• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Соціологія

2.2. Суспільство і організація

Сутність поняття суспільства, його основні ознаки, суспільство як соціальна система розглянуті нами в підрозділі 3.1 першої частини посібника.

Тепер перейдемо до розгляду його сучасних визначень.

Сучасні визначення суспільства

Людське суспільство вважав В.Соловйов, це не механічна сукупність окремих індивідів, об´єднаних спонтанно, воно є єдиним цілим, яке має власне специфічне життя, визначене трьома головними умовами: воно має твердо стояти на землі, мусить забезпечити своє матеріальне існування, а також повинне жити своїм природним життям.

Соціальна систем є суспільством тоді, коли вона не входить як складова в більшу за обсягом спільноту, зазначав Е.Шілз. Він наводить такий приклад. Об´єднання родичів або плем´я не є частиною більшої спільноти за таких умов: "якщо шлюби укладаються між його членами; якщо воно поповнює свій склад головним чином за рахунок дітей тих людей, які вже є визнаними його членами; якщо воно мас свою власну систему правління; якщо у нього с своя власна назва і своя історія, тобто така історія, в якій багато її дорослих членів — або більшість — вбачають історичне пояснення своїх зв´язків зі своїм "власним минулим" і, насамкінець, якщо у нього є своя власна культура".

Суспільство, або, іншими словами, колективна єдність, писав П.Сорокін у праці "Система соціологи", мас ряд властивостей, явищ і процесів, яких не існує і не може бути в сумі ізольованих індивідів. Але разом з тим суспільство існує не "поза" і незалежно від індивідів, а як система взаємодіючих одиниць, без яких воно є немислимим і неможливим, як неможливе будь-яке явище без своїх складників.

"Суспільство - читаємо в підручнику "Соціологія" за загальною редакцією В.П.Андрущенка і М.І.Горлача,— це сукупність людей, які об´єднані конкретними інтересами, потребами чи взаємними симпатіями, або певним видом діяльності"6.

Згідно з думкою польського філософа і соціолога 3.11 а іжевського "суспільство — це сукупність відповідно організованих систем, необхідною умовою існування яких є збереження цілісності цих систем шляхом погодження їх дій на основі формальних та неформальних угод між ними"7.

У п´ятитомній "Философской энциклопедии" (т. 4) читаємо: "У широкому значенні термін "суспільство" використовується в філософській і соціологічній літературі для позначення всієї сукупності історично сформованих видів спільної діяльності людей. Суспільство виступає як особливий, вищий ступінь розвитку живих систем, який проявляється в функціонуванні і розвитку соціальних організацій, інститутів, груп, класових рухів...

У вузькому значенні "суспільство" розуміється як історично конкретний тип соціальної системи, певний соціальний організм.

Складові суспільства

Хто є членами суспільства, які його складові? До нього входять, пише Е. Шілз, сім´я, асоціації, підприємства і фірми, школи і університети, армії і церкви, секти і партії, численні корпоративні органи і організації, які в свою чергу мають свої межі, з визначеним колом членів, над якими здійснюють певні контролюючі функції— батьки, управлінці, підприємці тощо. До складу суспільства входять також формально і неформально організовані за територіальною ознакою общини, села, округи, міста, райони. Сюди ж входять неорганізовані сукупності людей, такі як: соціальні класи і верстви, суб´єкти професій, релігійних вірувань, мовні групи і т. д., які мають відповідну культуру, звичаї, обряди.

Як зазначає Е. Шілз, повна незалежність не є абсолютно необхідною умовою визначення соціальної системи, якою є суспільство. Для того, щоб бути суспільством, підкреслює він, соціальна система повинна мати свій власний "центр тяжіння" тобто вона повинна мати свою власну систему влади в рамках власних меж. І до того ж вона повинна мати власну культуру.

Соціальна група

У сучасному суспільстві діють безліч різноманітних груп і організацій. Об´єднують людей спільні інтереси, релігія, етнічні і політичні ознаки тощо.

У сучасній соціології поняття "соціальна група" і "організація" часто ототожнюються. Поняття "соціальна група", наголошується в посібнику за редакцією проф. В.Г.Городяненка, є родовим щодо понять "клас", "соціальна верства", "колектив", "нація", "етнічна", "територіальна", "релігійна" та інші спільноти, оскільки фіксує соціальні відмінності, які виникають між окремими сукупностями людей у процесі розподілу праці й діяльності на основі відношення до засобів виробництва, влади, характеру праці, фаху, освіти, рівня й структури прибутків, статі, віку, національної приналежності, місця проживання, стилю життя тощо.

Як зазначається в підручнику "Соціологія" за загальною редакцією В.П.Андрущенка і М.І.Горлача, в сучасному суспільстві функціонує безліч соціальних груп, кожна з яких об´єднується на основі спільних інтересів, потреб, цінностей, мети. Бувають малі і великі соціальні групи (класові, територіальні, національні), спільноти формальні та неформальні.

Характерною рисою такого об´єднання є організація. Група, наголошують автори вищезазначеного підручника, стає соціально зрілою тоді, коли усвідомлює свої інтереси, цінності, формує норми, мету і завдання діяльності. Саме усвідомлення інтересів перетворює групу людей в єдине ціле, в самостійний суб´єкт соціальної дії.

Особливості соціальної організації

Польський політолог і соціолог Ял Карлицький, вивчаючи особливості студентських об´єднань, дійшов до висновку, що, потрапляючи в студентське середовище, молода людина з перших же днів перебування в ньому відлучає себе від минулого життя".

"Це моя організація", "це моя група", "наш курс думає інакше"— ось типові висловлювання першокурсника. Як писав Ян Щепанський (про ще вчорашніх школярів, а сьогодні вже студентів), "входять вони до студентської спільноти, яка в межах студентського середовища в даному місті, в межах даного факультету створила власну традицію, приклади наслідування, спосіб поведінки, реакцію на вимоги владних структур і працівників науки".

Студентські організації, пише Ян Карлицький, мають ряд особливостей;

1. Суспільна адаптація як межа соціальної відокремленості студентської молоді.

2. Функціональні зв´язки членів даної організації з іншими соціальними групами.

3. Особливості даної соціальної категорії як майбутньої інтелігенції.

Якщо говорити про особливості організації в цілому, то такими є:

- Соціальна відокремленість.

- Формування власних цінностей і специфічного почуття спільноти.

- Наявність внутрішнього організаційного клімату.

Організація як складова суспільства

Організація, при всій своїй неповторності, є складовою частиною суспільства. Найменші зміни, які відбуваються в ньому, тут же відображаються на житті організації. Вплив суспільства на організацію здебільшого відбувається як безпосередньо, так і опосередковано — через своїх же членів, які одночасно є членами інших спільнот, зв´язків співробітників організацій по горизонталі і вертикалі, впливу радіо, телебачення, преси а іноді і силових структур. Організація теж впливає на суспільство, проте рівень цього впливу визначається співвідношенням частини до цілого, її значущості в політичному, економічному, культурному, науковому житті цього суспільства. То що ж таке організація?

"Організація,— пише А.В. Дорін — це спільнота людей, яка базується на єдності цілей, змісту і умов праці. Люди об´єднуються, щоб спільно здійснювати трудову діяльність, тому що вона має велику кількість переваг порівняно з індивідуальною — є більш вигідною, конкурентоспроможною, привабливою, ефективною, комунікабельною і т. д."15. Поняття "організація" означає, що дана спільнота певним чином впорядкована, "побудована" та структурована.