Біржова справа
4.3. Характеристика біржової мережі Заходу
Розвиток ринкової економіки, величезний економічний потенціал та роль США як лідера світового співтовариства зумовили становлення біржової мережі у цій країні.
Біржова мережа США значно впливає на біржову мережу світу. Про це свідчить хоча би той факт, що тут розміщені найбільші товарна та фондова біржі світу: Чиказька торговельна палата (Chicago Board of Trade) та Нью-Йоркська фондова біржа (New York Stock Exchange).
Для біржової мережі США характерні процеси концентрації, що призвели до скорочення кількості бірж. Усі американські товарні біржі мають певні спільні характеристики, але серед них немає двох однакових. Майже всі товарні біржі є ф’ючерсними.
Розглянемо детальніше кожну з провідних бірж.
Чиказька торговельна палата (Chicago Board of Trade, скорочено СВОТ) Заснована у 1848р., є найбільшою у світі товарною біржею, світовим центром зернової торгівлі. Крім ф’ючерсних торгів зерновими (пшениця, овес, кукурудза), соєвими бобами та продуктами їх переробки, біржа пропонує ф’ючерсні контракти на срібло, золото, іпотеку, довгострокові облігації Казначейства США, 10-річні зобов’язання Казначейства США. На біржі налічується 1402 повних та 681 асоційованих членів. У Раді директорів – 22, в штаті – 500 осіб, які не є членами біржі. На цю біржу припадає 50% всього біржового обороту США. До найпопулярніших контрактів належать ф’ючерс на кукурудзу. У середньому за біржовий день залишається до 100 тис. відкритих позицій за цим контрактом. Крім пшениці та кукурудзи широкого поширення набули контракти на соєві боби та продукти їх переробки, а саме: соєву олію, соєве борошно та соєвий шрот.
Чиказька товарна, в інших перекладах комерційна, біржа (СМЕ – Chicago Mercantile Exchange). Започаткована групою сільськогосподарських дилерів у 1874 р., ця біржа була ринком масла, яєць, домашньої птиці та інших сільськогосподарських товарів. З 1919 р. на ній торгують великою рогатою худобою та свинями, м’ясом, беконом. Контракт на яловичину складає 50 тис. англійських фунтів котирується у центах за фунт, контракт на живу худобу ВРХ має розмір 40 тис. фунтів, на живі свині – 13 тис. З 1972 р. тут функціонує Світовий валютний ф’ючерсний ринок (Internatin Monetary Market), де торгують ф’ючерсами на основні валюти за долари США. Це британський фунт, японська ієна, швейцарський франк, австралійський та канадський долари, віднедавна євро, мексиканське песо і валюти, які стають популярними на світовому ринку кожного окремого року. Членів — 1300, Рада директорів — 24, штат службовців – 292 особи.
Чиказька біржа рису та бавовни (СRСЕ – Chicago Rice and Cotton Exchange). Торгує на площі Середньо-американської товарної біржі, де орендує площі та служби обслуговування. Основні товари – рис та бавовна. Членів — 392, управління — 20 осіб. Контракт на бавовну має 50 тис. англійських фунтів, котирується у центах за фунт.
Нью-Йоркська біржа кави цукру та какао (CSCE – Coffee, Sugar & Cocoa Excange, Inc.). Заснована в Нью-Йорку у 1882р. торговцями кави, які бажали уникнути цінового ризику через організацію ф’ючерсної торгівлі. Це спеціалізована біржа для торгівлі кавою, цукром та какао-бобами. Членів — 527, Рада директорів — 23, штат — 88 осіб, які не є членами біржі. Контракт на каву є популярним не лише серед американських, але й європейських грейдерів, найчастіше використовується для хеджування цінових ризиків. Розмір контракту становить 37.500 англійських фунтів, котирується у центах за фунт.
