Соціологія
22.7. Вимірювання соціальних характеристик респондентів у соціологічному дослідженні
У соціологічних дослідженнях використовуються різні прийоми кількісного та якісного відображення й аналізу соціальних явищ, їх основних характеристик — динаміки, інтенсивності, структури. Зрозуміло, що для адекватного відображення таких характеристик потрібна процедура вимірювання, тобто фіксація ознак предмета дослідження у певній площині координат.
Вимірювання - це процедура порівняння об´єкта дослідження зі створеним емпіричним еталоном числового вираження його характеристик у певному масштабі та на шкалі.
На шкалі може фіксуватися тривалість протікання процесу чи явища, чисельність або обсяг аудиторії радіо, телебачення, друкованих засобів масової інформації тощо.
Зрозуміло, що соціальні явища можуть бути співвіднесені у загальностандартних показниках: одиницях часу, розташуванні в просторі, фізичній чисельності конкретних об´єктів, частоті відвідування соціальних інститутів виховання - бібліотек, музеїв, спортивних залів, концертів тощо. Разом із тим, часто-густо соціальні факти не мають загальновживаних еталонів для оцінки їх кількісних та якісних параметрів. У такому випадку виникає необхідність у створенні таких емпіричних еталонів, які можна назвати соціологічними шкалами.
Відомий російський соціолог Г.І. Саганенко пропонує для вимірювання ознак та характеристик соціальних процесів і явищ такі шкали: — "назв", "порядку", "інтервальна", "відносин"[9,с. 17-28].
В.О.Ядов розглядає процедуру вимірювання так: спочатку надає характеристики різним типів шкал: 1 — невпорядкована шкала назв (проста номінальна шкала); 2 — впорядкована шкала назв (порядкова шкала); 3 — метрична шкала рівних інтервалів [12, с. 33 - 47].