Адміністративне право являє собою одну з фундаментальних галузей права і профілюючих юридичних дисциплін, яка вивчає суспільні відносини у сфері державного управління і здійснює функції регулювання цих відносин. Тобто це галузь правової системи України, що покликана регулювати особливу групу суспільних відносин, головна особливість яких полягає у тому, що вони виникають, змінюються та припиняються у сфері державного управління. Це одна з найбільших галузей національного права, норми котрого регулюють різноманітні суспільні відносини в найбільш багатосторонній соціальній сфері - у сфері функціонування виконавчої влади.

Норми адміністративного права: впорядковують та закріплюють найбільш доцільні суспільні відносини, охороняють ці відносини; витискують зі сфери управління суспільні відносини, що не відповідають сучасним умовам; сприяють виникненню та розвитку нових інститутів упорядкування суспільного життя.

Крім структур виконавчої влади, нормами адміністративного права врегульовується діяльність місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій.

Немає такої сфери державного або суспільного життя, якої б не зачіпали питання адміністративно-правового регулювання [18, с.49]. Нас оточує велика кількість правил, що визначають нашу поведінку у громадських місцях, закладах, транспорті тощо, які у більшості своїй також належать до цієї сфери правового регулювання.

Адміністративне право увійшло в побут і свідомість кожної людини. Воно є живим, глибоко укоріненим у суспільство. Вплив вищезазначених норм відчувають на собі як конкретні фізичні особи, так і юридичні.

Вивчення даної дисципліни слід розпочинати з того, що вона, як і конституційне право, опосередковує функціонування публічної влади в державі, тобто є правом державного управління, що передбачає владний вплив держави, в особі державних органів і посадових осіб, на різноманітні суспільні відносини.

У всі часи це право так чи інакше пов´язувалося з публічною владою держави, із взаємодією її органів з громадянами та іншими учасниками суспільних відносин.

Подолавши свого часу предметну обмеженість власного джерела - так званого "поліцейського права" (а саме обмеженість питаннями охорони громадського порядку і безпеки), адміністративне право, поряд із конституційним (державним), являє собою класичний зразок галузі публічного - на відміну від приватного - права.

Адміністративно-правове регулювання є своєрідним продовженням конституційно-правових норм, яке конкретизує багато в чому їх дію. На цій підставі можна стверджувати, що існування адміністративного права - це необхідна умова і засіб реалізації конституції в найважливішій сфері функціонування публічної влади - сфері виконання законів та інших правових актів держави.

При підготовці посібника автори ставили за мету сформувати системне уявлення студентів (курсантів) про державно-правові явища та відносини, які виникають при регулюванні нормами адміністративного права; уточнити понятійно-категоріальний апарат цієї галузі з урахуванням рівня розвитку суспільних відносин у цілому та рівня розвитку сучасного правознавства зокрема.

У навчальному виданні розкривається зміст лише основних інститутів цієї галузі, які належать лише до загальної її частини, без розкриття сутності особливої та спеціальної частин, що знайшло відображення у назві навчально-наочного посібника - "Основи адміністративного права".