Соціологія
Лекція 21. Типологія соціологічних досліджень
• За якою програмою здійснюються соціологічні дослідження ?
• Які є основні види соціологічних досліджень ?
• У чому полягає суть різних видів досліджень ?
Даний підрозділ присвячений проблемі класифікації видів соціологічних досліджень. Якщо спочатку соціологічне дослідження було проаналізовано як основний компонент наукової розвідки в царині соціології і головна увага зосереджувалася на з´ясуванні найбільш важливих аспектів методологічного обґрунтування концепції наукового пошуку, то в цьому підрозділі висвітлюються організаційно-технічні аспекти соціологічних розвідок, які виступають критеріями для їх класифікації.
Конкретно-соціологічне дослідження може бути структурно представлено такими організаційно-технічними етапами:
1. Підготовчий;
2. Збір первинної соціологічної інформації;
3. Кодування, систематизація та підготовка зібраної інформації до обробки та теоретичного аналізу;
4. Аналіз результатів дослідження та написання звіту про проведену наукову розвідку, формулювання прогнозів та рекомендацій.
В українській соціологічній думці є різні погляди щодо класифікації конкретно-соціологічних досліджень [2, с. 152-158]. Існують такі класифікації соціологічного дослідження:
• За предметом дослідження - соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-педагогічні тощо;
• За метою визначення динаміки розвитку об´єкта — повторні, панельні, моніторингові;
• За методом дослідження - розвідувальні (пілотажні та зондажні);
• За типом та рівнем — теоретичні, емпіричні, емпірико-теоретичні, фундаментальні, прикладні;
• За умовами дослідження — польові, лабораторні;
• За отриманими знаннями — новаторські, компілятивні;
• За роллю в науці — фіксування фактів, перевірка гіпотез, узагальнюючі, аналітичні, прогностичні, ретроспективні;
• За масштабом об´єкта — міжнародні, загальнодержавні, регіональні, всезагальні, вибіркові, локальні, галузеві тощо.
Російський соціолог В.О.Ядов вважає ефективними такі види соціологічних досліджень — теоретико-прикладні, теоретико-методологічні та оперативні [12, с. 332].
Існують також інші класифікації соціологічних досліджень. Наприклад, такі [5, сю 232]:
1. Пілотажне або зондажне.
2. Інформаційне або описове.
3. Аналітичне.
М. Горшков та Ф.Шерега пропонують такі види досліджень: розвідувальні, описові, аналітичні, експериментальні, а опитування поділяють на масові та спеціалізовані [3, с. 13 — 15]. Як різновид аналітичного дослідження ці автори виділяють експеримент.
В. І. Кушерець і В .А. Полторак класифікують соціологічні дослідження за методами і формами їх проведення. На їхню думку, у прикладній соціології можна виділити такі методи досліджень: контент-аналіз, спостереження, соціометрія, лінгвосоціологічні процедури, соціальний експеримент, опитування [4, с. 48].
В інших роботах серед самостійних видів виділяють разове і панельне дослідження.
Досить широко та аргументовано пропонуються інші класифікації соціологічних досліджень у навчальному посібнику Ю.П. Сурміна, Н.В.Туленкова "Методология и методы социологических исследований" [ 10, с. 304]. Усі наведені класифікації можуть мати місце, але з огляду на складність і теоретичну не-розробленість цієї проблеми запропоновані класифікації досліджень можна вважати першою спробою у наближенні до більш ґрунтовних пошуків фундаментальних засад для класифікації типів і видів соціологічних досліджень, адже мово йде про власну теоретичну інтерпретацію феномена соціологічного дослідження.
Виходячи із завдань предмета, доцільно більш детально зупинитися на характеристиках таких видів соціологічних досліджень, як пілотажне, описове, аналітичне, разове і панельне.
Пілотажне дослідження зазвичай використовується з метою попередньої апробації методики та інструментарію дослідження, а також для отримання додаткової інформації про предмет і об´єкт, уточнення та корегування гіпотез і завдань, інструментарію, визначення межі сукупності обстежень і з´ясування можливих труднощів, які слід очікувати в ході дослідження. У цілому цей вил дослідження виконує допоміжні завдання і служить оперативним цілям. Адже пілотажне дослідження проводиться частіше за все на малій вибірні з метою економії коштів (друкується 20-30 анкет та відбувається їх апробація на адекватність сприйняті, розуміння та повноту заповнення респондентами).
