Соціальна географія

3.6. Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

У XXI ст. особливо інтенсифікується вдосконалення та збагачення новими термінами і поняттями понятійно-термінологічного апарату соціальної географії та регіональної соціальної географії. Воно відбуватиметься в кількох напрямах:

1. У першій половині XXI ст. низка досліджень у царині згаданих галузей знань здійснюватиметься традиційно. Отже, і збагачення понятійно-термінологічного апарату відбуватиметься традиційно: створення нових понять і термінів у процесі отримання нових знань про досліджувані соціальні об´єкти, процеси і явища в умовах переважного застосування традиційних методів дослідження. Розвиватимуться понятійно-термінологічні системи, що використовуються в соціальній географії та регіональній соціальній географії і є вже практично сформованими. Серед таких систем — ті, про які вже згадувалося в попередніх розділах посібника: понятійно-термінологічна система "Соціальна географія", "Регіональна соціальна географія", "Соціальні об´єкти", "Соціальні відношення", "Соціальні процеси", "Сакральна географія", "Релігія", "Медична географія", "Географія культури", "Культура" та ін.

2. Понятійно-термінологічний апарат соціальної географії і регіональної соціальної географії отримає новий якісний зміст внаслідок соціогеографічних досліджень у межах нової парадигми XXI ст. На основі таких досліджень сформуються нові понятійно-термінологічні системи, наприклад, "Соціальні поля регіональних суспільних систем", "Регіональні соціальні простори", "Регіональні соціальні часи"" "Інформаційне поле".

3. Нові терміни та поняття у межах соціогеографічних наук виникатимуть внаслідок відкриття нових соціальних законів і формування нових концепцій, на основі чого будуть створені такі нові понятійно-термінологічні системи, як "Соціальні моделі розвитку регіональних суспільних систем" та ін.

4. Відбудеться "вибухоподібний", дотепер ще непередбачуваний, поділ у точках біфуркації (лат. bifurcus — двозубий, роздвоєний) галузей соціальної географії на всіх ієрархічних рівнях (глобальному, національному, регіональному), утворяться нові галузі соціогеографічних знань, що вимагатимуть опису за допомогою нових понятійно-термінологічних систем.

5. Отримає розвиток віртуалістика — наука, яка займатиметься вивченням основ віртуальних галузей знань. Оскільки мета цієї науки — розроблення теоретичних основ усвідомлення людиною і людством шляхів реалізації віртуальних комунікаційних задумів і намірів, то їх досягнення стане можливим лише після створення відповідного понятійно-термінологічного апарату. У зв´язку з тим, що віртуалістика розроблятиме основи віртуальних соціально-географічних знань, вона, безумовно, збагатить понятійно-термінологічний апарат соціальної географії, регіональної соціальної географії.

6. Понятійно-термінологічний апарат соціальної географії і регіональної соціальної географії розвиватиметься в процесі подальшого розгортання досліджень у межах:

6.1. Реальної віртуальної соціальної географії та реальної віртуальної регіональної соціальної географії. У дослідженнях названих видів соціогеографічних галузей знань використовують нові поняття, зокрема поняття "соціальна дія інформаційних технологій" (Social impact of ІСТ), його зміст трактується як дія інформаційних технологій на суспільство: працю і зайнятість, економіку, сфери освіти та культури, соціальну структуру, дім і родину, на повсякденне життя загалом.

6.2. Штучної віртуальної соціальної географії у межах сучасних комп´ютерних технологій штучної віртуальної регіональної соціальної географії. Достатньо зазначити, що у межах цих видів галузей соціогеографічних знань уже оперують поняттями, наприклад, "телекомунікації" (Telecommunications), під якими розуміють процес дистанційного передавання даних на засадах інформаційних технологій та ін.

6.3. Комп´ютерної технологічної віртуальної соціальної географії та комп´ютерної технологічної віртуальної регіональної соціальної географії. У межах згаданих видів соціогеографічних наук нові терміни та поняття використовуються чи не найширше. Розкриємо зміст найуживаніших з них:

— телеконференція (Teleconference) — вид заходу, в якому групова комунікація здійснюється між територіально розподіленими учасниками за допомогою технічних засобів (наприклад, телефонна конференція, аудіоконференція, чат, поштові конференції, відеоконференції тощо).

— телематика (Telematics) — це, по-перше, застосування інформаційних технологій для надання послуг, які задовольняють інформаційні потреби користувача; по-друге — об´єднання телебачення з комп´ютерними пристроями для інтегрування обробки і передання інформації.

— телемедицина (Telemedicine) — напрям у медицині, заснований на використанні телекомунікацій для адресного обміну медичною інформацією між спеціалістами з метою підвищення якості та доступності діагностики і лікування; обов´язкова умова адекватного обміну медичною інформацією — узгоджена підготовка медичних даних і знань для передання їх каналами зв´язку.

— телепослуга (Teleservice). Телемедицина трактується і як сукупність послуг, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційної інфраструктури;

— телеробота (Teleworking) — діяльність, що реалізується з використанням інформаційно-комунікаційної інфраструктури, у місці, віддаленому від місця використання результатів цієї роботи;

— узагальнення інформації (Information generalisation) — перетворення інформації про існування розмаїття простих поодиноких подій в інформацію, наявність певної події вищого рівня, куди ці поодинокі події входять як окремі її елементи;

— універсальна послуга (Universal Service) — забезпечення загального доступу до інформаційно-комунікаційної інфраструктури за прийнятною ціною державними або приватними операторами незалежно від географічного місцеперебування користувача.

— фірмова структура ринку інформації й інформаційних послуг — мережа організацій, які накопичують, переробляють і реалізують інформацію. Фірмову структуру ринку формують: автори баз даних; фірми-власники інформаційних систем; фірми-власники засобів комунікації; консультаційно-дослідницькі фірми та внутрішньо-фірмові інформаційні служби; кінцеві користувачі інформації;

— цифрова економіка (Digital economy) — економіка, яка здійснюється за допомогою цифрових телекомунікацій;

— цифрова ера (Digital age). Термін виник завдяки процесу глобального поширення цифрових технологій, оскільки цей процес суттєво впливає на велику кількість соціально-культурних аспектів сучасного життя. Якість інформації (Information quality) — сукупність властивостей, що відображають ступінь придатності конкретної інформації про об´єкти та їхній взаємозв´язок, для досягнення цілей, які висуваються перед користувачем.

Підсумовуючи, наголосимо: окреслених напрямів і наведених прикладів достатньо для усвідомлення можливостей і обсягів розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії та регіональної соціальної географії у XXI ст.