• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Адміністративне право. Загальна частина

5. Види органів виконавчої влади

Конституція України закріплює єдину систему органів виконавчої влади в Україні, вона не дає їх повного переліку, відсутня їх чітка наукова класифікація.

Як уже зазначалося, органи державної виконавчої влади становлять найбільш численну групу державних органів. Взаємодіючи з іншими державними структурами, органами місцевого самоврядування та об´єднаннями громадян, вони перебувають у складній ієрархічній підпорядкованості та взаємозв´язку. Для кращого вивчення особливостей організації їх діяльності, а також для виявлення закономірностей у взаємозв´язках окремих органів здійснюють їх класифікацію, за основу якої беруть різні критерії, а саме:

1. від обсягу і характеру компетенції:

- загальної компетенції (КМУ, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації);

- галузевої компетенції (Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони, Міністерство науки і освіти, Міністерство промислової політики України);

- спеціальної компетенції (міжгалузеві) (Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерство фінансів та інші);

2. від порядку вирішення питань:

- єдиноначальні (міністерства, комітети та ін.);

- колегіальні (КМУ, РМ АРК);

3. від предмета спрямованості компетенції:

- органи управління економічною сферою;

- органи управління соціально-культурною сферою;

- органи управління адміністративно-політичною сферою;

4. від обсягу повноважень по території:

- центральні (КМУ, міністерства, комітети);

- місцеві (державні адміністрації);

5. від характеру повноважень: міністерства, державні комітети (державні служби), центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

6. за місцем в системі органів виконавчої влади:

- вищі та нижчі.

Центральними є ті органи, діяльність яких поширюється на всю територію України. До них можна зарахувати: Кабінет Міністрів України, міністерства, державні комітети, фонди тощо.

Місцевим органам виконавчої влади належать повноваження приймати рішення на певній території адміністративно-територіальної одиниці. Вони виконують повноваження центральних органів виконавчої влади на території району, області, міста.

Міжтериторіальні органи охоплюють своєю діяльністю частину території України, декількох областей. Такі органи забезпечують галузеве управління чи здійснення спеціальних функцій на визначеній частині території країни (військові командування, управління залізницями).

До органів виконавчої влади АРК належать: Рада Міністрів АРК, міністерства та інші органи, повноваження яких поширюються лише на територію автономної республіки. Вони здійснюють загальне або галузеве керівництво чи виконують окремі повноваження з управління об´єктами державної власності, які розташовані на території АРК.

Органи загальної компетенції в межах підвідомчої їм території здійснюють державне управління підконтрольними їм органами галузевої чи функціональної компетенції.

Органи галузевої компетенції реалізують державну політику у відповідній галузі. Галузь - це поєднання об´єктів управління під керівництвом відповідного органу виконавчої влади за ознаками виробничої єдності незалежно від їх географічного розташування.

Органи спеціальної компетенції здійснюють керівництво з питань, які мають загальний характер для всіх чи багатьох галузей господарства.

Органи державної виконавчої влади можна класифікувати і за іншими критеріями, наприклад, щодо характеру підпорядкування на ті, що знаходяться у подвійному підпорядкуванні (наприклад, фінансове управління УМВС областей) і на ті, що мають центральне (відомче) підпорядкування (наприклад, районні військові комісаріати); на такі, утворення яких передбачено Конституцією (наприклад, КМУ), і такі, утворення яких Конституцією не передбачено.