Естетика

Естетичне перетворення предметного середовища в сфері спорту

Говорячи про дану форму естетичної діяльності, мається на увазі, по-перше, проектування й промислове виготовлення спортивного устаткування - снарядів, одягу, взуття, спорядження й т. д. У цьому процесі важливо не тільки художньо-конструктивне рішення на основі традиційних форм і матеріалів. Велике значення має застосування нових матеріалів і їх нове функціональне використання. Мова йде також і про організацію місця й умов проведення спортивних змагань із застосуванням відповідної архітектури для спортивних споруд, з використанням спортивного інвентарю, спортивної реклами, візуальної інформації й т. ін. Тобто, естетична фізкультурна й спортивна діяльність вимагає певної організації умов - наявності спеціальних площадок, залів, стадіонів і устаткування.

Спорт є колосальною працею, але в той же самий час - він завжди святковий і вимагає святкової обстановки. Спортивне тренування також вимагає відповідного емоційного й разом з тим ділового тла. Створюється це тло на основі точного уявлення про цілі тієї або іншої форми фізкультурно-спортивної діяльності, а також залежно від характеру відношення (і естетичного в тому числі) конкретного суспільства до спорту.

Естетична організація спорту безпосередньо пов´язана з організацією дисциплінарною: суворий порядок занять або тренувань, спортивна уніформа, чіткість строю, підходи до снарядів, норми поводження в залі або на площадці - все це має глибокий організаційно-естетичний зміст.

Відомо, щодо занять спортом дітей та підлітків часто тягне не тільки ігровий інтерес, але й, значним чином, спортивні аксесуари - форма, номери, емблеми й т. п. Причому значення цих, для самого процесу гри нібито й другорядних речей, виявляється в юнацькому спорті таке велике, що найчастіше визначає саме відношення до гри, впливає на її інтенсивність і результативність. Всі ці фактори, однак, впливають тільки в тому випадку, коли спортивна діяльність приносить внутрішнє задоволення. Як тільки спортивна діяльність здобуває форму примусу, зникає і її привабливість, її естетична сторона.

Умови організації спортивної діяльності повинні виключати монотонність, або, точніше, сприяти зняттю монотонності, що може виявитися під час спортивних занять, особливо навчальних і тренувальних. Така організація важлива не тільки для суб´єкта спортивної діяльності, але й у не меншій мірі для глядача. Тому необхідно враховувати не тільки організацію самого процесу гри, змагання, спортивних атрибутів і аксесуарів, але й організацію зовнішнього середовища, елементом якого є, зокрема, і глядацька маса.

Художньо-конструкторський підхід до спортивного спорядження обумовлений насамперед видом і масовим характером його виробництва. Виробництво спортивних товарів, особливо масового призначення - інвентар, туристське спорядження, одяг, взуття, - ще зовсім недавно перебувало в країнах пострадянського простору майже поза сферою уваги дизайнерів. Досить вказати на традиційно самовитий вид тренувальних костюмів, наметів, гир, еспандерів, байдарок, човнів і т. п. На жаль, тут і дотепер нерідко зустрічається "функціоналізм" найнижчого технологічного характеру. Поки ще не можна говорити й про комплексне проектування спортивного встаткування. Як правило, кожна річ існує сама по собі, відособлена від інших. Правда, зараз можна зустріти, приміром, комплект туристського посуду або меблів для автотуристів, але видно, шо дизайнер не брав участь у їхньому проектуванні.

Використання в спорті нових матеріалів дає можливість не тільки модифікувати традиційні форми спортивних снарядів, але й проектувати зовсім оригінальне спорядження, призначене для учбово-тренувальних занять і для відпочинку.

Важливе місце, що займає спорт у культурі сучасного суспільства, постійно вимагає естетичного підходу до його предметної атрибутики. У соціальному плані це настільки ж відповідальне завдання, як і естетична організація побуту, виробничої сфери.

Спорт і його предметна атрибутика стають невід´ємними й досить значними елементами візуальної культури. Так, спортивні програми займають досить велику частину телевізійного часу. Питання, пов´язані із зображенням спортивних подій та їх тла, стоять досить гостро (як у чорно-білому, так і в кольоровому варіантах) і є чисто дизайнерськими - організація простору й кольорів.

