Соціологія праці
1. Соціологічні дослідження як джерело інформації про соціально-трудові процеси
Наявність повної, об´єктивної, оперативної інформації про соціально-трудові процеси, їхню спрямованість і динаміку стосовно різних професійно-кваліфікаційних та інших соціальних груп працівників є необхідною умовою ефективної організації соціального управління в трудових колективах. Така соціальна інформація міститься й накопичується на підприємстві в різної форми джерелах. Це документи адміністрації, матеріали виробничих зборів та інші формалізовані джерела, а також "жива пам´ять" керівників, управлінців, працівників різних структур колективу у вигляді суспільної, групової та індивідуальної свідомості.
Становлячи значну цінність для управлінців, ця соціальна інформація має ряд особливостей, що утруднюють її використання для соціального управління. Насамперед вона обмежена тільки деякими з усієї сукупності соціально-трудових процесів. Зокрема, неохопленими залишаються суб´єктивні оцінки, міркування працівників, показники їхнього ставлення до праці тощо.
Крім того, подібна інформація навряд чи може вважатися репрезентативною, тобто такою, що відображає загальну, усереднену думку всіх працівників колективу. Й далеко не завжди ця інформація (навіть зафіксована в офіційних документах) є об´єктивною, достовірною, тобто такою, що адекватно відображає трудові ситуації.
Практика свідчить про можливість як навмисного, так і ненавмисного перекручування інформації.
Очевидно, що соціальна інформація, яка традиційно накопичується в трудових колективах, має бути доповнена такою, котра за змістом, формою, критеріями вірогідності та об´єктивності могла б служити науково-інформаційною базою для соціального управління. Мова йде про соціологічну інформацію, яку отримують за допомогою соціологічних досліджень.
З огляду на те, що вивчення курсу "Соціологія" передбачає досить повне освоєння методології, методів і технології проведення соціологічних досліджень різних рівнів і видів, ми основну увагу зосередимо на особливостях соціологічних досліджень, проведених у виробничих колективах.
Соціологія праці активно використовує як управлінську інформацію результати соціологічних досліджень двох рівнів:
• теоретичні, коли метою є дослідження якихось загальних закономірностей у сфері праці (наприклад закономірності виробничої адаптації чи трудової мотивації);
• емпіричні, прикладні конкретно-соціологічні дослідження, метою яких є встановлення та узагальнення соціальних фактів у трудовій сфері, виявлення тенденцій і динаміки тих чи інших явиш або соціально-трудових процесів.
У практиці соціального управління трудовими колективами застосовують емпіричні дослідження, які виконують при цьому дві основні функції:
• дослідницька, або евристична, що полягає в одержанні в результаті вивчення соціальних процесів у трудових колективах нових знань про їхній стан і тенденції (отримана інформація в обробленому вигляді надходить до керівника);
• прикладна, прогностична, яка реалізується шляхом розробки і пропозиції керівництву підприємства рекомендацій щодо вирішення чи профілактики соціальних проблем.
Для здійснення ефективного управління менеджеру необхідно вміти грамотно використовувати обидві функції конкретних соціологічних досліджень, тобто бути компетентним у соціології праці.
Уявлення про змістову сторону соціологічних досліджень у сфері праці можна скласти на основі структури напрямів їх організації в трудових колективах. Найважливішими серед цих напрямів визнають:
• забезпечення демократизації життєдіяльності трудового колективу (через вивчення громадської думки, дослідження функціонування формальних і неформальних трудових організацій і груп);
• дослідження соціально-економічних механізмів зміни ставлення до форм власності на засоби прані;
• аналіз проблем зайнятості і соціальної захищеності працівників з урахуванням переходу до ринкової економіки;
• вивчення й вирішення проблем соціальної і професійної орієнтації та адаптації працівників у нових виробничих умовах;
• дослідження тенденцій змін у ставленні до прані, вивчення інтересів, ціннісних орієнтацій, мотивації трудової діяльності різних груп працівників;
• вивчення дійовості застосовуваних методів, форм матеріального і морального стимулювання працівників;
• аналіз ефективності форм і методів соціального контролю за трудовою поведінкою працівників;
• пошук шляхів підвищення ефективності дисциплінарної політики в трудових колективах на основі досліджень причин і складу порушень трудової дисципліни;
• вивчення соціально-психологічного мікроклімату в трудових колективах з метою вироблення методів щодо створення сприятливих морально-психологічних умов для ефективної праці та самореалізації працівників;
• моніторинг соціальної напруженості в трудових колективах з метою запобігання досягненню її критичних рівнів.
