Соціологія

8.2. Соціологічне розуміння праці

Особливості соціологічного розуміння праці полягають насамперед у системності та комплексності розгляду проблем праці.

Зміст поняття "праця"

Поняття "праця" є багатозначним як в буденному /гак і в науковому його розумінні. Багато тут в чому залежить і від мов. У деяких з них, наприклад, праця ототожнюється з роботою. Так в українській і російських мовах праця означає цілеспрямовану людську діяльність. В праксеології праця визначається як "сукупність дій, спрямованих на подолання різного роду труднощів з метою задоволення суттєвих потреб людини". До таких суттєвих потреб польський філософ і соціолог Тадеуш Котарбіньський відносить охорону життя, здоров´я, засоби існування, особисту свободу, соціальну позицію, честь, сумління, пошану до людей тощо.

Український вчений професор В.Г. Городяненко зазначає, що праця—це основа функціонування та розвитку людського суспільства, усіх соціально-суспільних формацій, умова виникнення та існування людства.

Англійський соціолог М.Армстронг, розкриваючи соціальний аспект праці в соціології, пише: "Праця — це зусилля і використання людиною своїх здібностей і здатностей для досягнення певної цілі. Більшість людей працюють тому, щоб заробити собі на проживання. Але працюють вони ще і тому, що праця дає людині внутрішнє задоволення, здійснення чогось важливого в її житті задля престижу, реалізації своїх можливостей, розвитку нахилів, використання влади, зав´язування і укріплення товариських стосунків"4.

В економічній літературі праця є своєрідним товаром, який людина пропонує на ринку праці у вигляді фізичних сил, кваліфікації і навиків, інтелектуальних можливостей з метою виробництва матеріальних і духовних благ для суспільства і реалізації своїх кваліфікаційних можливостей та способу існування.

Аналіз змісту поняття "праця"

В соціологічному розумінні працею є кожна цілеспрямована, усвідомлена дія, яка визначає позицію її суб´єкта, його місце в суспільстві. Це означає, що не всяка діяльність є працею в соціологічному її виразі. Аналізуючи зміст поняття праці, соціологи звертають увагу на таке:

Праця — це процес, який відбувається між людиною і природою, в якому людина своєю діяльністю опосередковує, регулює та контролює обмін речовин між собою та природою.

Праця — це соціальна діяльність, детермінована тим, що визначення певної мети, засобів та методів її досягнення, навіть в умовах індивідуальних дій, відображається на інтересах і діях різного роду соціальних груп та окремих людей.

Праця здійснюється з метою задоволення різного роду потреб (біологічних, економічних, політичних, культурних тощо), але ці потреби реалізовуються завдяки структурі і можливостям організацій, до яких людина належить, та тих інституцій, що сприяють цій реалізації.

Праця є фундаментом на якому базуються соціальні процеси. Засоби реалізації цілей праці детерміновані суспільством, організацією, групою.

Як соціальна категорія, праця охоплює здатності, вміння, способи організації трудового процесу, знаряддя для виконання певних операцій, технічне устаткування, а також вироблену продукцію. Власне кінцевий результат в значній мірі є свідченням рівня культури праці того чи іншого суспільства.

Поведінка людини в праці

Ідеалом хорошого працівника є ретельність, врівноваженість, відповідальність за продукцію, чуйність, бажання в кожну хвилину прийти на допомогу своєму колезі по праці, постійне фахове самовдосконалення, уміння самоорганізуватись у трудовому процесі тощо.

Поведінка людини в роботі має різні оцінки—з кваліфікаційного, економічного, морального і т. д. боків. Уявлення про добре і зле в процесі роботи і її результатах знаходимо в основах професійної етики, елементами якої є оцінки, норми, ідеали поведінки, налаштованість на якісно виготовлену продукцію тощо.

Сумлінне ставлення людини до праці породжує визначення її як особистості з боку інших членів організації. Часом, правда, в деяких людей таке ставлення викликає заздрість. В їх підсвідомості постійно жевріє питання: А чому така риса, як сумлінне ставлення до праці, в нього (неї), а не в мене? А чому це він (вона) має таку повагу з боку інших членів організації, а не я? І якщо такі явища, як заздрість та інші, і мають місце в житті членів організації, попри їх негативність це підтверджує соціально-психологічну значущість праці, її високе моральне звучання.