Інформаційне забезпечення видавничої діяльності

1.1. Поняття інформаційних ресурсів видавничої діяльності. Основні особливості інформаційних ресурсів видавництва

Інформаційне забезпечення видавничої діяльності тісно пов’язане з процесами формування та циркулювання інформаційних потоків у світовому інформаційному просторі (рис. 2). Інформація, що використовується для створення видань різного типу, проходить кілька стадій обробки, є неоднорідною на кожній з них, а також змінює свої властивості та структуру в процесі руху з початкової точки її створення до кінцевої - споживання.

Світовий інформаційний простір формує множину інформації Р, яка характеризується великою кількістю масивів відомостей з різних предметних областей людської діяльності, хаотичністю створення, наявністю протиріч між різними її аспектами.

Рис. 2. Потоки інформації в процесі створення видань різного типу

Вирішення локальних задач системи видавничо-поліграфічного виробництва вимагає виділення з усього масиву інформації Р підмножини Г, що виступає як вхідна інформація для видавничої діяльності і являє собою сукупність відомостей, що можуть бути використані для повсякденної видавничої діяльності.

Інформація Г у видавничій діяльності виявляється в множині аспектів. Основними аспектами її прояву є [2]:

по-перше, виробництво інформації як такої - це виробнича галузь, тобто вид економічної діяльності;
по-друге, інформація є чинником виробництва, одним з фундаментальних ресурсів видавничої системи;
по-третє, інформація є об`єктом купівлі-продажу, тобто виступає як товар;
по-четверте, інформація - це елемент ринкового механізму, який разом з ціною і корисністю впливає на визначення оптимального і рівноважного станів економічної системи видавничого виробництва. Можливі шляхи формування інформації Г наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Шляхи перетворення інформації у вхідну інформацію

Процеси видавничої діяльності, в результаті яких здійснюється перетворення	Сутність процедури перетворення	Фахівці видавничо- поліграфічної справи, які забезпечують перетворення	Вимоги до інформації I^і-
1	2	3	4
Аналіз оригіналу	3 усієї множини кольорових сполучень формується зональна оптична насиченість оригіналу, визначувана зональними кольороподіленими світлофільтрами	Технолог	Нормативність
Формування контенту видання	Виділяється підмножина релевантної інформації для відповідного видання	Верстальник, дизайнер, системний аналітик	Цілісність, цілеспрямованість, комплексність
Маркетингова діяльність	На основі методів пропаганди, паблік рілейшнз, промоціїта прямого маркетингу здійснюється оптимізація інформаційних потоків для видання	Маркетолог, менеджер	Позитивність впливу на стратегію видавничої діяльності
1	2	3	4
Створення дизайну видання	3 масивів графічної інформації обираються елементи оформлення видання відповідно до утилітарних і естетичних запитів споживачів, виробничих вимог, факторів забезпечення комерційного успіху	Дизайнер, системний аналітик	Комплексність, нормативність
Робота з замовником видавничої продукції	Виділяються компоненти інформаційного наповнення видання згідно з побажаннями замовника	Технолог, дизайнер	Цілісність, об`єктивність
Стандартизація та сертифікація поліграфічної продукції	3 множини вхідної інформації обираються відомості відповідно до галузевих стандартів оформлення видань	Технолог, системний аналітик	Адекватність, комплексність
Врахування вимог теорії кольору	Здійснюється побудова колірних моделей і схем на основі аналізу спектру кольорів	Технолог, дизайнер	Комплексність, нормативність
Автоматизація видавничих процесів	Інформація І0 формалізується, групується згідно з вимогами нормалізації баз даних	Технолог, програміст	Системність, достовірність
Оптимізація систем оперативної поліграфії	Здійснюється формування оптимальної структури інформації для систем оперативного друку	Технолог, менеджер	Позитивність впливу на виконання поточних операцій

Сутність інформації можна визначити такими її властивостями:

Ідеальність - існування тільки в свідомості людини і внаслідок цього неможливість сприйняття її органами чуття.
Суб`єктивність - залежність кількості і цінності відомостей від інформаційної моделі суб`єкта, який одержує відомості.
Інформаційна незнищуваність - неможливість знищення відомостей іншими відомостями, отриманими людиною.
Динамічність - можливість зміни цінності наявних відомостей і знань під впливом часу, інших надаваних відомостей.
Накопичуваність - можливість практично необмеженого накопичення відомостей в інформаційній моделі людини.

Підсистема інформаційного забезпечення видавничої діяльності як складова системи видавничо-поліграфічного виробництва об’єднує в собі дві основних компоненти: 1) організаційне забезпечення процесів інформаційного наповнення електронних видань та 2) реалізація технологічних інструментальних засобів інформаційного забезпечення видавничої діяльності. Результатом функціонування підсистеми інформаційного забезпечення видавничої діяльності є створення інформаційних ресурсів {IP), які використовуються для інформаційного наповнення друкованих і електронних видань.

Під інформаційними ресурсами видавничої діяльності розуміють знання, відомості, дані, отримувані в процесі розвитку науки і в практичній діяльності видавництва, які може бути використано в поліграфічному виробництві і управлінні як чинник збільшення обсягу виробництва і підвищення його ефективності [1].

Процеси інформаційного забезпечення видавничої діяльності пов’язані з обробленням як інформаційних ресурсів IP, так і вхідної інформації (табл 2). Наступні розділи даного посібника присвячені розгляду відповідного процесу інформаційного забезпечення видавництва, а отже, й аналізу специфіки використання IP або у поліграфічному виробництві.