Нью-Йоркська товарна біржа (СОМЕХ – Commodity Exchange, Inc.). Заснована у Нью-Йорку в 1933 р. шляхом злиття трьох бірж. Зараз на ній торгують кольоровими та коштовними металами: міддю, сріблом, золотом, цинком і фінансовими інструментами. Членів – 618, службовців – 264 особи. Це основний ринок металів США. Контракти котируються в англійських фунтах, у центах за фунт. Наприклад, розмір контракту на мідь становить £25 тис.
Середньо-американська товарна біржа (МАСЕ – Mid America Commodity Exchange). Організована в Нью-Йорку у 1868р. Однією з унікальних характеристик цієї біржі є відносно незначні розміри контрактів. Зерно і соя – 1000 бушелів, ВРХ і живі свині – 20000 і15000 фунтіввідповідно. Срібло – 1000 трійських унцій. Валюта: британські фунти – 12500 в лоті, японська ієна – 6250000 у лоті. Членів – 1205, Рада директорів – 15, штат – 81 особа, які не є членами біржі.
Канзаська торговельна палата (КСВТ – Kansas City Board of Trade), Missouri, Inc. Це вузькоспеціалізована зернова біржа, заснована у 1856 р., де контракти укладаються лише на тверді сорти пшениці.
Зернова біржа Міннеаполісу (МGЕ – Minneapolis Grain Exchange). Заснована у 1881 р., сьогодні є найбільшим ринком зернових за спотовими контрактами з негайною поставкою. Проводить також ф’ючерсні торги контрактами на весняну пшеницю. Членів — 420, Рада директорів — 14, штат — 100 осіб, які не є членами біржі.
Нью-Йоркська біржа бавовни та цитрусових (NYCE – New York Cotton Exchange). Створена за рішенням зборів 106 торговців і брокерів бавовни у 1870 р. Ця біржа вперше запровадила серти-фікатну систему та біржову клірингову палату. Членів — 450, Рада директорів — 24, штат — 53 осіб, які не є членами біржі. Крім контрактів на бавовну в останні роки набули популярності контракти на заморожений концентрат апельсинового соку.
Нью-Йоркська ф’ючерсна біржа (NYFE – New York Futures Exchange). 15 квітня 1979 р. Нью-Йоркська фондова біржа відкрила відділення фінансових ф’ючерсів, яке й стало згодом новою біржею. Членів — 1801, управління — 30 осіб.
Нью-Йоркська товарна (комерційна) біржа (NYME – New York Mercantile Exchange). Створена у 1872 р. як ринок сиру, масла і яєць. Членів — 816, управління — 14, штат — 120 осіб, які не є членами біржі. Сьогодні це найбільший ринок ф’ючерсів на нафту та продукти її переробки. Нафтовий контракт розміром 1000 барелей, котирується у доларах за барель. Базовою маркою нафти є світла легка техаська нафта.
Мережа фондових бірж США нараховує сім бірж. У 1962 р. їх було 14. Вони поділяються на національні та регіональні. До національних належать: Нью-Йоркська фондова біржа (NYSE – New York Stock Exchange). З 1792 р. діяла як “добровільна організація”. Лише у 1972 р. була перетворена на неприбуткову корпорацію. Ця біржа є найбільшою біржею світу за обсягами продажу та найбільшою у США за кількістю проданих акцій. На даний час процедуру лістингу витримали акції понад 2000 компаній, на ній котируються = 3 500 облігацій.
Американська фондова біржа (АМЕХ – American Stock Exchange), Друга за значенням та величиною фондова біржа США, створена у 1908 р., має 661 члена біржі, працює з акціями тих компаній, які не можуть витримати лістингу на Нью-Йоркській фондовій. На АМЕХ котируються акції закордонних компаній, переважно канадських та англійських. Регіональні фондові біржі лістингують місцеві компанії, однак там котируються також акції, що витримали лістинг на двох національних біржах.
