Біржова справа

10.1. Організаційна структура управління біржею

Для повноцінного виконання своїх функцій біржа повинна забезпечити конкретні організаційно-фінансові умови, а саме:

приміщення, придатне для організації торгівлі біржовими товарами;
наявність сучасних засобів зв'язку для отримання й передачі інформації;
організація процедури клірингу та фінансових гарантій виконання біржових угод;
наявність ліквідних біржових контрактів (спотових, ф'ючерсних та опціонних);
продумана процедура оперативного укладання угод.

В умовах вибухового розвитку комп'ютерних технологій та глобальних мереж, наявність приміщення поступово втрачає актуальність, їй на зміну приходять віртуальні комп'ютерні біржі. Однак економічної суті від цього біржа не втрачає. Концентрація попиту та пропозиції у цьому випадку відбувається у глобальному масштабі, причому тривалість біржової сесії складає 24 години на добу. Сьогодні та в значний період часу у третьому тисячолітті провідну роль у світовій біржовій торгівлі відіграватимуть біржі, на яких присутність торговців є обов'язковою. Хоча конкуренція між біржами та бурхливий розвиток он-лайнових торговельних систем сприяють прискореному переходу від "голосових" торгів до електронних.

Організація біржової зали є практично однаковою для всіх типів бірж світу. Як і раніше, біржа в першу чергу є місцем, де зустрічаються продавці та покупці біржових контрактів для укладання біржових угод. Процедура групування замовлень сьогодні, як правило, відбувається за межами біржі.

В результаті можна виділити дві групи робочих органів біржі-. центральні та периферійні. До перших належать відділення та філії брокерських фірм та контор, брокерських і комісійних будинків та самостійних брокерів, які організовують процес приймання та оформлення замовлень на укладання біржових угод. До других — безпосередні служби, які організовують торги у біржовій залі.

З юридичної точки зору біржі у всіх країнах є офіційно зареєстрованими організаціями, створеними у різних правових формах. Найчастіше використовують товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства. Біржа — самостійний спеціалізований заклад, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників та їх службовців для проведення торговельних операцій у спеціальному місці за спільно виробленими правилами.

Члени біржі організовують колектив, співтовариство або асоціацію, в основному фізичних осіб, які виступають співвласниками та одночасно власниками вступних та щорічних пайових внесків. У розвинутих країнах світу біржі мають статус неприбуткових, не-комерційних корпорацій, отримують суттєві податкові пільги. Високий рівень конкуренції між біржами призводить до того, що вони уже не можуть існувати у статусі безприбуткових організацій. До головних причин, які спонукають змінювати століттями напрацьований статус, можна віднести суттєве зростання витрат на реорганізацію, впровадження електронних торговельних систем. Одним із основних шляхів вирішення цієї проблеми стало надання біржам відкритої ринкове орієнтованої форми управління, комерціалізація її діяльності та вихід на фондовий ринок із власними акціями.

Самі біржі, як правило, не здійснюють торговельних операцій від власного імені, за виключення таких, які необхідно здійснювати для її функціонування. Наприклад, продаж торговельної інформації, франчайзингових прав, купівля комп'ютерної техніки тощо.

Навіть найпростіший вид бірж, а саме біржі реального товару, які і функціонують сьогодні в Україні, вбирають в себе основи високоорганізованої структури, оскільки передбачають²:

•^ регулярність біржових операцій;

•^ стабільність місця проведення торгів;

•^ підпорядкованість завчасно встановленим правилам;

^ рівноправність учасників біржової торгівлі;

•^ публічне проведення торгів;

•^ здійснення котирування біржових цін;

•^ створення умов для біржової торгівлі;

•^ регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції;

•^ надання інформаційних та інших послуг членам біржі;

^ збирання та розповсюдження цінової інформації.

Типову організаційну структуру біржі показано на рис. 10.1. :

Органи управління біржею відображають головну їх суть як організації торговців. Вищим органом біржі є загальні збори членів біржі. Саме вони вибирають керівні органи, до яких належать біржовий комітет або президія біржі, ревізійна комісія та арбітражна комісія.

Організаційна структура управління біржею

Крім зазначених виборних органів, на загальних зборах обирається склад виконавчого комітету, або правління біржі та затверджується організаційна структура управління біржі.

Українські біржі мають різний правовий статус, так як згідно Закону України "Про товарні біржі" вони є некомерційними асоціаціями, згідно Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" -акціонерними товариствами. До того ж українське законодавство поки що не передбачає статусу неприбуткового акціонерного товариства, найбільш поширеного у США та Великобританії. При його удосконаленні та приведенні у відповідність із світовим, варто мати на увазі той факт, що на зарубіжних біржових ринках сьогодні спостерігається тенденція до комерціалізації роботи бірж, перетворення їх у бізнесові корпорації, що активно виходять на фондовий ринок з акціями власних емісій.

Загальні збори членів біржі бувають щорічними та позачерговими. Останні скликаються біржовим комітетом, ревізійною комісією або членами біржі, які володіють не менше 10% голосів. До виключної компетенції загальних зборів належить:

здійснення загального керівництва біржею та біржовою торгівлею;
визначення стратегії розвитку біржі, в т.ч. щодо впровадження нових. видів біржових контрактів;
формування виборних органів;
прийом нових членів біржі;
затвердження кошторису біржі, в т.ч. на технічне оснащення біржової торгівлі, заробітну плату найманого персоналу тощо;
затвердження Статуту, Правил біржової торгівлі. Кодексу честі
біржовиків;
затвердження бюджету біржі та основних фінансових документів
(баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів);
прийняття рішення щодо ліквідації біржі.

