Соціологія: 100 питань 100 відповідей

Які функції виконує сім´я як соціальна група?

Крім того, шо сім´я є найважливішим соціальним інститутом, вона одночасно виступає і як своєрідна соціальна група, якій притаманні специфічні особливості, на відміну від інших соціальних спільнот. Дійсно, якщо розглядати сім´ю як малу соціальну групу (а вона такою і є), то стає очевидним, що вона якісно відрізняється від інших малих соціальних груп, наприклад, первинного виробничого колективу.

І відмінності ці, звичайно ж, пояснюються, передусім, тим, що сімейна соціальна група формується, функціонує і розвивається внаслідок того, що їй властиві відносини спорідненості, тобто на абсолютно інший принципах. Так, якщо склад трудового колективу може постійно мінятися, то склад сім´ї, як правило, стійкий. Якщо у членів трудового колективу можуть переважати "центробіжні" настрої, глибока відмінність інтересів, то сім´я, як правило, будується на спільності інтересів і цілей.

При аналізі сім´ї як малої соціальної групи доцільно виділити два основні типи характеристик:

характеристики групи в цілому — цілі і завдання сімейної групи, склад і структура сім´ї, її соціально-демографічний склад, групова згуртованість і т.п.;

характеристики зв´язків і відносин сімейної групи з більш широкими соціальними системами в рамках соціальної структури суспільства (функції сім´ї по відношенню до суспільства, цілі, завдання і функції по відношенню до індивіда, сімейні цінності і зразки поведінки тощо).

Таким чином, різні сім´ї в суспільстві мають в ньому свої інтереси, знаходяться у взаємодії одна з одною і з суспільством в цілому, і тому сім´я виступає як специфічна соціальна спільність, соціальна група і разом з іншими соціально-класовими, етнічними і т.п. групами є найважливішим елементом соціальної структури суспільства.

Головне призначення сім´ї — забезпечення соціальної і культурної безперервності розвитку суспільства.

Як соціальний інститут сім´я виконує перш за все репродуктивну функцію, тобто функцію дітородіння, відтворювання населення. Вона не обмежується біологічним продукуванням, а має соціальний характер, оскільки передбачає не тільки народження дитини, а і відтворювання, виховання людини, яка б відповідала сучасному рівню розвитку суспільства.

3 репродуктивною функцією тісно пов´язана виховна функція сім´ї, адже сім´я забезпечує спадковість в розвитку культури, бере участь в збереженні і передачі молодому поколінню духовних цінностей і трудових звичок.

Сім´я забезпечує первинну соціалізацію дитини, вводить її в складний світ соціальних зв´язків, прищеплює їй звички, формує погляди, моральні установки, цінності.

Сім´я виконує економічну, матеріально-виробничу, господарсько-побутову функцію, тобто функції накопичення матеріальних благ і передачі наступним поколінням.

Сім´я виконує рекреативну, тобто "відновлюючу" функцію, або функцію емоційної стабілізації і психологічної терапії. В сім´ї ми одержуємо допомогу, підтримку, знімаємо те напруження, яка виникає в процесі соціальних контактів.

Сім´ї властива також комунікативна функція, оскільки вона задовольняє потребу людини в спілкуванні на основі взаєморозуміння і взаємо підтримки, і, разом з тим, в ізоляції, самотності.

Сім´я виконує також регулятивну функцію, зокрема, здійснює функцію моральної регламентації поведінки членів сім´ї в спілкуванні одного з іншим і оточуючими людьми, функцію регуляції сексуальної поведінки. Врешті решт тільки відчуття приналежності до сім´ї "коректує" поведінку на роботі і в спілкуванні з іншими людьми.

Іноді дослідники сім´ї називають також феліцитативну функцію, адже саме сім´я дає людині відчуття щастя.

Всі соціальні функції сім´ї задовольняють і особисті потреби. Так, функція відтворювання задовольняє потребу в дітях, в батьківстві, у вихованні дітей. Економічна і господарсько-побутова функції задовольняють потреби в господарсько-побутових послугах, матеріальній допомозі.

Функція соціалізації виявляється в таких індивідуальних функціях як духовне взаємозбагачення членів сім´ї, функція дозвілля задовольняє потреби в загальному дозвіллі, а функція емоційної стабілізації і психологічної терапії забезпечує отримання психологічного захисту, емоційної підтримки в сім´ї, задоволення потреби в особистому щасті, любові.

На реалізацію функцій впливають особливості періодів життєдіяльності сім´ї. Як правило, виділяють такі періоди життєдіяльності:

Перший — від вступу до шлюбу до народження першої дитини.

Другий закінчується з вступом дитини в школу.

Третій завершується досягненням соціальної зрілості останньою дитиною.

Останній, четвертий, починається створенням власної сім´ї останньою дитиною.

Структура сім´ї і її внутрішня організація залежать від багатьох чинників. Зокрема, вона визначається характером укладеного шлюбу.

Історія знає різні види сім´ї, які визначаються за характером шлюбу (моногамні і полігамні).

Моногамна сім´я складається з двох суб´єктів шлюбу, полігамна має два різновиди: полігінія (багато жінок) і поліандрія (багато чоловіків).

Історично першою була полігамна сім´я, з розвитком суспільства їй на зміну приходить моногамна. В сучасному світі полігінія збереглася, в основному, в країнах Арабського Сходу, поліандрія зустрічається у деяких племен Індії, Тибету, Південної Америки. В сучасних країнах зустрічаються також нетрадиційні одностатеві сім´ї. Сексуальні меншини ведуть боротьбу за їхнє визнання, правове оформлення.

