Може інтегруватися з класифікатора для проведення пошуку не за всією сукупністю документів порталу, а за набором розділів (тематик).
  4. Система контекстного пошуку в Internet. Пошук за частиною мережі або набором проіндексованих ресурсів, відповідних тематиці порталу Також може інтегруватися з класифікатора для звуження області пошуку набором розділів з метою підвищення якості пошуку.

Особливістю пошукових інструментів, які застосовуються на порталі, є їх інтеграція на базі єдиного інтерфейсу користувача. Тобто через один набір пошукових форм користувачеві доступний пошук контекстний, атрибутний за тематичним рубрикатором; причому як за матеріалами представленим на самому порталі, так і за відібраним набором ресурсів Інтернет, визнаним релевантним тематиці порталу. Завдяки цьому користувач відчуває себе так, ніби знаходиться в єдиному інформаційному просторі і може, вибравши один із сценаріїв пошуку, знайти цікаву для нього інформацію, де б вона не перебувала.

Висновки та узагальнення

  1. Системи управління контентом являють собою комп’ютерні програми, які використовуються для керування вмістом чого-небудь (звичайно цей вміст розглядається як неструктуровані дані предметної задачі в протилежність структурованим даним, які зазвичай знаходяться під управлінням СУБД). За способом роботи такі системи розділяються на три типи: системи генерації сторінок за запитом працюють на основі зв’язки «модуль редагування -» база даних -» модуль представлення»; системи генерації сторінок при редагуванні є програмами для редагування сторінок, що при внесенні змін у зміст сайту створюють набір статичних сторінок; системи змішаного типу поєднують в собі переваги перших двох.
  2. Адміністрування інформаційного забезпечення видавничої діяльності здійснюється як на рівні локальних завдань видавничих систем, так і на глобальному рівні. Центральне місце при адмініструванні на глобальному рівні займає завдання управління ідентифікацією видавничої продукції, тобто адміністрування системи ISBN, яке здійснюється на трьох рівнях: міжнародному, групи і видавництва. Міжнародне адміністрування і координація системи ISBN здійснюється за допомогою Міжнародного агентства ISBN. Адміністрування системи ISBN у рамках видавничої групи відноситься до відповідальності агентства групи ISBN, що працює на національній або регіональній основі або в мовній області відповідно до місцевих потреб. Адміністрування видавництв здійснюється на основі їх відповідальності за привласнення ідентифікаторів книг всій видаваній ними літературі і за відповідність поточним правилам.
  3. Каталогізація інформаційного забезпечення видавничої діяльності передбачає створення колекцій і каталогів, що акумулюють інформацію в деякому структурному вигляді. Схеми опису інформаційного забезпечення в каталогах передбачають декомпозицію інформаційних ресурсів на класи, для яких створюються різні схеми опису, а також створення єдиної схеми опису для всіх класів інформаційних ресурсів з представленням їх особливостей за допомогою обмежень цілісності. У практичній площині одним з можливих результатів каталогізації інформаційних ресурсів виступає Інтернет-портал.