• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Соціологія

23.4. Експертні опитування. Біографічний метод

Метод експертних оцінок

Експертиза (від лат. expertu - досвідчений) являє собою процедуру, яка складається з трьох етапів:

1) вивчення (дослідження) проблеми (об´єкта);

2) оцінювання проблеми (об´єкта) за наперед узгодженою методикою та критеріями;

3) вмотивовані оцінки, висновки та рекомендації щодо проблеми (об´єкта).

Експертиза дозволяє:

1) надати глибокий аналіз процесу, конкретної дії, діяльності;

2) визначити оцінки дієвості певних дій, прийомів, способів;

3) обґрунтувати висновки здійсненої експертизи.

Експертизу здійснює група (колегія) експертів - група спеціалістів чи довірених осіб. Група (колегія) експертів може бути призначена офіційним шляхом, обрана спільнотою або, зрештою, спонтанно самоорганізована, навіть самоназвана.

Чим відрізняється соціальна експертиза від наукової, інженерно-технічної, медичної, судової та інших видів експертиз? По-перше, будь-яка програма чи проект, навіть суто інженерно-технологічного характеру, мають соціальні наслідки їх реалізації.

Соціальна експертиза — це експертна процедура оцінки, аналізу та прогнозу соціальних аспектів будь-якої ситуації, оцінка, аналіз і прогноз соціальних наслідків програм і проектів, що розробляються та впроваджуються, а також рекомендації щодо запобігання або подолання негативних наслідків.

Соціальна експертиза — це специфічний діалог між замовниками і експертами, у процесі якого здійснюється уточнення, поглиблення знань про об´єкт та чинники, які впливають на нього.

Соціальна експертиза має забезпечити гармонізацію соціальних відносин, викорінення соціальних конфліктів.

Соціальна експертиза — це не арбітраж, а процес більш широкого осмислення об´єкта експертизи.

Соціальна експертиза звичайно здійснюється в умовах неповної інформації про проект, а отже, і про наслідки його втілення. Водночас вона повинна враховувати всі аспекти проекту: правові, організаційно-адміністративні, екологічні, інженерно-технічні тощо. Соціальну експертизу належить розпочинати з початком розробки проекту і супроводжувати об´єкт експертизи на всіх етапах проектування.

Соціальна експертиза — це оцінка проекту соціокультурних знань колегією експертів, що складається з етнологів, антропологів, психологів, культурологів, соціологів тощо. Тим самим осмислення об´єкта поширюється на соціокультурну сферу, акценти проектування зміщуються в бік якісних соціокультурних критеріїв, що безпосередньо пов´язано з виживанням людства.

Позитивом методу є: а) невелика група експертів (20-30 чол.) за досить короткий термін надає кваліфіковану оцінку; б) група експертів може визначити напрямки вирішення проблеми; в) експерти формулюють прогноз перебігу дії, явища, процесу.

Біографічний метод у соціології — сукупність технік збору та аналізу особистих документів, які містять повідомлення людей про їх участь у різних подіях та процесах. Обирається принцип, згідно з яким поведінку людей слід досліджувати і розуміти, виходячи з їх власної суб´єктивної перспективи. Цей принцип включає використання як основного джерела збору інформації структурованого дослідницького інструментарію, що підказує респонденту певну форму відповіді. Дослідник може заохочувати появу особистих документів (прохання написати автобіографію, спогади, дати інтерв´ю) або використати ті, що вже існують (попросити для аналізу листи, щоденники, альбоми родинної хроніки, мемуари тощо).

Біографічні дослідження спрямовані на пошук типового стосовно індивідуальних та групових ситуацій, зв´язків між індивідуальними біографіями та значними подіями суспільного життя. Посилюється інтерес до способів конструювання індивідом біографії, розробляється техніка мінімізації впливу на нього ситуації дослідження. Так, набувають поширення конкурси мемуарів серед різних соціальних груп населення, як нова соціокультурна традиція в суспільстві. З іншого боку, популярність біографічного методу зменшується, він відіграє лише ілюстративну роль.

Подальший розвиток біографічного методу полягає у використанні методів семантичного й соціолінгвістичного аналізу при проведенні вільних біографічних інтерв´ю.