Середньозахідна фондова біржа (МSЕ – Midiwest stock Exchange). Створена у 1960 р. шляхом злиття окремих бірж Чикаго, ця біржа розміщена у серці фінансового центру Чикаго. Лістинг витримала лише 31 акція.
Тихоокеанська фондова біржа (PSE – Pacific Stock Exchange). Результат об’єднання бірж Лос-Анджелеса і Сан-Франциско у 1956 р. Акціями торгують у Лос-Анджелесі, опціонами – у Сан-Франциско.
Філадельфійська фондова біржа (FSE – Fhiladelphia Stock Exchange). Найстаріша біржа США, організована у 1790 р. Зараз Організувала торги опціонами на іноземну валюту.
Бостонська фондова біржа (BSE – Boston Stock Exchange). Через значну територіальну наближеність до Нью-Йорка виникають проблеми, однак цей фінансовий центр має велику вагу у США. Винятковий лістинг на цій біржі витримали 95 акцій.
Цінциннатська фондова біржа (CSE – Cincinnati Stock Exchange). Заснована у 1885 р. як типова регіональна біржа, такою вона є й сьогодні.
Останніми роками суттєво зросла роль бірж у Японії.
В Японії найбільшою є Токійська товарна біржа (ТСЕ – Tokyo Commodity Exchange). На ній обертаються такі товари, як золото, срібло, платина, каучук, бавовна, вовняна пряжа. Біржа у м.Кобе спеціалізується на зернових, в м.Йокагамі — на цукрі, каучуку, текстильній сировині, зернобобових, шовку. Крім Токійської біржі віднедавна великої ваги в Азії набирають Сіднейська та Сянгамська (Гонконг) біржі.
На Сіднейській універсальній біржі торгують вовною, живою великою рогатою худобою, золотом, валютою, фінансовими інструментами, контрактами на базі індексів акцій та відсоткових ставок. Завдяки активній торгівлі контрактами на короткострокові банківські векселі, державні цінні папери та індекси акцій, значно зріс обсяг контрактів на Сіднейській ф’ючерсній біржі, в той же час обсяг торгівлі реальним товаром істотно зменшився.
Сінгапурська біржа також є міжнародною, на ній котируються такі товари, як валюта, золото, дизельне паливо, контракти на базі індексів акцій.
Гонконгська ф’ючерсна товарна біржа котирує цукор, соєві боби, золото, контракти на базі індексів акцій. Сан-Паулу котирує сільськогосподарські товари, золото, валюту, індекси.
У 50-х роках ХХ-го століття надзвичайно швидкими темпами починає розвиватися фондовий ринок Азії.
Гігантом серед фондових бірж Азії є Токійська фондова біржа (TSE – Tokio Stock Exchange), була заснована у 1878 р. Однак лише після другої світової війни за своїми обсягами вона виходить на друге місце у світі. Покупцями акцій на цій біржі є не лише такі потенційні інвестори, як банки, страхові компанії, інвестиційні фонди, але й дрібні акціонери. Ця біржа є високоавтоматизованим ринком. Торговельна практика відрізняється від нью-йоркської та європейської. Перша секція розміщена у спеціальному місці, на ній торгують акціями великих промислових корпорацій — 1052 корпоративних акції; другу секцію репрезентують малі і середні компанії. Налічується 93 регулярні члени ТSЕ. Вони є відомими у світі, оскільки підвищили імідж ТSЕ. Торги ведуться акціями національних компаній, іноземних акцій небагато, незначним є й обіг відсоткових цінних паперів. В основному торгівля касова, строковий (ф’ючерсний) ринок відсутній.
Швидкими темпами повертають втрачені позиції 25 сучасних європейських бірж. Найбільшою у світі біржею, за обсягами торгів похідними фінансовими інструментами, сьогодні є Європейська електронна біржа деривативів (EUREX – Deutsche & Swiss). Ця біржа створена у 1998 р. в результаті злиття німецької Deutsche Nerminborse (DTB) та швейцарської SOFFEX. Успіх EUREX зумовлений наявністю активного грошового ринку, використанням сучасної електронної системи торгівлі.