Ці та інші напрями соціологічних досліджень у період переходу до ринку, а значить, і до маркетингової діяльності доповнюються новим для вітчизняної соціології напрямом маркетингових досліджень.
Під маркетинговими дослідженнями розуміють систематичне визначення сукупності даних, необхідних у зв´язку з маркетинговою ситуацією фірми, а також їх збір, аналіз і звіт про результати.
Маркетингові дослідження розглядаються в соціології як найважливіший засіб "розвідки" ринку, який полягає в систематичному збиранні, відображенні та аналізі інформації, пов´язаної з маркетингом, а саме із просуванням на ринку певних товарів і послуг. *142Вони тісно пов´язані і з соціологією праці як спеціальною соціологічною теорією, і, головним чином, із соціологічними емпіричними дослідженнями. їхній зв´язок із соціологією праці виявляється в тому, що, аналізуючи потреби й запити споживача стосовно різноманітних товарів і послуг, можливості реалізації цих запитів, маркетингові дослідження дають змогу одержувати найважливішу інформацію про специфіку реалізації соціальної політики, принципи соціальної справедливості, необхідність надання тих чи інших соціальних гарантій (на жаль, поки що в цьому плані відповідна інформація в нашій країні мало використовується).
Зв´язок маркетингових досліджень з іншими видами соціологічних досліджень заснований на тому, що ті напрями маркетингових досліджень, які стосуються вивчення споживчого попиту, поведінки споживачів, практично цілком (у методичному й організаційному плані) збігаються з методологією і методикою соціологічних досліджень. Це виявляється насамперед у самій схемі організації маркетингових досліджень, що містить такі етапи:
• визначення проблеми (тобто практично розробка програми дослідження);
• аналіз вторинної інформації (тобто тієї, що була зібрана раніше й використовується у процесі організації нового дослідження);
• збір первинної інформації (проведення опитувань та інших емпіричних процедур);
• аналіз даних (математична і статистична обробка зібраної інформації);
• використання замовником результатів досліджень.
Крім того, у процесі маркетингових досліджень споживачів використовуються практично всі соціологічні методи збору первинної інформації, а саме:
• кабінетні дослідження, пов´язані з аналізом (традиційним чи формалізованим) документальних джерел;
• різноманітні опитування (поштові, пресові, телефонні);
• панелі (торгові, споживчі, омнібуси), тобто опитування, проведені на основі спеціальних вибірок, що представляють угруповання респондентів (товарів), за якими здійснюється постійне спостереження;
• тестові методики;
• різні види спостереження;
• експертні опитування.
Згідно з даними Ф. Котлера, є десять найтиповіших напрямів маркетингових досліджень:
• вивчення характеристик ринку;
• виміри потенційних можливостей ринку;
• аналіз розподілу часток ринку між фірмами;
• аналіз збуту;
• вивчення тенденцій ділової активності;
• вивчення товарів конкурентів;
• короткострокове прогнозування;
• вивчення реакції на новий товар і його потенціал;
• довгострокове прогнозування;
• вивчення політики цін.
Звичайно, не всі з зазначених напрямів можна вважати суто соціологічними, хоча в багатьох із них соціологічні методи явно превалюють. Такими є, наприклад, дослідження споживчих мотивацій, яке проводять до 48 % з опитуваних 788 фірм, вивчення ефективності рекламних оголошень — до 58 % фірм, вивчення реакції на новий товар і його потенціал цікавить близько 84 % обстежених фірм.
Основними предметами маркетингових досліджень у соціології виступають:
• дослідження середовища маркетингу (чинників макросередовища, а також постачальників, конкурентів, громадськості, клієнтів);
• вивчення споживачів (зокрема оцінка реального складу споживачів того чи іншого товару, реального споживчого попиту на нього, вивчення мотивації споживачів);
• вивчення товарів (сприйняття їхніх споживчих властивостей покупцями, перевірка реалізації задуму товарів, їх позиціонування);
• вивчення ринку (тобто пошук, визначення реальних об´єктів збуту, сегментація ринку та ін.);
• дослідження ефективності реклами;
• дослідження фірми, її персоналу.
Завершуючи загальну характеристику змістової сторони соціологічної інформації, зауважимо, що її особливості полягають не тільки в специфічних напрямах дослідження. Річ у тому, що в конкретно-соціологічних дослідженнях, проведених у трудових колективах, аналіз соціальної дійсності, його узагальнення й висновки базуються на фактичному матеріалі, отриманому самим дослідженням. Отже, ефективність дослідження, надійність результатів багато в чому залежать від якості використаних статистичних даних, правильності вибору методики обліку, специфіки методів та організації досліджень у трудових колективах.