Біржова справа

9.4. Сутність і види брокерської діяльності

Для успішної роботи на біржі брокер повинен:

досконало знати ринок даного біржового товару, постійно стежити за його кон’юнктурою;
пройти процедуру акредитації на біржі, здати відповідні екзамени на предмет знання правил біржової торгівлі та ведення торгів;
уміти працювати з клієнтами.

Брокер виконує такі функції:

консультаційна робота;
розміщення товарів у просторі та часі, іншими словами - дистрибуція;
допомога в управлінні активами;
надання послуг щодо купівлі та продажу активів;
хеджування цінових та курсових ризиків.

По-перше, при зустрічі з клієнтом брокер надає інформацію щодо цін на біржі та можливих напрямів їх змін, він же, як правило, радить коли потрібно здійснювати ту чи іншу операцію. Особливо це важливо при відкритті хеджевих рахунків та спекулятивних позицій з ф’ючерсними контрактами, розрахованими на прогноз тенденції зміни ціни у майбутньому.

По-друге, під час торгівлі відбувається підбір конкретних продавців та покупців, (особливо це стосується ф’ючерсних контрактів, лише 1-2% від яких закінчується реальною поставкою-прийманням біржового товару), тобто знаходження саме того покупця, якому цей товар є необхідним. Це може бути, наприклад, японське нафтопереробне підприємство, яке отримує нафту з Росії, транспортовану найкоротшим шляхом морськими танкерами, за ф’ючерсним контрактом Нью-Йоркської товарної біржі тощо.

По-третє, брокер надає клієнтові допомогу в управлінні фінансовими та товарними активами, даючи змогу через укладання ф’ючерсних та опціонних контрактів хеджувати цінові та курсові ризики.

По-четверте, саме брокер через укладання строкових контрактів допомагає розмістити товар у просторі та часі.

Дистрибуція та інформація про ціни, що дозволяє учасникам ринку впевнено дивитися у майбутнє, а саме це дає ф’ючерсний ринок, - найважливіші ключові компоненти брокерської діяльності.

Брокерські контори або фірми відкривають члени біржі, або існуюча брокерська фірма купує місце на біржі. Брокерська фірма створюється згідно законодавства тих країн, де вона реєструється. Як правило, це приватні фірми, партнерства, які за умови успішного ведення бізнесу перетворюються у корпорації (акціонерні товариства).

Штат фірми призначається засновниками, ними ж визначається перелік біржових активів, з якими планується укладання біржових контрактів. Брокери працюють з фірмою за контрактами, якщо інше не передбачене угодою між брокерською фірмою та членом біржі, що її заснував. Оплата послуг брокерів за посередництво і представництво інтересів клієнтів проводиться у вигляді винагороди, що її отримує брокерська фірма. Оплата за інші послуги здійснюється згідно правил біржової торгівлі та рішень біржового комітету.

На етапі становлення цих структур велике значення має їх взаємодія з такими фінансовими інститутами, як банки, страхові компанії, інвестиційні, пенсійні та хеджеві фонди, які також є посередниками та гарантами для своїх інвесторів та членів.

Брокер покликаний допомогти своїм замовникам. Його головною метою є розуміння цілей свого клієнта, він діагностує потреби та цілі і пропонує послуги, які ці цілі задовольняють. Таким чином брокерська індустрія покликана забезпечити якість послуг і захистити фізичних та юридичних осіб від некваліфікованого втручання у їх діяльність. За свою роботу брокери отримують комісійні. Розмір цієї винагороди залежить від тієї вигоди, яку вони приносять клієнтові. У країнах ринкової економіки ця винагорода складає 24-25% від валового доходу за угодою. На міжнародних біржах розмір цієї винагороди визначається правилами біржової торгівлі і становить від 0,001% до 3% від суми угоди або визначену фіксовану суму, наприклад $25 за опціон тощо.

Брокерські контори рекламують свою діяльність у засобах масової інформації, як правило, у діловій пресі, у мережі Internet. У таких рекламних повідомленнях описується ділова політика фірми, напрями діяльності, розміри операцій тощо.

Біржі та державні органи нагляду за біржовою діяльністю виробляють відповідні вимоги для брокерів, проводять ліцензійну роботу, сертифікацію брокерів. Покажемо на прикладі товарних ф’ючерсних бірж США процес реєстрації учасників біржової торгівлі.