Для оперативного управління біржею загальні збори обирають Біржовий комітет, або Біржову раду, на який як на контрольно-розпорядчий орган покладається виконання таких функцій:

заслуховування та оцінка звітів Правління;
внесення змін до основних документів біржі для наступного затвердження на загальних зборах;
підготовка та проведення загальних зборів членів біржі;
обґрунтування розмірів пайових, комісійних та маржевих внесків;
керівництво біржовими торгами;
прийом та звільнення персоналу біржі;
розпорядження майном біржі тощо.

До складу біржового комітету входять члени Правління, яке здійснює оперативне управління біржею та представляє інтереси біржі за її межами.

Заслуговує на увагу зарубіжний досвід формування Біржових та Виконавчих комітетів. Так, на Нью-Йоркській товарній біржі (МУМЕХ), де в основному торгують ф'ючерсними контрактами на нафту та продукти її переробки, Біржова рада складається з 25 осіб, які представляють чотири категорії членства, а саме торговців нафтою, брокерів у біржовому кільці, комісійні будинки та публіку.

Виконавчий комітет Чиказької торговельної палати (СВОТ) складається з президента, першого віце-президента та 19 віце-президентів. Політика біржі проводиться в життя ЗО комітетами, члени яких працюють без відповідної оплати, вони вносять рекомендації та допомагають Біржовій раді, а також виконують конкретні обов'язки щодо функціонування бірж. На цій біржі функціонують такі комітети, які відповідають за процес торгівлі та впровадження контрактів:

з питань ефективності ринку;
аналізу звітів та квотування ринку;
консультаційний щодо сільськогосподарських питань;
контрактів на кормове зерно;
контрактів із соєю, соєвою мукою та соєвою олією;
контрактів з пшеницею;
контрактів з індексами акцій;
транспортний;
з питань складування, зважування, зберігання та охорони;
зі статистики;
з товарних опціонів;
фінансових цінних паперів.

Крім того, функціонує ряд комітетів, які регулюють діяльність безпосередніх учасників біржової торгівлі:

арбітражний;
з питань асоційованого членства;
з питань ділової поведінки;
з питань комп'ютерів та телекомунікацій;
з навчання та маркетингу;
виконавчий;
фінансовий;
з питань функціонування торговельного залу;
брокерів торговельного залу;
управлінців торговельним залом;
з питань прибутків (біржової маржі);
з питань обслуговування членів біржі;
з питань членства;
з питань членів-власників цінних паперів;
з питань представлення на заміщення вакантних посад;
з питань зв'язків з громадськістю;
з питань нерухомості;
з біржових правил.

Як бачимо, комітети найбільшої товарної ф'ючерсної біржі світу охоплюють всі багатогранні сфери її діяльності як у торгівлі від зернових до цінних паперів та індексів акцій провідних фондових бірж, так і у організаційних аспектах від прийому нових членів біржі до зв'язків з громадськістю.

Свої особливості має організаційна структура управління фондовими біржами, де є спеціальні підрозділи лістингу, які проводять перевірку корпорацій перед включенням їх акцій до котирувального списку бірж. Для прикладу, на рис. 10.2 показано організаційну структуру управління Токійською фондовою біржею, яка працює як у традиційному режимі, так і в режимі електронних торгів, про що свідчить наявність відповідних відділів.

Варто окремо зупинитися на вивченні функцій деяких комітетів (підрозділів) біржі. До таких належать арбітражний комітет та котирувальна комісія.

Суперечки між брокерами, продавцями та покупцями, членами біржі з питань укладання біржових контрактів вирішує третейський суд, який називають біржовим, арбітражем. Рішення арбітражу є обов'язковим для виконання учасниками біржової торгівлі. Як правило, ці рішення досить рідко оскаржуються в суді, особливо ті, що стосуються питань припинення членства. Суд "людей із запорошеними стопами" з часів середньовіччя є суворим, але справедливим стосовно тих торговців, які порушували ними ж прийняті правила, маніпулювали ринком, отримували доходи за рахунок розповсюдження неправдивої інформації тощо.

Котирувальна комісія є тим спеціалізованим органом, який відрізняє біржу від інших бізнесових структур. Саме через котирувальну комісію біржа виконує більшість властивих їй функцій, в першу чергу це стосується ціноутворення та розповсюдження інформації про біржові ціни. Котирувальні комісії організовують реєстрацію та облік різних цін, а саме:

цін попиту;
цін пропозиції;
цін відкриття торгів;
цін закриття торгів;
максимальних цін;
мінімальних цін;
розрахункових (довідкових) цін.

Котирувальна комісія веде контроль за своєчасним наданням учасниками відомостей щодо розміщення заявок про попит та пропозицію біржових товарів, а також щодо всіх аспектів укладених біржових угод. Котирувальна комісія складає список біржових контрактів, допущених до обертання на даній біржі, узагальнює біржові котирування та надає їх для публікації у пресі та для розміщення у комп'ютерній мережі Інтернет, готує для публікації біржові бюлетені.

Особливе місце як організатора біржової торгівлі та гаранта виконання біржових угод займає Розрахункова (клірингова) установа, діяльність якої буде докладніше розглянута у наступному розділі. Тут лише зазначимо, що функції Розрахункової (клірингової) установи полягають у оперативному та точному проведенні розрахунків за біржовими угодами, гарантуванні повного виконання умов укладених біржових контрактів, забезпечення фінансової цілісності біржового ринку загалом.

До інших комерційних установ, які можуть входити до організаційної структури біржі або працювати з нею на договірних засадах є сертифіковані склади та депозитарії. В перших має зберігатися біржовий товар, у других - цінні папери. Склади мають відповідати певним вимогам, про які уже було сказано вище. У депозитаріях зберігаються цінні папери, випущені у бездокументарній - електронній - формі.