У свій час ніхто особливо не замислювався, наприклад, над такими "дріб´язками", як колір легкоатлетичного ядра або боксерських рукавичок. Але на Олімпіаді в Мюнхені ядра розфарбували в яскраво-жовтогарячий колір, і вони стали чітко виділятися на зеленій траві сектора метання. Це важливо не тільки для суддів, але й для маси глядачів на трибунах і тих, хто спостерігає змагання біля екрана телевізорів. Участь художників-конструкторі в у виробництві спортивного устаткування не тільки робить спортивні снаряди більш привабливими, а спорт більш видовищним і, отже, втягує в сферу спорту все більші маси людей, але й стимулює розвиток самого спорту. Точно так само в промисловому виробництві діяльність художника-конструктора стимулює підвищення продуктивності праці.

Організація й проведення великих спортивних заходів зі складною й різноманітною програмою і масовою участю ставлять серйозні дизайнерські проблеми комунікаційного плану. Так, мають потребу в дизайнерських рішеннях засоби інформації - різного роду табло, прилади й форми демонстрації оцінок і результатів.

Сучасне містобудування пред´являє ряд важливих естетичних вимог до архітектури спортивних споруд. Необхідно органічно вписати спортивний комплекс у міський пейзаж і передбачити можливості подальшого пластичного розвитку цього комплексу. Необхідно також домогтися вільного й компактного розміщення десятків, а то й сотень тисяч глядачів і учасників змагань, щоб входи на спортивні спорудження мали максимум пропускної здатності, а переходи вимагали мінімуму часу.

У сучасному спорті важливе значення має правильна організація простору спортивного призначення: розміщення площадок, секторів, різних ділянок спортивної дії з погляду змагально-функціональної обґрунтованості й найбільшої зручності для глядацького спостереження. Відомо, наприклад, як важко буває часом розібратися в тому, що відбувається на легкоатлетичних змаганнях, через безліч учасників, стартів, через те, що змагання проходять одночасно в багатьох місцях, увага відволікається нагородженням переможців і т. ін. Для того щоб уникнути цього, необхідне чітке вичленовування елементів спортивної дії й чітка розстановка акцентів. Тому просторова організація спортивної дії є досить актуальним завданням.

Все це має відношення й до спортивного екстер´єру. Зручність розташування службових приміщень, тренувальних та ігрових площадок, трибун, коментаторських кабін, характер колірного вирішення безлічі елементів, що становлять загальний спортивний комплекс - такий далеко не повний перелік найскладніших архітектурних і дизайнерських завдань в області спортивного проектування. До числа важливих вимог належить й необхідність створення єдиного стилю в архітектурно-дизайнерському вирішенні спортивних споруд різного функціонального призначення, що входять у єдиний комплекс. Ця вимога особливо стосується художньої сторони архітектури спортивних будівель.

Істотною тенденцією розвитку сучасного спорту є його поступовий, але майже всезагальний перехід від користування природними площадками до закритих приміщень. Під дах переходять на постійне проживання хокей, волейбол, баскетбол, майже всі види гімнастики. У закриті приміщення переносяться змагання з легкої атлетики. На відкритих же стадіонах, спортмайданчиках широко використовуються штучні матеріали для покриттів, для виготовлення спортивних снарядів. Це тартанові й рікортанові покриття, штучний лід ковзанок; інший раз навіть сніг на лижні заміняють штучною масою. Замість традиційного дерева застосовують фіберглас, роблять нейлонові покриття ковзної поверхні лиж і т. ін. Із приводу настільки вираженого устремління спорту від природного середовища, на лоні якого він зробив перші кроки у своєму становленні, можна виражати або жаль, або ентузіазм. Важливо враховувати, що ця тенденція необхідно витікає з розвитку сучасного спорту. Вона - його сьогоднішня реальність. Від наявності спеціальних споруджень прямо й безпосередньо залежить і темп, і характер розвитку спорту. Так, наприклад, існує прямий зв´язок між поширенням штучних ковзанок і розвитком хокею й фігурного катання на ковзанах.

Таким чином, для забезпечення бажаного рівня розвитку фізичної культури й спорту в наш час необхідні, звичайно, певний масштаб і інтенсивність будівництва спортивних споруджень. Але разом із цією чисто технічною функціональною проблемою виникає й інша, хоча Й підпорядкована першій, але ніяк не другорядна, - проблема естетичної організації спортивного інтер´єру й екстер´єру, пошук нових виразних можливостей спортивної архітектури на основі синтезу мистецтва й спорту.

Оскільки спортивний зал, стадіон є школою не тільки фізичного, але й естетичного виховання учасників спортивних змагань і глядачів, то питання естетичної організації простору спортивних споруд, створення тут певної естетичної обстановки виявляються надзвичайно важливими.