Інформаційне забезпечення видавничої діяльності

2.4. Технологія формування, супроводу та пошуку електронних інформаційних ресурсів видавничої діяльності

Одним з найбільш ефективних шляхів розвитку інформаційного змісту ресурсів видавництва є створення тематичних електронних колекцій. Ці колекції мають бути сформовані на основі результатів систематизації і обробки інформації видавничої діяльності і в максимальному ступені задовольняти інформаційним потребам потенційних замовників у плані всебічної оцінки цих об`єктів з погляду перспективності їх розробки.

При створенні таких колекцій виникає низка основних завдань [10].

По-перше, необхідно обрати значущу для конкретного замовника предметну область.

По-друге, необхідно сформувати групу фахівціврозробників колекції і організувати ‘їх спільну роботу, розробити структуру інформаційного опису об`єктів, а також визначити джерела знань для формування відповідних електронних документів колекції.

По-третє, для ефективної підтримки процесів створення і супроводу таких колекцій необхідно розробити (або застосувати готову) відповідну інформаційну технологію.

Найбільш важливими питаннями при створенні таких електронних колекцій є обґрунтований вибір структури і інформаційного змісту документів колекції, а також підтримка спільної роботи фахівців зі створення і супроводу електронної колекції. Процедура визначення структури і інформаційного змісту документів колекції, що повною мірою задовольняють інформаційним потребам цільової аудиторії (у нашому випадку - потребам замовників), зважаючи на її складність, носить ітераційний характер. Це означає, що в результаті аналізу предметної області і поставлених цілей розробляється деякий стартовий варіант структури і інформаційного змісту документів колекції, які згодом може бути доповнено і скоректовано з урахуванням зауважень і побажань експертів і користувачів. Слід зазначити, що структура документа «консервативніша» порівняно з інформаційним змістом, який має коректуватися з урахуванням появи нових знань у даній предметній області на всьому протязі «життя» колекції.

Технологія формування і супроводу предметних колекцій в електронних бібліотеках має враховувати наступні такі особливості.

По-перше, фахівці повинні в максимальному ступені самостійно здійснювати формування, публікацію і супровід своїх колекцій з урахуванням загальноприйнятих в їх середовищі стандартів і в рамках визначеного для них регламенту роботи. Це сприяє поліпшенню якості 1 Достовірності інформаційного змісту документів і підвищує зацікавленість фахівців.

По-друге, сервіси електронної бібліотеки мають включати зручні для фахівців програмні засоби автоматизації процесів формування, публікації і супроводу своїх колекцій з урахуванням розмежування їх повноважень і захисту інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу.

По-третє, користувачі електронної бібліотеки повинні мати зручні і ефективні засоби для доступу до потрібної інформації за запитами.

Процес формування, публікації і супроводу предметної колекції інформаційних ресурсів видавництва відбувається за такою схемою.

  1. Для створення нової колекції формується група фахівців, що включає: адміністратора, авторів документів і експертів. Ці категорії користувачів реєструються в системі і отримують певний об’єм прав роботи з даною колекцією.
  2. Адміністратор і автори документів предметної колекції розробляють єдиний паспорт опису класу об`єктів (структуру інформаційного змісту документів колекції), в якому структурується різнорідна (текст, графіка, аудіо і т. п.) інформація про описувані об`єкти. Ці паспорти обговорюються і узгоджуються з експертами предметної колекції.
  3. На основі розроблених паспортів формується DTD-визначення структури опису класу відповідних XML-документів нової колекції.
  4. Адміністратор колекції спільно з авторами документів і з урахуванням думок експертів колекції описує загальні властивості предметної колекції на основі атрибутів стандарту Дублінського ядра (DC, Dublin Core).
  5. Після цього відбувається введення (коректування) документів у колекцію і обговорення їх інформаційного змісту з експертами на форумі електронної бібліотеки.

Основні програмні сервіси інформаційного забезпечення видавничої діяльності призначено для підтримки процесів публікації і супроводу документів колекцій, а також для пошуку даних у колекціях за запитами користувача. Для їх реалізації використано технології XML, DTD, XSLT, мова Java і Java API for XML, об`єктна модель документа - DOM, а також традиційні інформаційні технології - СУБД MYSQL і мова РНР.

Пошук даних в інформаційній колекції відбувається у два етапи: спочатку здійснюється пошук потрібної колекції серед інших колекцій електронної бібліотеки, а потім - пошук документа у обраній колекції за запитом користувача.

Запити на пошук документів у обраній колекції формуються користувачем за допомогою спеціально розроблених інтерфейсних форм шляхом вказівки значень полів шуканого документа. При цьому список полів, за якими можливий відбір документів, специфічний для кожної колекції.

