Біржова справа

4.2. Основні риси ф’ючерсної торгівлі

Ф’ючерсна біржова торгівля характеризується яскраво вираженою географічною концентрацією. Основні біржі розташовані в центрах економічної активності світу: США, Великобританії, Японії. До середини 80-х років ХХ-го століття 98% біржового товарообігу припадало на ці три країни.

У зв’язку з впровадженням у біржову практику фінансових ф’ючерсів, якими активно торгують у Лондоні, Парижі, Франкфурті-на-Майні, обсяги загальноєвропейського обігу ф’ючерсних бірж потроїлися за останні роки, в Азії — подвоїлись. Сьогодні в США зосереджено 55% світового обігу (у 80-х роках – 84%). На біржах США, як свідчать дані Комісії з товарної ф’ючерсної біржі, працюють представники майже ста країн, понад 2000 операторів. Частка іноземного капіталу на деяких ф’ючерсних ринках США сягає 30%.

Зараз у біржовій торгівлі Заходу переважає ф’ючерсна біржа. Біржі реального товару збереглися лише в деяких країнах і мають незначний обіг. Найбільші біржі реального товару розміщені в країнах третього світу. Наприклад, в Індії функціонує біржа, яка спеціалізується на торгівлі джутом, в Індонезії — каучуком та кавою, в Малайзії – оловом.

У західноєвропейських країнах товарні біржі об’єднують торговців, маклерів, транспортників, переробників, що співпрацюють у галузі вироблення типових контрактів, збору інформації про ринки сільськогосподарської сировини. Це Брюссельська, Мангеймська, Страсбурзька, Роттердамська, Мюнхенська біржі, операції на яких не виконуються.

Як відзначалося вище, розвиток біржової торгівлі з другої половини ХХ-го століття розширив коло біржових товарів за рахунок впровадження у біржову практику фінансових інструментів як бази для ф’ючерсних контрактів.

Усі характеристики біржового традиційного товару, а саме масовість, подільність, однорідність, фіксація якісних параметрів – повністю відповідають характеристикам цінних паперів та валюти. На вимогу часу Чикаго Борд оф Трейд (СВОТ) запровадила перші ф’ючерсні контракти на заставні сертифікати, казначейські довготривалі облігації. Чиказька товарна біржа (СМЕ) започаткувала торгівлю валютними ф’ючерсами і невдовзі створила ІММ – Міжнародний валютний ринок, послугами якого користуються різні фінансові інститути з метою управління ціновими та курсовими ризиками.

На зміну орієнтації ф’ючерсних бірж з товарних ф’ючерсів на фінансові вплинула відміна золотовалютного стандарту, збільшення різких коливань фіксованих курсів між доларом США та західноєвропейськими валютами, які в свою чергу впливали на формування курсових цін цінних паперів як боргових, а саме облігацій, векселів, депозитних сертифікатів, як корпоративних акцій.

Стан фінансових ринків різко погіршився. Відтепер на ньому вже не було стабільних відсоткових ставок як основи, за допомогою якої формувалися всі інші ціни, а встановилися непостійні, рухливі відсоткові ставки.

Значний вплив на формування ф’ючерсних ринків різних біржових товарів має монополія виробництва і збуту, система ціноутворення.

Сьогодні у світі налічується майже 200 ф’ючерсних ринків. На біржах США 70% ф’ючерсних контрактів – нові, запроваджені за останні 10-15 років; 60% ф’ючерсного обігу становлять контракти з фінансовими інструментами.

Останніми роками біржовий ринок нафти зазнав істотних змін. Ф’ючерсні контракти стали надзвичайно популярними, причому їх глибина (строк дії контракту) застосовується від одного місяця до кількох років. Сьогодні використовуються здебільшого товарні ф’ючерси з паливно-мастильними матеріалами, металами, менше — з сільськогосподарською сировиною: пшеницею, кавою, цукром тощо.

Ф’ючерсна торгівля дозволяє не лише прискорити реалізацію товару, вона прискорює обіг вкладеного капіталу. При цьому розподіляються функції між банком та біржею. Банк, як правило, кредитує тільки частину товарної вартості, котру, як він вважає, буде повернено незалежно від кон’юнктури.

