Біржова справа

10.4. Ведення рахунків клієнтів

Основним елементом ф'ючерсної торгівлі є безготівкові розрахунки, які здійснюються через Розрахункову (клірингову) установу. Принципи її функціонування будуть розглянуті у наступному розділі.

Структура розрахункової установи може бути різною. На біржовому ринку США із функціонуючих п'яти розрахункових установ три є самостійними неприбутковими організаціями, дві - підрозділами бірж з власним керівництвом та персоналом. Самостійними розрахунковими установами керують менеджери, підзвітні перед радою директорів клірингової корпорації або біржі. Вся система клірингу складається із трьох ланок:

клірингова установа;
клірингові фірми - члени клірингової установи;
розрахункові банки.

Членами клірингової установи можуть бути лише члени певної біржі, які відповідають визначеним фінансовим вимогам. Як правило, ці вимоги є досить значними, оскільки солідарна відповідальність членів клірингової установи складає фінансові гарантії виконання біржових угод. Брокери, які працюють у біржовому кільці, не обов'язково можуть бути членами клірингової установи і навпаки.

Кожен торговець, який купив членство на біржі, може укладати угоди від власного імені і за власний рахунок, а також виконувати замовлення клієнтів, які не мають права укладання біржових угод. Якщо член біржі не є одночасно членом клірингової установи, він повинен відкрити рахунок у фірмі, яка є членом цієї установи. Більшість відомих брокерських фірм мають не лише членство на біржі, вони також є членами розрахункових установ, тобто несуть фінансову відповідальність як за власні угоди, так і за угоди своїх клієнтів.

Основною функцією брокерів є наближення біржових послуг до клієнтів, які не є членами біржі. Клієнти укладають угоду про обслуговування з конкретною брокерською фірмою. Типову угоду про брокерське обслуговування показано у додатку 9.1. При укладанні названої угоди обумовлюється надання таких послуг клієнтам:

ведення рахунків та звітності;
надання інформації про стан ринку;
внесення депозиту у клірингову установу;
приймання, передача та виконання замовлень.

Основні послуги на сучасних міжнародних ф'ючерсних біржах надають ф'ючерсні комісійні купці. На початок 2001 р. на американському ф'ючерсному ринку таких налічувалося близько 240. Значну роль відіграють також потужні інвестиційні банки, серед яких особливо виділяється «СітіБанк» тощо. До учасників ф'ючерсних бірж належать також торговельні компанії, які працюють з реальним товаром, хоча можна навести приклад корпорації, яка безпосередньо працює лише на строкових ринках, є членом всіх ф'ючерсних товарних бірж світу.

Після підписання угоди про брокерське обслуговування, а також, вибравши форму співпраці (договір-доручення, коли брокер буде виступати в угодах від імені та за рахунок клієнта або договір-комісії, коли брокер буде виступати в угодах від власного імені і за рахунок клієнта (додаток 9.2 і 9.2), відбувається процедура відкриття для клієнта ф'ючерсного рахунку. В першу чергу брокер повинен досконало вивчити свого клієнта. Якщо клієнт вперше вирішив прийняти участь у ф'ючерсній торгівлі, то він повинен обов'язково підписати повідомлення про ризик. Цей документ має типову форму, яку також було показано у попередньому розділі.

Для кожного клієнта може бути відкрито декілька рахунків. Наприклад, окремо ф'ючерсний та опціонний, крім того можуть відкриватися спекулятивні та хеджеві рахунки. Рахунки бувають таких видів:

індивідуальний рахунок, у цьому випадку рішення про операції з рахунком приймаються володарем цього рахунку;
спільний рахунок, з правом спільного володіння, з правом передачі власності, частки або без нього;
рахунок товариства, у цьому випадку для прийняття рішення щодо використання коштів потрібно мати документ, підписаний членами товариства;
рахунок корпорації, в даному випадку від менеджера вимагається документ, який засвідчує його право розпорядження рахунком корпорації;
рахунок з агентськими повноваженнями, за цим рахунком право його ведення надається третій особі;
хеджевий (торговельний) рахунок, за цим рахунком потрібно пред'являти підтверджуючі документи про ведення аналогічних операцій на реальних ринках;
"ОМНІБУС", об'єднаний ф'ючерсний рахунок кількох учасників.

У США брокер повинен вести окремо власні рахунки, у Великобританії - не обов'язково. Після відкриття рахунку брокер повинен здійснити наступні дії:

забезпечити внесення відповідного рівня депозитного внеску;
приймати та передавати у біржове кільце всі накази клієнта;
надавати постійну інформацію про стан його рахунку.

Брокер може укладати угоди за власні кошти і для себе лише за умови відсутності замовлень від клієнтів або наявності неконкурентних замовлень, тобто брокери не можуть продавати за цінами, рівними або вищими від замовлень клієнтів і не можуть купувати за ціною, рівною або нижчою від клієнтів.