Лондонська фондова біржа (LSE – London Stock Exchange) посідає третє місце після Нью-Йорка і Токіо за обсягами операцій з акціями. Між британським та американським ринками значна різниця, наприклад, термін “stock” в Англії означає “цінні папери з фіксованим доходом”. У Лондоні “непролістингований ринок” є невід’ємною частиною біржі. Сьогодні ця біржа повністю переведена на комп’ютерні (електронні) торги.
Швейцарська фондова біржа (SSE – Swiss Stock Exchange) розміщена у Цюріху. Це найважливіша фондова біржа Швейцарії, лістинг на ній пройшли 395 акцій. Крім неї, у цій країні є Базельська та Женевська фондові біржі.
Найбільшою фондовою біржею Німеччини є Франкфуртська біржа цінних паперів, у лістингу біржі є 433 акції та 5649 цінних паперів з фіксованим доходом. У Німеччині лише банки мають право продавати цінні папери споживачам. Банки надсилають замовлення на біржу, де їх виконують офіційні брокери —“курс-маклери”.
Другим за обсягами торгівлі та кількістю цінних паперів (на початок 2002 р. 1653 акції були включені до котирувального списку) фондовим торговельним майданчиком є Euronext NV. Ця біржа є продуктом злиття фондових бірж Парижа, Амстердаму і Брюсселя. 29 жовтня 2001 р.EuronextNVпідписала угоду з LIFFE на придбання останньої. Вирішено перевести торги похідними фінансовими інструментами Euronext в Лондон з використанням Connect – електронної торговельної системи LIFFE. Тобто в Європі спостерігається тенденція до об’єднання фондових торговельних майданчиків з біржами похідних фінансових інструментів. Саме Euronext здійснює інтеграцію трьох вищеназваних європейських фондових бірж з Лондонською біржею похідних фінансових інструментів.
Французька фондова біржа (SBF – Bourse de Paris) відіграє другорядну роль на міжнародному фондовому ринку. Брокерів Паризької фондової біржі називають агентами з обміну (agents de change), вони мають право монопольної торгівлі цінними паперами. Їх фірми винятково приватні, брокери об’єднуються у асоціацію, подібну до NASDAQ, ними керує спеціально обраний орган – Chamdre Syndicale, що також керує біржею.
Активно працюють біржі Канади, Австрії. В Італії вони є у Флоренції, Генуї, Неаполі, Римі, Турині, Трістелі, але найбільшою є біржа у Мілані.
Крім фондових бірж Європи, значну частину ринку займають товарні ф’ючерсні біржі, особливо у Великобританії. Помітну роль на світовому ринку кольорових металів відіграє Лондонська біржа металів (MLE – London Metal Exchange). Утворена у 1882 р. корпорацією “Металл маркет енд ексчейндж компані ЛТД”, біржа є ринком реального товару, визначає світові ціни на метал, використовується для хеджування, виробляє умови та стандартизовані вимоги до біржових контрактів.
Члени біржі – 100 фірм – поділяються на дві категорії: 1) індивідуальні – принципали з правом укладання угод від власного імені та 2) члени-представники, що укладають угоди від імені тих фірм, які вони представляють. Право укладання угод має 31 член. У контрактах вказується, що мідь та олово доставляються на умовах поставки зі складу, покупцеві вручаються складські посвідчення – варранти на відповідну кількість металу через Розрахункову палату біржі. Метал, який продає біржа, розміщується у таких пунктах: мідь – у Лондоні, Ліверпулі, Манчестері, Гуле, Глазго, Бірмінгемі; олово – у Лондоні, Ліверпулі, Роттердамі, Антверпені, Гамбурзі. Розгалужена мережа складів біржі зменшує витрати на транспортування, забезпечує оперативну доставку. Право вибору складу належить продавцеві. За умовами біржових контрактів жодні форс-мажорні обставини не визнаються. Свинець та цинк, як правило, перебувають на шляху до Великобританії.
