• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Соціологія

7.1. Типи і динаміка соціальних конфліктів

Визначення поняття "конфлікт"

Слово "конфлікт" (лат.— зіткнення) означає зіткнення двох або декількох соціальних груп, організацій, осіб і т. д. з метою однієї із сторін реалізувати свої матеріальні або духовні інтереси за рахунок другої. Це боротьба, де використовуються різні способи, щоб тільки досягти перемоги. Американський соціолог Л.Козер в праці "Функції соціального конфлікту" зазначав: "Соціальний конфлікт—це боротьба людей, які дотримуються різних цінностей за отримання статусу, влади, нових благ. Метою цієї боротьби є не тільки досягнення так омріяних цінностей, але і нейтралізація, обмеження дії, а то і повне виключення противника із гри"1.

Кожна соціальна система, писав італійський економіст і соціолог Вільфредо Парето, є гетерогенною, неоднорідною. Між її окремими елементами постійно виникають якісь протиріччя, суперечки, в основі яких лежать конкретні інтереси. Звичайно, необов´язково, щоб наявність цих протиріч обов´язково викликала конфлікт, але при певних обставинах можливість вибуху конфлікту завжди існує. В основі кожного конфлікту є його об´єкт (причина).

Як зазначає шотландський соціолог Том Барнс, більшість керівників сучасних організацій тією чи іншою мірою прагнуть висловити своє ставлення до політичної діяльності того чи іншого політика, сподіваючись, що в разі виграшу його у виборах, включення в урядову комісію і т. д. можна буде при виникненні конфліктної ситуації розраховувати на допомогу.

Класифікація конфліктів

Конфлікти і конфліктні ситуації є супутниками людини в різних сферах її життєдіяльності. За обсягом вони охоплюють різні соціальні структури суспільства. Поклавши в основу кількісні характеристики, П.Сорокін поділив конфлікти на два основні типи: інтерперсональні і групові. Подібну класифікацію, але більш докладну подас К.Боллрінг. Він виділяє такі типи конфліктів:

1) між особами (інтерперсональні);

2) між групами;

3) між організаціями;

4) між особами і групами (всередині організації);

5) між особами і організаціями;

6) між групами і організаціями.

Дещо іншу класифікацію подає А.Обершаль. Згідно з його думкою, конфлікти в організаціях можна поділити на три типи:

1) конфлікти в малих групах (інтерперсональні);

2) конфлікти між малими групами (мікро конфлікти);

3) конфлікти між великими (вторинними) групами.

Типи конфліктів з точки зору їх проявів

Соціологи вважають, що з точки зору прояву конфлікти можна поділити на такі типи:

1. Об´єктивний. Це такий конфлікт, який виник на основі об´єктивних причин і вже існує.

2. Частково об´єктивний. Це група конфліктів, в основі яких лежать як об´єктивні причини, де об´єктом є боротьба за матеріальні і духовні цінності, так і ілюзорні, об´єктом яких є явища зневаги, неподібності характерів, особиста ненависть тощо.

3. Суб´єктивний. Це такий тип конфліктів, які виникають на основі світоглядних, ідеологічних або політичних протиріч, що ненароком чи цілеспрямовано переносяться суб´єктом на об´єкт.

4. Складний. Це ситуація, коли конфлікт має декілька об´єктів і є настільки складним, що на перший погляд виглядає не вирішуваним. В цьому випадку, вважає спеціаліст в галузі теорії і практики і конфлікту Генрік Бялишевський, слід чітко визначити, що було об´єктом першого вибуху конфлікту, і нейтралізувати його, потім переходити до наступного і т. д. Але коли конфлікт вибухнув одноразово, можна вирішувати його комплексно, але робити це слід енергійно і негайно.

5. Прихований. Це конфлікт, який має об´єктивну основу, але вона настільки покрита різного роду нашаруваннями, що їх важко, на перший погляд, виявити. Труднощі їх вирішення в тому, що за справжній об´єкт конфлікту можна помилково прийняти одне з його нашарувань. Вирішується одне, а тут вже виникає інше і т. д. Тому приховані конфлікти, стверджують соціологи, на відміну від інших типів, "розтягнені" в часі і вимагають неймовірно великих зусиль для їх нейтралізації. Складність вирішення прихованого конфлікту ще й у тому, що він буває "роздріблений" на частини, тобто коли Його об´єкт знаходиться не тільки в межах даної організації, але і поза нею.

6. Фальшивий. Це конфлікт, який майже не має об´єктивних підстав, а єдиною його причиною є психологічна нетерпимість, яка досить часто буває не обґрунтована ("Не можу його переносити і не знаю чого", "Якийсь він такий, ну не такий як всі... І слів не находжу..." — ось "аргументи" однієї з конфліктуючих сторін).