Обов’язкова реєстрація поширюється на всі основні категорії учасників біржової торгівлі, а саме на:

брокерів у торговельній “ямі”, “рингу” (floor broker, ring broker);
комісіонерів - представників комісійного дому (commission house) -фірми, що спеціалізується на виконанні доручень купівлі-продажу для клієнтів ф’ючерсної біржі, отримуючи за це комісійні;
асоційованих, осіб — службовців комісійних домів та агентів, які займаються пошуком клієнтів, здійснюють консультаційну роботу;

незалежних брокерів (introducing broker), які приймають замовлення клієнтів на укладання угод, однак не ведуть розрахунків, передаючи їх службовцям комісійних домів;

консультантів з торгівлі ф’ючерсами (commodity trading adviser);
операторів інвестиційних- (хеджевих) фондів, що спеціалізуються на торгівлі товарними ф’ючерсами (сопипосіііу їипсі).

Представники всіх названих категорій учасників мають свою саморегулюючу організацію - Національну асоціацію ф’ючерсної торгівлі, - яка взяла на себе виконання таких функцій:

відбір фахівців з ф’ючерсної торгівлі для рекомендації у члени бірж;
захист інтересів та прав клієнтів бірж;
контроль за брокерами та іншими учасниками торгівлі щодо виконання ними фінансових вимог (проведення таємних та комплексних ревізій всіх напрямів комерційної діяльності, пов’язаної з укладанням ф’ючерсних та опціонних контрактів.

Поки що в Україні робота із сертифікації та ліцензування належним чином поставлена лише на фондовому ринку, де діє чітка система підготовки та сертифікації фахівців, зокрема реєстраторів власників іменних цінних паперів, депозитаріїв та торговців цінними паперами.

Аналогічний стан справ і на зарубіжних фондових ринках. Там для фізичних та юридичних осіб, які займаються брокерською діяльністю на ринку цінних паперів, зокрема на фондовій біржі, встановлюються відповідні вимоги :

професійні та кваліфікаційні до керівників та фахівців (в Україні брокерську фірму на фондовому ринку мають право заснувати три сертифікованих торговці, фондову біржу - 20 сертифікованих торговців цінними паперами);
фінансові (в Україні брокерську фірму можна заснувати із статутним капіталом у розмірі не менше, ніж 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для здійснення комерційної діяльності - дилера, або не менше 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для здійснення комісійної діяльності - брокера);
організаційно-технічні;
спеціальні.

Використовуючи брокерські послуги, клієнт біржі збільшує обсяг операцій без суттєвого зростання витрат, залучає висококваліфікованого торговельного посередника, який досконало знає ринок та його кон’юнктуру.

Мережа брокерських фірм, бюро чи контор розміщується у містах з великою кількістю потенційних клієнтів. Кожна контора складається із штату підтримки та адміністрації. Саме тут проходить обробка вхідної інформації. Брокери, консультанти інформують своїх клієнтів про можливості купівлі та продажу товарів на біржі.

Досвід роботи брокерських фірм в Україні свідчить про те, що лише ті із них є успішними, які орієнтуються на високий професіоналізм та ґрунтовне знання ринку.

З початку свого становлення товарні біржі Києва залучали брокерські фірми, розміщені у регіонах, оскільки основні товарні ресурси сільгоспсировини зосереджувалися саме там, тому й інформація щодо їх наявності була точнішою.

При реєстрації брокерської контори на товарній біржі для здійснення біржової торгівлі їй присвоюється номер та комерційний код. Кількість брокерів, які працюють у біржовій залі, визначає член біржі, який відкрив брокерську фірму, виходячи із вимог статутних документів біржі, виду членства тощо. У ст. 16 ЗУ “Про товарну біржу” підкреслюється, що брокерами є фізичні особи, обов’язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі стосовно укладання біржових угод. Доходи брокерської фірми надходять у вигляді комісійних за укладені угоди та плати за надання консультаційних послуг. Розміри цих виплат, як правило, встановлюються загальними зборами членів біржі.

Ефективною діяльність брокерської фірми може бути за умови наявності постійних клієнтів, коли брокери досконало знають не лише їх фінансовий стан, але й можуть прогнозувати майбутню діяльність. Тривала співпраця з клієнтом дає можливість отримувати від нього замовлення на купівлю-продаж за ринковими цінами, що надає значні переваги у порівнянні з лімітованими замовленнями, у яких чітко визначається рівень цін. Це можуть бути цінові обмеження або фіксація конкретних цін впродовж біржового дня, а саме: ціна закриття, мінімальна ціна дня для купівлі або максимальна ціна дня для продажу тощо.

Як зазначає Голова Національної асоціації бірж України Г. Шевченко, для здійснення успішної діяльності на біржовому ринку брокерська фірма повинна:

визначити оптимальний рівень грошових коштів для початку функціонування, шляхи їх повернення та джерела поповнення;
визначити асортимент товарів та біржі, на яких може здійснюватися результативна торгівля;
провести маркетингове дослідження власних можливостей на ринку;
постійно проводити моніторинг ринку, вміти прогнозувати цінові тренди;
затвердити перелік питань, за якими можна кваліфіковано проводити консультаційну роботу та розміри плати за надання такого виду послуг.