Лондонська ф’ючерсна та опціонна біржа (FOX – London Futures and Options Exchange). Це нова назва, до цього вона називалась Лондонська товарна біржа. FОХ налічує 248 членів, які безпосередньо виконують біржові операції. Члени поділяються на дві групи з різними правами. До першої належать “ліцензовані маклери”, власники двадцяти тисяч акцій, що мають право виконувати операції у біржовому залі та на екрані монітора персонального комп’ютера. Другу групу становлять “члени на місцях”, вони укладають угоду за власний рахунок або за рахунок ліцензованих маклерів. Спочатку на біржі укладалися угоди купівлі-продажу кави, какао, цукру, рафінаду, каучуку. Угоди на перші три товари укладаються в операційному залі – “відкритим вигуком”, на два інші – електронним методом з використанням персонального комп’ютера. На FОХ вперше застосована система електронних торгів. На біржі укладаються строкові (ф’ючерсні) угоди, хеджеві та спекулятивні, а також угоди з преміями – опціони.
Міжнародна нафтова біржа (IPE – International Petrolium Exchange) була організована у 1980 р. До Ради директорів належать 12 осіб. Розрізняють повне та неповне членство. Повними членами можуть бути лише юридичні особи з постійним капіталом не нижче 100 тис. фунтів стерлінгів. Час роботи цієї біржі визначено з урахуванням часів роботи Нью-Йоркської та Сінгапурської бірж, що дає можливість проводити арбітражні операції та забезпечує практично добову торгівлю. Основним контрактом є ф’ючерс на сиру нафту “брент”, що базується на 15-денному форвардному нафтовому ринку, який є найбільшим світовим ринком. Крім ф’ючерсних контрактів на цій біржі активно продаються опціони.
Балтійська ф’ючерсна біржа (BFE – Baltic Futures Exchange) практикує торгівлю соєвою мукою, пшеницею, ячменем і картоплею. Розміри контрактів на зернові складають 100 т, на картоплю – 40 т.
З 1990р. три біржі у Західній Європі і п’ять у басейні Тихого океану використовують системи, що дозволяють укладати електронні угоди. Це Ірландська ф’ючерсна біржа м.Дублін (LFOE), Лондонська міжнародна фінансова ф’ючерсна біржа (LIFFE), Новозеландська ф’ючерсна біржа, Токійська міжнародна фінансова ф’ючерсна та Токійська фондова біржі.
Підвищують активність Німецька строкова біржа – DTB у Франкфурті-на-Майні, опціонна біржа в Амстердамі, ф’ючерсна біржа у Швейцарії.
Помітне місце в Європі займає ф’ючерсна біржа, розташована в Парижі – MATIF, утворена у 1986 р. У 1989 р. вона перейменована на Міжнародний строковий ринок Франції (Paris – Chambre de Compensation des Instruments Financiers de Paris, FFE – France Futures Exchange).
На вказаних біржах котируються ф’ючерсні контракти на певні види активів. Подаємо найбільш поширені з них, тим більше, що вже й в українських джерелах масової інформації почали з’являтися котирувальні таблиці за цими контрактами. Характеристика сучасних у ф’ючерсних бірж та біржових контрактів подана у додатку 4.3.
Використовуючи зазначений додаток можна розрахувати світові ціни у прийнятих в Україні мірах ваги та об’ємів. Для цього наведені відповідні значення, а саме: назва країни, скорочена назва біржі, назва контракту (базового сорту, марки тощо), місяці поставок, розмір контракту у прийнятих на західних біржах параметрах та їх українські еквіваленти, ціна одного пункту або тіку та години торгівлі даним контрактом.