Біржова справа

7.3. Особливості здійснення фундаментального аналізу на фондових ринках

Для фінансових інструментів основне значення мають такі економічні фактори, як загальний стан економіки, розмір банківського відсотка, стан зовнішньої торгівлі, формування курсу національної грошової одиниці відносно іноземної валюти. Фахівці, що займаються таким аналізом, використовують комп’ютерну техніку, складні економічні моделі, що в свою чергу дозволяють прогнозувати поведінку ринків.

На ринку цінних паперів фундаментальні аналітики визначають, правильно чи ні оцінені ринком цінні папери щодо ризику та майбутньої доходності. В рамках фундаментального аналізу на фондовому ринку застосовуються два методи оцінки інвестиційних якостей цінних паперів.

  • У першому випадку визначається внутрішня вартість цінного паперу, яку потім порівнюють з ринковим курсом. В окремих випадках аналітик оцінює очікувану доходність цінного паперу за відповідний період, яку порівнює з відповідною доходністю паперів-аналогів. Розмір прогнозованих доходів аналітики визначають через прогноз обсягів продажу, витрат об’єкта інвестування, порівнюючи їх з галузевими або витратами конкурентів. Деякі аналітики використовують співвідношення: ціна акції / прибуток, ціна акції / обсяги продажу, де відповідно порівнюють прибуток на одну акцію або обсяг продажу на одну акцію.
  • У другому підході аналітики використовують оцінку однієї чи кількох фінансових змінних і також порівнюють їх. Наприклад, оцінюють можливі доходи на одну акцію в наступному році. Як правило, такий аналіз виконується на замовлення грейдерів і не відомий широкому загалові.

Відомий в Україні аналітик фондового ринку Ю. Кравченко досить точно відзначив, що фундаментальний аналіз вивчає причини, які рухають ринком. Цей автор показує схему проведення фундаментального аналізу на фондовому ринку. Умовно він називає його – аналізом “зверху вниз” і поділяє на шість етапів:

1. Аналіз стану економіки та ринку в цілому.

2. Галузевий або індустріальний аналіз.

3. Регіональний аналіз.

4. Аналіз інвестиційної привабливості об’єктів інвестування.

5. Формування інвестиційної стратегії.

6. Формування інвестиційного портфеля.

Більшість аналітичних фірм визначають і обчислюють індекси в цілому фондового, валютного і товарного ринків.

Стратегічні інвестори, фермери, переробні фірми та хеджери, що їх обслуговують, користуються переважно послугами фундаменталістів. На розвиток подій на фінансових та товарних ринках значно впливають новини, заплановані та очікувані, а також випадкові і несподівані. Наприклад, землетрус в Японії викликав інфляцію японської ієни, війна в Іраку спричинила зростання цін на нафту, а надзвичайно тепла зима 1997-1998 рр., навпаки, викликала їх спад, оскільки у нафтових терміналах нагромадилися великі запаси нафти, не використаної для опалення. Очікування військової операції США проти Іраку у 2002 р. тримає нафтовий ринок у постійній напрузі тощо.

Особливо важливе місце для прогнозування рівня валютних курсів та рівня відсоткових ставок займають новини економічного і політичного характеру. Вони впливають на ціни також на товарних ринках. Представники фундаментального аналізу на першому рівні аналізу використовують три групи факторів:

1. Показники макрорівня: дефіцит торговельного балансу, дефіцит платіжного балансу, офіційні облікові ставки, динаміка ВВП, показники зайнятості населення, дані про стан грошової маси (агрегатів МО, МІ, М2, МЗ, М.4) та індекс інфляції.

2. Показники динаміки ринку: індекс промислового виробництва, обсяги роздрібних продажів, обсяги замовлень, обсяги будівництва житла, продуктивність.

3. Фактори, що оцінюються в поточному періоді в режимі реального часу: спотові та форвардні курси валют, ф’ючерсні ціни та опціони, ефективний обмінний курс, відсоткові ставки за депозитами, динаміка курсів державних цінних паперів, динаміка зміни індексів.