Ф’ючерсна біржа відшкодовує різницю між відсотком за кредит і ціною реалізації товару. Ф’ючерсна торгівля дозволяє заощадити резервні фонди, що їх підприємець притримує на випадок несприятливої кон’юнктури ринку.

Підсумовуючи викладений матеріал можна зауважити, що для ф’ючерсної торгівлі характерними є такі функції:

фіктивний характер угоди (практично відсутній обмін реальним товаром - 1-2%, зобов’язання сторін з ф’ючерсних угод припиняються через укладання оберненої угоди з виплатою різниці в цінах);
сувора регламентація кількості, дозволеної до поставки, терміну та місця поставки;
уніфікована якість товару;
зв’язок з ринком реального товару через хеджування;
безособовість угод, замінність контрагентів;
здійснення розрахунків через спеціальну Розрахункову (клірингову) палату, яка є гарантом виконання зобов’язань сторін при купівлі-продажу контрактів.

Операції на ф’ючерсному та опціонному ринках виконуються у спеціальних місцях — “ямах” або “пітах” (pit). Площа “ями” коливається від кількох десятків до сотень квадратних метрів. Багатокутні, як правило, восьмикутні “ями” або “піти” (ринги) мають сходинки, що спускаються до центру. Продавці та покупці розташовуються на різних сходинках “піту” – залежно від місяця поставки за контрактом. Торгівля за кожною ф’ючерсною або опціонною угодою відбувається в певному “піті” у визначений регламентом біржі час.

Зростання обсягів світової торгівлі сировиною та продовольством призвело до збільшення запасів, у тому числі сезонних товарів. Відповідно зростала маса капіталу, на який впливали несприятливі зміни цін. Це збільшувало ризик фінансових втрат власників.

Угоди на строк з реальним товаром не могли забезпечити ні достатньо надійного страхування товарного капіталу від знецінення внаслідок спаду цін, ні більш повного кредитування операцій. Цьому заважали обмежені можливості гри на зниження цін, відсутність повної уніфікації вимог до якості та термінів поставки реального товару. Хоч торгівля реальним товаром і виникла з метою зменшення ризику як для продавця, так і для покупця, однак принциповий ризик невиконання зобов’язань контракту завжди є.

Особливо швидко ф’ючерсна торгівля Заходу зростає після другої світової війни. Провідне місце серед біржових товарів з другої половини 80-х років посідають сільськогосподарські товари – 70% усіх ф’ючерсних ринків. На динаміку біржової торгівлі в цілому та окремими товарами зокрема впливає стан ринкової економіки, особливо її валютно-фінансової системи, рівень державного втручання, фази циклу, монополізація ринків реального товару, науково-технічний прогрес, стан конкретного ринку, рівень товарності виробництва, тенденції в торгівлі сировиною, міжнародні товарні угоди, вдосконалення техніки біржової торгівлі.

Суттєве зростання обсягів біржової торгівлі призвело до підвищення значення товарних бірж для ринків сировини та продовольства. Для багатьох товарів ф’ючерсний обіг у декілька разів перевищує світове виробництво, наприклад, для міді — у 7 разів, какао -бобів — у 10, кукурудзи і цукру — у понад 3 рази, срібла — у 50 тощо. Хоч реальні поставки на цих біржах, як правило, не перевищують 5-10% світової торгівлі відповідними товарами, вплив бірж на ціни світового ринку важко переоцінити.

Ф’ючерсна торгівля залежить від багатьох факторів. По-перше, це стан економіки в цілому, у міжнародній торгівлі, сама біржова торгівля. На динаміку ф’ючерсної торгівлі відчутно впливає циклічний характер виробництва. В умовах спаду загострюється конкурентна боротьба, прискорюються інтеграційні процеси, активізуються зусилля бірж на впровадження нових товарів і методів торгівлі. Циклічність виробництва більше впливає на ціни промислових біржових товарів (метали, нафта, індекси акцій на фондових біржах). Ціни на сільськогосподарські товари коливаються згідно з своїми законами: найбільший вплив мають перевиробництво у сільському господарстві, стихійні лиха, неврожай.

Ф’ючерсні біржі стали своєрідними фінансовими інститутами, що обслуговують торгівлю. Для успішного їх функціонування однією із найважливіших умов є стан валютно-фінансової системи, достатня кількість фінансових ресурсів. Тому ф’ючерсні біржі традиційно розташовувалися у великих фінансових центрах світу: Нью-Йорку, Лондоні, Токіо, Франкфурті-на-Майні, Парижі, Чикаго тощо.

