Іпотечній системі України в процесі її становлення притаманна ціла сукупність ризиків, зумовлена переплетенням інтересів та повноважень численних учасників іпотечного ринку. Шляхом узагальнення наукових підходів до класифікації ризиків іпотечного кредитування виділена група загальних іпотечних ризиків. З ускладненням іпотечної системи ризикованість середовища функціонування учасників іпотечного ринку зростає, що актуалізує проблему опрацювання антиризикових стратегій, запровадження та диверсифікації ефективних механізмів мінімізації ризиків.

Досліджено основні методи аналізу та оцінки загальних іпотечних ризиків, як ті, що використовують в Україні, так і ті, що застосовують в іноземних країнах. Проведені дослідження показали, що необхідна більш якісна адаптація іноземних моделей та методів до реалій іпотечного ринку нашої країни. Крім того, слід зазначити, що тільки при комплексному застосуванні якісного та кількісного методів аналізу ризиків можна з високою часткою вірогідності здійснити оцінку ризиків.

Визначено, що всі розглянуті моделі та методи, як кількісного, якісного так і комбінованого спрямувань, мають одну спільну рису. Вони створювалися для аналізу ризиків у певній сфері, чи/ або певного виду, чи/або котроїсь з форм ризику, тобто для реалізації певних цілей чи/або завдань. Відповідно кожна модель (метод, методика) найефективніші саме в тому місці для якого вони призначалися. Для аналізу іпотечних ризиків у цілому, та аграрної іпотеки зокрема, а також фінансових ризиків з ними пов’язаних спеціальних моделей (методів) в українських фінансових установах, що займаються іпотекою не розроблялося. Використовують моделі (методи) з нами досліджених залежно від специфічності ситуації.

Досліджено суб’єкти, об’єкти та джерела ризику. Проаналізовано причини виникнення ризику. Вивчено різноманітні класифікації загальних іпотечних ризиків: за видами, факторами, формами, типами тощо.

Вперше запропоновано визначення терміну «іпотечний ризик», який тлумачиться таким чином:

- виникає в результаті будь-яких видів іпотечної діяльності, пов’язаних з товарно-грошовими, фінансовими, правовими, інвестиційними, комерційними і виробничо-обслуговуючими операціями;

- здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів;

- пов’язана з можливим неотриманням доходу чи отриманням збитку;

Специфічні іпотечні ризики залежать від ринку нерухомості та фондового ринку, що виражається в негативному впливі цих ринків на перебіг іпотечної операції та можливості отримання негативного результату.

Розроблено структуру специфічних іпотечних ризиків. Визначено взаємозв’язок ризиків аграрної іпотеки з іпотечними та пов’язаними з іпотекою і сільським господарством ризиками.

Досліджено основні методи аналізу та оцінки ризиків, пов’язаних з іпотекою, як ті, що використовують в Україні, так і ті, що застосовують в іноземних країнах. Проведені дослідження показали, що необхідна більш якісна адаптація іноземних моделей та методів до реалій іпотечного ринку нашої країни. Крім того, слід зазначити, що тільки при комплексному застосуванні якісного та кількісного методів аналізу ризиків можна з високою часткою вірогідності здійснити оцінку ризиків.

Визначено, що всі розглянуті моделі та методи, як кількісного, якісного так і комбінованого спрямувань, мають одну спільну рису. Вони створювалися для аналізу ризиків у певній сфері, чи/ або певного виду, чи/або котроїсь з форм ризику, тобто для реалізації певних цілей чи/або завдань. Відповідно кожна модель (метод, методика) найефективніші саме в тому місці для якого вони призначалися. Для аналізу іпотечних ризиків у цілому, та аграрної іпотеки зокрема, а також фінансових ризиків з ними пов’язаних спеціальних моделей (методів) в українських фінансових установах, що займаються іпотекою не розроблялося. Використовують моделі (методи) з нами досліджених залежно від специфічності ситуації.

Визначено, що управління іпотечним ризиком складається з таких етапів: аналізу ризику; оцінка ризику; нагляду, контролю та стратегії відношення до ризику. Проведені нами дослідження показали, що у відношенні до ризику можливі три варіанти розвитку подій: відмова в наданні кредиту, тобто уникнення ризику; застосування методів зниження та мінімізації ризику; прийняття ризику. Наведено основні способи поведінки комерційними банками, для кожного з варіантів, паралельно пропонуються відповідні рекомендації та відмічаються аспекти на яких необхідно зосереджувати увагу.

На основі проаналізованих моделей(методів, методик) аналізу та оцінки ризику, узагальнивши досліджену інформацію, розробили та у вигляді рекомендацій навели методику аналізу й оцінки ризиків, для застосування в іпотечній сфері.