Значення шлюбу у визначенні характеру сім´ї ще не дає можливості зробити висновок про його первинність. До цього дня ведуться суперечки, що первинно — шлюб або сім´я. І відповіді не дають ані теорії, ані повсякденне життя. Кожний перепис населення показує, наприклад, шо кількість жінок, які перебувають у шлюбі, більше кількості одружених чоловіків. Очевидно, одне і те саме явище — фактичний шлюб — люди розцінюють по-різному: жінки вважають його реальним, теперішнім часом, чоловік — тимчасовим співжиттям, безшлюбністю.

З точки зору сфери вибору подружжя, шлюби поділяються на ендогамні (укладені у межах власного співтовариства) і екзогамні (між представниками різних соціальних груп). Це приводить до виникнення двох видів сім´ї: соціально-гомогенної (однорідної) і соціально гетерогенної (різнорідної). За даними соціологів, гомогенні сім´ї складають близько 70% від загальної кількості сімей. В таких сім´ях чоловік, жінка і їхні батьки належать до одних і тих же соціальних груп, соціальних шарів. Гомогенна сім´я, як правило, більш стійка, гармонійна, егалітарна. Соціально-гетерогенних сімей — до 36%.

Приналежність до різних культурних, соціальних груп, професій, різний рівень освіти порушують гармонію, стійкість сім´ї, тому тут переважають авторитарні відносини. Проте ці особливості не потрібно абсолютизувати. Іноді існуючі відмінності стимулюють велику активність в самоосвіті, самовихованні і т.п.

За типом верховенства, керівництво сім´єю визнають два різновиди сім´ї: егалітарна (рівноправна) сім´я і авторитарна.

Авторитарні характеризуються жорстоким підкоренням одному з подружжя або якому-небудь іншому члену сім´ї.

Егалітарна сім´я заснована на розподілі ролей відповідно до особистих якостей і здібностей подружжя, на участі кожного в ухваленні рішень. В такій сім´ї виховання дітей спирається на пе- реконання, а не на примушення. Егалітарну сім´ю часто називають демократичною, маючи на увазі розподіл влади.

В суспільствах при цьому домінують патріархальні або матріархальні принципи. Це відбивається і на розподілі влади і розселенні членів сім´ї за місцем мешкання батька або матері. Як правило, більш стійкими є сім´ї, де головна роль належить жінці.

Рольова структура характеризує систему відносин членів сім´ї відповідно рольовим розпорядженням, заснованим на традиціях, звичаях, які існують в суспільстві, соціальних групах, сім´ї.

Традиційні ролі, відповідно до яких жінка вела будинок, господарство, народжувала і виховувала дітей, а чоловік був головою сім´ї, господарем, який забезпечував економічну самостійність сім´ї, вже трансформувалися. Сьогодні більшість жінок працює, виконує вагомі соціальні ролі, заробляє іноді більше чоловіка. Це впливає на всі сторони функціонування сім´ї, у тому числі і на демографічну поведінку, спричиняючи зниження народжуваності і зростання кількості розлучень.

Особливості сім´ї залежать також від її складу. Дослідники виділяють розширену сім´ю, яка включає різні покоління, нуклеарную (окрему, просту) сім´ю, яку утворює подружжя з дітьми, і неповну, якщо відсутній один з подружжя.

Будь-який з цих видів сім´ї має свої соціальні проблеми. В складній сім´ї — це проблема взаємин поколінь, відмови від опіки над молодятами, допомоги старшим. В неповній сім´ї — це проблема виховання дітей. В простій (нуаклеарній) — це проблема психологічного клімату, формування традицій, стилю сімейного життя.

При проведенні соціологічного аналізу сім´ї велике значення має врахування вікових характеристик подружжя. Розрізняють молодіжну сім´ю, де вік подружжя до ЗО років, сім´ю середнього подружнього віку, немолоді подружні пари. Вік накладає відбиток на сімейні відносини, на труднощі і характер суперечностей, які доводиться долати. В молодіжній сім´ї — це трудність пристосовування до подружніх обов´язків, до нового побуту. В сім´ї середнього подружнього віку існують проблеми уникнення нудьги, одноманітності у взаєминах подружжя, проблеми конфліктів, а у немолодих подружніх пар — проблеми дбайливого ставлення одного до іншого, поступливості, освоєння нових ролей.

Істотно впливає на характер сімейних відносин кількість дітей. За кількістю дітей звичайно виділяють такі різновиди сімей, як бездітні, малодітні і багатодітні сім´ї. Бездітні сім´ї (де протягом 10 років подружнього життя не народилася дитина) складають більше 15% всіх сімей. Кожна третя така сім´я розпадається частіше за всього за ініціативою чоловіка. Одно дітні сім´ї складають в містах більше 50% сімей. З них розпадається кожна друга. Малодітна (сім´я з двома дітьми) характеризується більшою стійкістю (порівняно з одно дітними — більш ніж в три рази). Вона створює кращі умови для формування особистості дитини, його моральних якостей і комунікативних здібностей.

Багатодітна сім´я (троє і більше дітей) розпадається рідко, має і інші переваги, хоча, зрозуміло, що в сучасних умовах її існування пов´язано з матеріальними труднощами.

Загальною тенденцією сучасного розвитку сім´ї є зменшення кількості дітей. За даними соціологічних досліджень і чоловік, і жінки хотіли б мати в середньому менше дітей, ніж було в сім´ях їхніх батьків.

Загалом, в сучасній Україні можна виділити наступні тенденції розвитку сім´ї: збільшення кількості розлучень; збільшення кількості неповних сімей; зволікання шлюбу; проживання без оформлення шлюбу; зменшення розмірів сім´ї і народжуваності дітей; збільшення кількості самотніх людей, які не вступають в шлюб; зменшення кількості повторних шлюбів.