Ф’ючерсна торгівля є об’єктом заставних операцій. Без банківського кредитування, без достатньої кількості вільних грошових коштів ф’ючерсна торгівля є не можливою.

У сучасній Україні така перспектива також можлива. Кредити, вільні грошові кошти є, але донедавна інфляція не дозволяла вкладати їх у довгострокові програми. Значною перешкодою на шляху становлення ф’ючерсної торгівлі є політична нестабільність, не-сприйняття прозорості ф’ючерсного ринку щодо визначення центральних ринкових цін на сировину та інші активи. Ф’ючерсна торгівля у цьому випадку відіграла би позитивну роль, крім того через розширення біржового обігу можна суттєво впливати на зниження рівня інфляції, визначати спотові ціни та курси, а також прогнозувати майбутню кон’юнктуру ринків.

Впливає на функціонування сучасних ф’ючерсних ринків на Заході валютна нестабільність. Саме вона, а також нестійкість відсоткових ставок, значні коливання курсів акцій зумовили виникнення принципово нової торгівлі фінансовими інструментами та контрактами на базі індексів курсів акцій фондових бірж.

Суттєво впливає на ф’ючерсну торгівлю монополія. Сучасна товарна біржа — це не лише ринок, де реалізовуються товари, а фінансовий інститут, що істотно спрощує торгівлю, здешевлює її.

Деякі західні економісти вважають виникнення ф’ючерсної біржі “комерційною революцією”, вбачають у ній організаційну та плануючу силу, що динамізує всю економіку. Завдяки діям транснаціональних корпорацій (ТНК), як торговельних, так і промислових, концентрується і централізується виробництво, особливо сільськогосподарської сировини та продовольства. Це підвищує товарність виробництва. Товарна продукція надходить на ринок як товарний капітал, що підлягає ризикові зміни ринкової кон’юнктури, а це в свою чергу зумовлює його страхування через біржовий механізм. Ф’ючерсна торгівля постійно вдосконалюється, концентрується у провідних фінансових центрах світу.

Роль біржі в економіці постійно змінюється. Це питання викликає не лише теоретичний інтерес, воно має й практичне значення. Проблема ця надзвичайно складна та багатопланова. Ф’ючерсна біржа як специфічний фінансовий інститут, що обслуговує потреби товарного ринку, є “ринком цін”, формує біржові котирування, а через хеджевий механізм – фактичні ціни реального товару.

Ф’ючерсна біржа сьогодні є фінансовим закладом, що доповнює банківське кредитування на стадії реалізації та зберігання товару. Це інструмент перерозподілу виробленої додаткової вартості з інвестиційною сферою. Фірми, які постійно використовують ф’ючерсний механізм, є більш конкурентоспроможними через можливість оптимізації цін на товари, капітали, валюту.

Ф’ючерсна торгівля, зосереджуючись на ціновому аспекті, точніше, на різниці цін, яка є джерелом перерозподілу прибутку. Вона залучає, з одного боку, вільні кошти, що є резервним капіталом на випадок негативних змін цін, а з іншого – біржа є як сферою вкладення капіталу, так і додатковим джерелом кредитування, вона виконує фінансові функції. Останніми роками роль ф’ючерсних бірж зростає, саме туди переливається капітал.

У сучасних умовах однією з найважливіших причин змін в економіці є знецінення паперових грошей, що актуально і для біржової торгівлі. Характерна для такої економіки “втеча грошей” у товари сприяє вкладенню останніх у ф’ючерсні контракти. Вкладання грошей, що швидко знецінюються, у право на товар, відіграє в очах інвестора неабияку роль. Необхідно підкреслити і зростаючу взаємодію ф’ючерсної біржової торгівлі з банківською сферою. За останні 10-15 років банки розвинутих країн світу особливо зацікавлені розширенням ф’ючерсної торгівлі, їх приваблює висока прибутковість наданих для цих цілей кредитів, що видаються спекулянтам та хеджерам. Відсотки за такими кредитами перевищують звичайні норми. Деякі банки самі активно грають на біржах, зберігають і обслуговують біржові запаси золота та інших коштовних металів товарних бірж.