Біржова справа
8.8. Структурні теорії
Структурні теорії використовують деякі торговці. Це сезонні зміни ринку, теорія циклів та хвильова теорія Елліота.
Структурний аналіз ґрунтується не на аналізі щоденних графіків, а на основі вивчення історичного процесу зміни цін, який допоможе визначити повторювані цінові шаблони на ринку.
Теоретично, сезонних змін на ринку, якщо тільки ринок більш-менш суттєвих розмірів, немає. Припустимо, що ціни різко зростають з квітня до травня. Тоді всі торговці купували б у квітні, щоб продавати у травні. Така тенденція зруйнувала би наш шаблон. Як правило, ці дані не можуть використовуватися як надійні індикатори прибуткових капіталовкладень. Їх використовують для довідок.
Р.Н. Елліот зрозумів, що можна передбачити ритми зміни цін. За його хвильовою теорією, ціни рухаються в секвенції з п’яти хвиль в одному напрямі з трендом і в трьох хвилях під час коригуючих рухів проти тренду. Хвилі можуть розбиватися на підхвилі для коротких періодів часу і збиратися у довгі хвилі на 100 років і більше (великий суперцикл).
Теорія Елліота вироблена на основі чисел Леонардо Фібоначчі, італійського математика, відкритих ним майже 700 років тому. В серіях чисел, які починаються з 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89, кожна цифра дорівнює сумі двох попередніх. Співвідношення попередньої цифри до наступної дорівнює 0,618 і називається “золотою серединою”. Ці числа привертали увагу багатьох прихильників містичного культу. За їх допомогою обчислювали параметри піраміди Хеопса. Ця теорія здебільшого підтверджується подіями на минулих ринках, тому на валютних ринках й треба використовувати з великою обережністю. Лінії Фібоначчі – це три лінії, що будуються від головних точок графіку, його поворотних моментів, максимальних та мінімальних цін. Лінія Фібоначчі є діагоналлю чотирикутника, всередині якого відкладаються паралельні осі часу на рівнях 61,8%, 50% та 38,2% від загальної величини квадрату. Аналітики, що застосовують цифри Фібоначчі, користуються комп’ютерними програмами. Основним їх завданням є визначення головних точок, тому комп’ютерна програма – це лише інструмент у руках трейдера. За ним залишається прийняття рішення. Трейдери, які використовують технічний аналіз, змушені інтенсивно інтелектуально працювати, використовуючи власний апарат мислення та інтуїцію.
Аналітики, що працюють з інтегральними показниками, наприклад, індексом Доу-Джонса або S&Р, зауважують, що фондові ціни відчутно зростають та знижуються в межах певних циклів. Рухи 1921-1929. 1929-1932, 1932-1966, 1973-1974, 1974-1976, 1982-1987, 1997-1998 рр. є найбільш виразними. Зрозуміло, що ці рухи, як і багато попередніх, мають різну довжину, різний інтервал між ними і жодного знаку їх приходу чи завершення. Проте багатьох технічних аналітиків приваблює можливість систематизувати ці рухи і на їх основі прогнозувати їх повторення.
Деякі технічні аналітики пропонують поділяти цикли тривалістю від двох місяців до кількох років. Найочевидніше те, що ціни на ф’ючерсних ринках залежать від економічної ситуації. Навіть поверхневі дослідження показують, що ринок через кожні кілька років вступає у цикли відносно до важливих економічних змін. Проте в інших випадках він, здається, цілком ігнорує ці зміни.
Незважаючи на всі винятки, аналітик, який чинитиме за цією теорією, досягне ліпших результатів, використовуючи ф’ючерсний ринок для передбачення вчинків у бізнесі, а не навпаки. Хоч аналіз циклів біржового ринку цікава справа, вона не дає сама собою жодного зиску.
На українському ринку технічний аналіз започатковують поки що аналітики фондового та валютного ринків, причому лише для характеристики макроекономічних показників.
Власний аналіз роблять інвестиційні фонди та компанії, що працюють на фондовому ринку, переважно у позабіржових фондових торговельних системах комп’ютерного котирування.
Для порівняння подаємо графічну інформацію з газети “The Wall Street Journal” від 13 вересня 2002 р. [с.М6] та динаміку зміни індексу ПФТС // www.finance.com.ua. На рисунках 8.17 і 8.18 (на стор. 200, 201) показано динаміку зміни основних фондових ринків США та України на прикладі основних фондових індексів Dow Jones Industrial Average, S&P 500 Index Нью-йорської фондової біржі, які значною мірою репрезентують в цілому ринок капіталів США та індексу ПФТС, який охоплює близько 5% фондового ринку України.
Отже, технічний аналіз для нашого ринку є цілком новим інструментом, тому, на нашу думку, в Україні слід більше уваги приділяти перекладам книг відомих аналітиків фондових, валютних та ф’ючерсних ринків, як це робиться в Росії, і запровадити їх вивчення у вищих економічних закладах та при підготовці і сертифікації біржових брокерів, торговців цінними паперами та аналітиків цих ринків.