Якісний фундаментальний аналіз усіх видів ринку можуть робити лише фахівці, які вміють оцінити вплив макрофакторів на динаміку цін і передбачити розміри їх коливань у майбутньому. Фундаментальний аналіз на фондовому ринку ґрунтується на твердженні, що внутрішня вартість будь-якого фінансового активу дорівнює теперішній вартості всіх грошових потоків, які розраховує отримувати інвестор у процесі володіння цим активом у майбутньому. Представник фундаментального аналізу намагається визначити час та розміри майбутніх грошових потоків і, застосовуючи відповідну ставку дисконтування, визначає їх теперішню вартість. Хоча варто зазначити, що в Україні не вироблено єдиних наукових підходів щодо визначення ставки дисконтування для майбутніх грошових потоків, тому зарубіжні методики не завжди можна застосовувати. Потрібне відповідне їх коректування, а це в свою чергу можуть робити лише висококласні аналітики.

Для таких інструментів, як акції, прогнозується приріст їх балансової вартості, розміри дивідендів тощо, визначається майбутній дохід на одну акцію та можливий коефіцієнт дивідендних виплат. Отримавши інвестиційну вартість акції, аналітик-фундаменталіст порівнює її з ринковим курсом і робить висновки щодо правильності ринкової оцінки інструмента.

Однак для визначення часу та обсягів грошових потоків у майбутньому фундаментальний аналіз розпочинають з аналізу ринку продукції та послуг емітента, визначаючи перспективу утримання та розширення цих ринків або досліджуючи причини їх втрати чи суттєвого звуження. Ціни на фондовому ринку залежать від обсягів пропонованих цінних паперів та від кількості капіталу, який у них інвестується. Однак незначні обсяги торгівлі конкретною акцією не завжди свідчать про майбутнє зниження цін на неї. Така акція може просто тимчасово не продаватися інвесторами саме через те, що вони мають інформацію, яка дає їм підстави утриматися від продажу.

В періоди високої кон’юнктури на фондовий ринок прибуває грошова маса, курси цінних паперів зростають. За умови низької кон’юнктури курси цінних паперів падають. Зростання ВВП призводить до збільшення інвестицій у фінансовий ринок, де він розподіляється. Зростання заробітної платні, зменшення податкового тиску, яке призводить до зростання обсягів інвестицій у цінні папери, може бути зведеним нанівець через високий рівень інфляції тощо.

Макроекономічна складова фундаментального аналізу фондового ринку обов’язково включає вивчення:

  • методів та шляхів регулювання економіки;
  • правових основ інвестиційної діяльності;
  • процесів споживання та зберігання;
  • кон’юнктури світових товарних ринків, ринків нерухомості, коштовних металів;
  • розмірів відсоткових ставок за кредитами.

Після цього аналізують галузь, до якої належить емітент, визначають всі його можливі переваги та слабкі місця відносно інших представників. При цьому в першому випадку аналізують як внутрішні, так і зовнішні ринки, у другому – всіх потенційних конкурентів. Велике значення має також регіональний аналіз. Він проводиться для визначення інвестиційної привабливості регіонів.

Наступним етапом фундаментального аналізу, особливо на ринку корпоративних цінних паперів, є аналіз господарської та фінансової діяльності емітента. Аналізується маркетингова ситуація, прогнозуються виторг, витрати, доходи; оцінюється рівень технології, якість продукції і роботи, ефективність менеджменту; визначаються показники фінансової стійкості, активності, структури капіталу тощо.

Все це дозволяє аналітикові досить точно прогнозувати майбутню вартість цінних паперів. Однак він завжди пам’ятає, що будь-яка додаткова інформація про зміни перспектив або самої ринкової ситуації (перевищення попиту над пропозицією або навпаки) може призвести до переоцінки визначення вартості. Фінансова оцінка емітента проводиться за такими основними напрямами:

1) оборотність активів.

2) рентабельність активів.

3) ліквідність активів.

4) показники фінансової стійкості активів.