Дитяча психологія
1. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника
Провідна діяльність у дошкільному віці - сюжетно-рольова гра. Педагогів вона цікавить як така форма активності дитини, у якій виникають новоутворення даного віку, а також як найважливіший засіб корекції відхилень у розвитку дошкільника. У попередній темі розкривається загальна характеристика дитячої гри та психологічні особливості її організації, а тепер розглянемо нормативні показники розвитку сюжетно-рольової гри відповідно до молодшого, середнього, старшого дошкільного віку.
Д. Б. Ельконін виділяє чотири рівні розвитку сюжетно-рольової гри дошкільника. Кожен рівень характеризується специфічним змістом, співвідношенням ігрових дій та ролей, структурою ігрових дій.
У 3-5 років формуються перший та другий рівні.
I рівень
- Зміст гри - дії з предметами, спрямовані на співучасника. Характерні ігрові дії - годування без врахування послідовності і «меню».
- Ігрові ролі не визначають дій, а навпаки. Діти себе не називають іменами ролей, ролі теж не позначають словом. При розподілі ролей відповідні рольові дії не узгоджуються, між ними відсутні взаємозв´язки.
- Ігрові дії одноманітні, складаються із послідовності стереотипних повторюваних операцій.
- Ігрові дії не утворюють логічної послідовності.
II рівень
- Зміст і головне у грі - дії з предметами.
- Діти прагнуть до відповідності ігрової дії реальній.
- Діти називають ролі. Виконання ролі полягає у реалізації відповідних ігрових дій.
- Логіка ігрових дій визначається життєвою послідовністю. Ланцюжок дій збільшується: приготування їжі - накривання столу - годування - відпочинок.
- Порушення у послідовності ігрових дій дітьми не приймається, але вони це нічим не мотивують.
У 5-7 років виявляються третій та четвертий рівні.
III рівень
- Основний зміст - виконання ігрової ролі, відповідних їй дій. З´являються ігрові дії, у яких відбивається характер відносин з іншими ролями гравців; наприклад, «вихователь» дитсадка звертається до «кухаря»: «Приготуйте їжу».
- Ролі розподілені до початку гри і визначають поведінку гравця.
- Логіка ігрових дій визначається роллю. Дії урізноманітнюються. З´являються звертання до партнерів у відповідності до співвідношення ролей.
- Порушення послідовності ігрових дій викликає протест дитини: «Так не буває». Ігрова роль визначає правила поведінки гравця. Порушення правил гри найчастіше помічають партнери, а дитина намагається виправити «помилку».
IV рівень
- Основний зміст - виконання ігрових дій, пов´язаних із ставленням до інших людей, ролі яких виконують гравці: наприклад, дають вказівки «йдіть до столу, тільки помийте руки»; оцінюють «тримай руку як слід», схвалюють.
- Роль гравця зберігається на протязі гри. Ролі різних гравців взаємопов´язані. Мовлення дитини у грі визначається її роллю.
- Чітка послідовність ігрових дій відтворює реальну логіку подій життя людини. Дії різноманітні, за чіткими правилами, які дитина обґрунтовує посиланням на реальні наслідки їх порушення: «не можна морозиво перед обідом їсти, бо зникне апетит».
- Порушення логіки ігрових дій та правил дітьми відхиляється, що мотивується підкресленням їх раціональності.
ВИСНОВКИ про розвиток сюжетно-рольової гри:
- Д.Б.Ельконін виділяє чотири рівня розвитку сюжетно-рольової гри дошкільника;
- загальна тенденція розвитку сюжетно-рольової гри полягає у переході від ігор-маніпуляцій з предметами до виконання ролі як суспільно закріпленого зразка поведінки та взаємодії з іншими людьми;
- на І рівні змістом гри є дії з предметами, спрямовані на співучасника. Роль формується у дії;
- на ІІ рівні діти починають називати ролі. Виконання ролі полягає у реалізації відповідних дій;
- на ІІІ рівні основний зміст гри - виконання ролі, відповідних їй дій;
- на IV рівні основний зміст - виконання дій, пов´язаних із ставленням до інших людей.