Соціологія
6.3. Складові культури організації
Входячи до приміщень будь-якої фірми, ми вже з порогу відчуваємо специфіку атмосфери, яка там панує. Бачимо як ставляться люди один до одного, до свого керівництва, до своєї організації в цілому. Відзначаємо про себе специфіку мови, вирази, стиль розмови з клієнтами, представниками інших організацій тощо. Все це є прояви культури даної організації. Такі прояви—не просто миттєва поведінка членів організації, вони стають тим, що Фромм називав "ід",— підсвідомим, глибоко захованим у підкірці мозку явищем, яке вкорінялося там впродовж не одного тижня чи місяця.
На Заході, пише С.Сікорський, популярним заняттям керівників та провідних фахівців окремих підрозділів фірми є спроби намалювати в своїй уяві (чи на папері) "портрет" не тільки всієї компанії, а й невеликої філії. І не є то заняття несерйозне і виникає воно не тому, що керівникові немає чим зайнятись. Від того, наскільки досконалим буде той "портрет", залежить спосіб управління даною організацією, виявлення її внутрішнього "Я".
У сучасній соціологічній літературі майже всі вчені сходяться на тому, що проявів культури в організації декілька. Принагідно зазначимо, що всі вони майже визначені однаково (у Збіегень-Мацьонге, О.Віханського, Е.Х.Шейн, С.Сікорського і т. д.). Це символи, способи спілкування, ритуали, цінності, міфи, табу.
Символи
— це слова і жести, речі і знаки, мода і ознаки приналежності до певного поля людей, що мають суто конвенційне значення. Найбільш значимими символами є:
—архітектонічні символи: планування кімнат, розміщення столів відповідно до посад працівників, внутрішній дизайн, вид меблів, забезпеченість телефонами, організація паркування тощо;
— символи статусу: окремий кабінет, секретар, автомобіль, мобільний телефон, забезпеченість путівкою на курорт тощо.
Символи виступають своєрідними кодами культури, її знаковою системою. Знаковість, символізм культури — це форма її прояву, змістом стає зв´язане із знаком явище, що освоюється людиною, творить саму культуру та людину як культурну істоту.
До символів належать також титули, почесні звання та трудові відзнаки, а навіть і деякі найменування посад. Так, наприклад, прибиральницю в деяких фірмах сьогодні називають консерватором поверхні, робітника — асистентом менеджера, касира — молодшим бухгалтером, доярку — оператором машинного доїння тощо.
Способи спілкування
До способів спілкування відносяться:
— мова, скорочені вирази, малозрозумілі людям поза фірмою/ абревіатури, які не виходять за межі організації тощо;
— гасла, прізвиська;
— особливості розмови з клієнтами;
— характер взаємних стосунків.
У процесі спілкування з членами певної організації можна помітити, що їх розмова складається з певних, спеціально підібраних слів, які легко запам´ятовуються, чітко віддзеркалюють специфіку тієї чи. іншої дії і які мало вживаються поза межами даної фірми.
Сьогодні в багатьох організаціях на Заході від нового, тільки прийнятого, працівника після певного часу його перебування в колективі (тиждень, місяць і т. д.) вимагається зробити 10-хвилинини виступ стосовно діяльності даної фірми специфічною мовою, якою користуються її працівники.
Цінності
—це найбільш суттєвий рівень організаційної культури. Вони включають в себе не завжди чітко усвідомлені, але стійкі уявлення про добро і зло, гарне і спотворене, істинне чи оманливе, справедливе чи несправедливе.
Зміст цінностей блідне, якщо вони не схвалюються і не сприйняті більшістю членів організації. Кожен новий член організації, щоб швидко ввійти в ритм життя фірми, повинен спочатку ознайомитись, які цінності респектуються іншими членами фірми, а які знаходяться трохи далі, які покарання існують за порушення норм поведінки тощо.
В одній з американських фірм її керівник своїм членам організації завжди нагадував своє кредо: "Якщо ти зробив помилку ненавмисно, вважай, що твої дії були проявом навчання. Зроби з цього висновок, але якщо ти свідомо порушиш основні засади фірми — пам´ятай, будеш суворо покараний"7.
Співробітники фірми "Мацусіта Електрік Компані" твердо переконані, що якби вони не мали чітко сформульованих цінностей, успіхи в організації були б набагато нижчими. Таких основних цінностей у цій організації сім:
1. Служіння фірмі своїми знаннями і умінням.
2. Чесність.
3. Гармонія у взаєминах і співпраці.
4. Постійна націленість на покращення справ.
5. Ввічливість і покірність.
6. Пристосування і асиміляція.
7. Вдячність за допомогу.
Цінності, вважають американські і японські соціологи, дають можливість визначити матеріальні та духовні потреби людини в організації, чітко окреслити статус як фірми, так і її працівників.
Ритуали
— це колективні дії, які не мають ніякого технологічного значення, але певною мірою є невід´ємною частиною життя організації. До ритуалів належать:
— манера вітання;
— прийняття в колектив нових людей (поздоровлення, квіти і т. д.);
— початок робочого дня (молитва, виконання гімну і т. д.);
— спільне відзначення днів народження, ювілеїв, свят, виходу на пенсію тощо.
— спільні обіди в перервах;
— спільне проведення відпочинку, виїзди на рибалку, в ліс, на пляж, на екскурсію і т. д.
Окрім вищевказаних дій, деякі соціологи вважають, що до ритуалів можна віднести і проведення зборів в організації, манери ділового листування, розробку планів, підведення підсумків роботи тощо.
Традиції
Навіть в організації, яка існує відносно недовго (кілька років), сформовані певні традиції. Традиція є основним механізмом соціального і культурного успадкування. Завдяки традиціям зберігається вже накопичений досвід в матеріальній і духовній сферах.
Найчастіше традиції виступають у формі звичаїв і обрядів. Вже з самого початку свого існування кожна організація намагається фіксувати все те, що притаманне тільки їй. Чим глибші традиції в фірмі, тим значнішою вона є не тільки в очах своїх працівників, а й тих, хто з нею безпосередньо не зв´язаний.
Міфи
Це перекази, оповідання про якісь яскраві події в житті членів організації (часом прикрашені, а іноді і вигадані), які встановились і ідентифіковані з образом керівника фірми, завідуючого кафедрою, бригадира і т. д. Міфи, легенди, перекази, що зв´язані з життєдіяльністю організації, надають її образу характер неповторності.
У міфах зібрана колективна мудрість організації, дотепність її членів. Але не тільки це. В міфах чітко визначено, що можна робити і що, говорити, а де є межа, переступивши яку, людина ризикує залишитись поза воротами своєї організації. Міфи зв´язують минуле з сьогоденням, а часом і визначають напрями діяльності фірми на майбутнє.
Табу
Це діяльність, про яку, як правило, не говорять. Табу в фірмі може стосуватись заробітної плати її працівникам (в кінці тижня кожен член фірми отримує закритий конверт з заробітною платою за тиждень чи преміальні). До табу належить також приватне життя члена організації, а ще стан його здоров´я, стосунки в родині, плани на майбутнє, членство в релігійній громаді тощо.