Існує низка характеристик IP, що витікають з характеристик власне інформації [2]:

■ точність;

■ межі (ступінь чіткості окреслених меж);

■ частота збирання інформації (часові інтервали);

■ обрій часу;

■ агрегація (ступінь деталізації й кількість аналітичної обробки);

■ актуалізація (як часто - часовий інтервал);

■ джерела появи;

■ використання (у яких групах операцій).

Таблиця 2. Ресурси-об`єкти розгляду у процесах інформаційного забезпечення видавництва

Процеси інформаційного забезпечення видавництва	Ресурс, що використовується в процесі
Формування електронних інформаційних ресурсів видавничої діяльності	IP
Семантичний аналіз документів на основі онтології предметноїобласті	ІР
Реалізація методів маркетингу інформаційного забезпечення видавництва	IР
Автоматизація системи інформаційного забезпечення видавничої діяльності	IP
інтефація розподіленої інформації у видавничій діяльності	ІР
Управління інформаційним забезпеченням видавничої діяльності	ІР (при управлінні контентом); IP (в процесі каталогізації інформаційного забезпечення)

Термін «інформаційний ресурс видавничої діяльності» може бути виражено такими аспектами [3]:

■ ресурс, що має інформаційну основу, продукується усередині видавництва або притягується із зовнішнього середовища;

* ресурс, що має локалізацію на носіях різної природи, якими є знання, уміння, компетентність людей, інформаційні системи, друковані матеріали;

■ процес, який лежить в основі інтелектуальної діяльності як персоналу видавництва, так і агентів зовнішнього середовища, пов’язаних з видавництвом для досягнення конкретних цілей діяльності;

■ сукупність інформаційних масивів в інформаційній системі видавництва;

■ результати інтелектуальної діяльності вчених, фахівців, менеджерів і інших спеціалістів, пов`язаних з видавничо-поліграфічною діяльністю;

■ знання про видавництво в зовнішньому середовищі, які може бути відображено через імідж і бренд, потенційно придатні відразу або після відповідної обробки для використання у відтворювальному процесі.

Аналіз інформаційних ресурсів передбачає їх класифікацію (табл. 3), яка дозволяє підвищувати ефективність управління розвитком IP на основі їх виділених видів [2].

Таблиця 3. Класифікація інформаційного ресурсу за основними ознаками

Ознака IP	Вид IP	Сутність
Ступінь значущості	Спеціальний	У основі лежить той інформаційний ресурс, за відсутності якого неможливе виконання якої-небудь дії
Ступінь значущості	Неспеціальний	IP, наявність якого необов`язково при виконанні різних дій
Потреба в IP	Існуючий IP	Орієнтація на існуючі інформаційні потреби
Потреба в IP	Новий	Орієнтація на формування нових інформаційних потреб
Ступінь новизни IP	Покращений	IP, до якого внесено різні корективи
	Існуючий IP	IP, використовуваний у даний час
	Абсолютно новий	IP, раніше ніде неописаний і не використовуваний

Необхідність і напрями використання відповідного виду IP у практичній діяльності видавництва виражається в специфіці його застосування в умовах інформаційної економіки (табл. 4).

Таблиця 4. Специфіка застосування IP у практичній діяльності видавництва

Суб`єкти і функції		Призначення використання
Суб`єкти видавничої діяльності - фізичні особи
Менеджери		Призначені для ухвалення оптимального управлінського рішення
Фахівці		Призначені для внесення пропозицій, що мають сенс, підкріплені інформаційними дослідженнями
Партнери видавництва		Отримання різної інформації для поліпшення своєї роботи і взаємозв`язку з видавництвом
Споживачі		Знання про видавництво, створення іміджу і залучення нових споживачів
Функціональні можливості
Технічні функції	Формування документів
Технологічні функції	Вирішення завдань технологічної підтримки виробничо-комерційної діяльності видавництва
Організаційно-управлінські	Здійснення функцій управління виробничо-комерційною діяльністю
функції бізнес-процесів	видавництва
Інформаційні функції	Повідомлення про функціональне призначення використання інформаційних ресурсів
Соціальні функції	Мотивація персоналу, підвищення його знань, якості роботи, навичок

З погляду розвитку IP мова може йти про відповіді на такі питання:

■ які технічні засоби, які обсяги і яку якість необхідно мати для зберігання й обробки IP;

■ які інформаційні технології необхідно мати для зберігання, обробки IP і інтеграції їх в операції бізнес-процесів;

■ який персонал необхідно мати для роботи з IP, підтримки технічних засобів та інформаційних технологій;

■ які засоби й технології необхідно мати для процесів комунікації, пов`язаних з обміном IP: 1) усередині видавництва; 2) із зовнішнім середовищем;

■ які IP необхідно здобувати із зовнішнього середовища на безоплатній основі, на комерційній основі, як забезпечувати безпеку IP підприємства {табл. S).

Таблиця 5. Розвиток інформаційних ресурсів

Аспект розвитку IP	Ключове питання
Зміна кількості	Скільки?
Зміна складу	Де ще?
Зміна якості	Які?
Зміна структури	Як?
Зміна способу використання	Як?
Зміна складу агентів, що використовують IP	Хто ще?
Зміна часових аспектів одержання, передачі, обміну тощо	Коли?
Зміна часу (t) використання	Як довго?
Зміна номенклатури	Що змінювати?
Перетворення (трансформація) IP	Які інструменти й технології?

Розглянуті аспекти розвитку IP становлять основу для визначення структури інформаційних ресурсів і можливих шляхів їх формування.