Висновки та узагальнення

  1. Інформаційні об’єкти видавничої діяльності являють собою засоби накопичення інформаційних ресурсів. Ключовими інформаційними об’єктами видавничої діяльності виступають електронні бібліотеки, інформаційні колекції та сховища даних. Вказані об’єкти становлять технологічну основу вирішення основних задач інформаційного забезпечення видавничої діяльності.
  2. Спектр задач, спрямованих на інформаційне забезпечення процесу видавничої діяльності, включає: 1) організацію системи пошуку інформаційних ресурсів видавничої діяльності; 2) створення і розвиток телекомунікаційних ресурсів видавничої діяльності; 3) організацію електронних бібліотек.
  3. Розвиток інформаційних ресурсів видавничої діяльності відбувається відповідно до певної моделі життєвого циклу. Механізми забезпечення життєвого циклу інформаційних ресурсів видавничої діяльності необхідні для: підтримки необхідної функціональності інформаційної системи, точного розуміння сенсу інформаційних ресурсів, забезпечення коректності і цілісності інформаційного простору, координації роботи користувачів або інформаційних систем, а також моніторингу поточного стану робіт над інформаційними ресурсами.
  4. Технологія формування, супроводу та пошуку електронних інформаційних ресурсів видавничої діяльності забезпечує систематизацію і обробку інформації видавничої діяльності. Для створення нової колекції формується група фахівців. Адміністратор і автори документів предметної колекції розробляють єдиний паспорт опису класу об`єктів. На основі розроблених паспортів формується DTD-визначення струк- тУри опису класу відповідних XML-документів нової колекції. Адміністратор колекції спільно з авторами документів і з урахуванням думок Експертів колекції описує загальні властивості предметної колекції. Далі відбувається введення (коректування) документів у колекцію і обговорения їх інформаційного змісту з експертами на форумі електронної бібліотеки.

Теоретичні запитання

  1. Проаналізуйте спектр завдань, спрямованих на інформаційне забезпечення процесу видавничої діяльності.
  2. Перерахуйте основні етапи життєвого циклу інформаційних ресурсів в електронних виданнях.
  3. Наведіть основні функції механізмів забезпечення життєвого циклу інформаційних ресурсів.
  4. Назвіть основні завдання інформаційного забезпечення видавничої діяльності, що стоять перед ILM-підходом.
  5. Проаналізуйте технологію формування, супроводу та пошуку електронних інформаційних ресурсів видавничої діяльності.

Комплекс задач і завдань

  1. Спроектуйте ієрархічну структуру тематичного інформаційного комплексу обладнання видавничо-поліграфічного виробництва. При цьому слід використати метод проектування «зверху вниз» шляхом декомпозицїї множини інформаційних ресурсів до рівня конкретних класів, які, в свою чергу, складаються з документів, що описують певні технологічні операції та відповідні види обладнання.
  2. Сформуйте семантичну мережу документів, пов`язаних з автоматизацією технологічних процесів видавничо-поліграфічної справи. Для цього рекомендується:

■ створити відповідні пошукові запити;

■ сформувати систему вторинних інформаційних ресурсів;

■ здійснити пошук у мережі;

■ розробити загальну структуру ієрархії документів;

■ сформувати систему гіпертекстових посилань на документи;

■ розробити авторські коментарі до вмісту окремих документів.

Джерела інформації

  1. Interoperability, Scaling, and the Digital Libraries Research Agenda
  2. Когаловский, М. P. Научные коллекции информационных ресурсов в электронных библиотеках // `Гр. Первой Всерос. на[уч. конф. «Электронные библиотеки: перспективные методы и технологии, электронные коллекции», Санкт-Петербург, октябрь 1999.- Изд. Санкт- Петербургского ун-та, 1999.- С. 14 - 42.
  3. Когаловский М. Р. Перспективные технологии информационных систем.- М.: Ай’Ги-пресс; ДМК, 2003.- 286 с.
  4. Куперштейн В. И. Современные информационные технологии в производстве и управлении.- СПб.: БХВ, 2000.- 304 с.
  5. Крейнес М. Г. Афонин А. А. Поиск образовательных информационных ресурсов: принципы, архитектура, реализация
  6. Поиск в Интернете: как ищут пользователи Яндекс / 2008 год
  7. Обеспечение жизненного цикла информационных ресурсов и потоков работ в электронных библиотеках
  8. Бархатов А. В., Вдовицын В. Т., Луговая Н. Б., Сорокин А. Д. Технология формирования, сопровождения и поиска электронных научных информационных ресурсов