Різновидом пілотажного дослідження виступає експрес -опитування. Частіше за все пілотажне опитування використовується для з´ясування ставлення респондентів до актуальних подій і фактів, для визначення ефективності конкретних заходів, виявлення їх оцінки громадською думкою, складання прогнозів під час виборчих кампанії) тощо. Звичайно, у зондажному дослідженні використовується лише один, часто-густо найбільш доступний метод збору первинної соціологічної інформації - анкетне опитування чи експрес-інтерв´ю. що дозволяє провести його у стислі терміни. Разом з тим, якщо мова ведеться про уточнення предмета чи об´єкта аналітичного дослідження, зондаж може бути зроблений у формі експертного опитування осіб, компетентних із питань соціальної проблеми, що підлягає подальшому вивченню, але більш масштабного характеру.
Описове або інформаційне дослідження є складнішим видом конкретно-соціологічної розвідки. Воно має на меті одержання емпіричної інформації, здатної дати цілісне уявлення про соціальне явище і його структурні компоненти. Вибір метолів збору інформації у цьому дослідженні визначаються його спрямуванням і завданням. Як правило, такс дослідження проводиться за повною програмою і йому передує пілотажна апробація інструментарію. Результати інформаційної розвідки дають змогу класифікувати елементи об´єкта дослідження стосовно до проблеми, яка аналізується. Описове дослідження уможливлює оцінку, порівняння і зіставлення характеристик, які цікавлять соціолога, і, окрім того, дозволяє з´ясувати наявність чи відсутність зв´язків між ними.
Найбільш складним вилом соціологічного пошуку с аналітичне дослідження.
Головною метою його с вже не лише опис і класифікація структурних елементів явища, а в першу чергу розкриття причин, які викликали до життя певне явище і зумовлюють його характер, тенденції розвитку, динаміку змін, гостроту суперечностей, поширеність та інші притаманні йому риси. З огляду на такі широкі можливості, аналітичне дослідження мас особливо велике практичне значення. Я кию в холі описового дослідження визначається існування зв´язків між різними сторонами предмета вивчення, то в процесі аналітичної розвідки з´ясовується, чи має знайдений зв´язок причинний характер. Водночас аналітичному дослідженню передують зондажні або описові розвідки, за результатами яких створюються уявлення про окремі сторони об´єкта і предмета, вибираються оптимальні форми і методи для більш глибокого вивчення в аналітичному соціологічному дослідженні.
Для збору емпіричної інформації в процесі аналітичного дослідження використовуються комплексні метоли к и та більш адекватний інструментарій (як правило, кой ієн і-аналіз документів, експертні опитування, анкетування, інтерв´ю та фокусоване групове інтерв´ю, біографічний метол тощо), який дозволить отримати надійнішу та вірогіднішу інформацію. Природно, що за таких умов значно зростаю і ь вимоги до професійного рівня соціолога, зокрема до його вміння пов´язувати інформацію, яка надходить з різних джерел і різниться за формою (наприклад, бальні оцінки експертів, розподілення відповідей респондентів, результати контент-аналіз у друкованих засобах масової інформації тощо). Надзвичайно важлива роль належить процедурі інтерпретації інформаційного масиву, особливо це стосується його узагальнення і пояснення одержаних результатів, "розкодування" отриманих розподілень одномірного та багатомірного аналізу, спроб прогнозування подальшого розвитку процесу чи явища та формулювання практичних рекомендацій для соціальних інститутів.
Сьогодні набувають поширення також разові соціологічні дослідження, особливо для аналізу діяльності засобів масової комунікації — інтерактивні опитування, спроби вивчення громадської думки за допомогою телефонних опитувань слухачів чи глядачів тощо.
Зрозуміло, що такі разові дослідження використовуються з метою отримати статистичні кількісні характеристики об´єкта аналізу на момент його вивчення. Як правило, такі дослідження не дають змоги виявити зміни об´єкта та встановити їх тенденцію. Частіше за все йому надається допоміжна роль у більш складних розвідках.
Отже, для того, щоб визначити і відобразити зміни об´єкта, потрібно провести низку розвідок, які в соціології одержали назву панельного дослідження.
Панельні дослідження ґрунтуються на універсальній програмі, у них застосовується методика та інструментарій упродовж тривалого часу, що дозволяє отримувати емпіричну інформацію з метою здійснення порівняльного соціологічного аналізу, скерованого на виявлення динаміки якісних змін об´єкта.
У залежності від мети панельне дослідження може мати два, три і більше етапів, на кожному з яких через однаковий проміжок часу вивчається одне й те саме коло осіб, територіальна, демографічна, етнічна чи професійно-кваліфікаційна спільнота тощо. При проведенні панельного дослідження доцільно витримувати такі інтервали, які дозволяють максимально зберегти стабільність сукупності, що вивчається за її розмірами і складом.
Панельні дослідження є найбільш ефективним засобом перевірки дієвості рекомендацій соціологів, звичайно, за умов, що ці рекомендації знайшли своє практичне застосування. Одержана в ході панельних розвідок інформація може слугувати як матеріал для критичного аналізу методик і теоретичних засад соціологічних досліджень, дає змогу встановити систематичний зворотний зв´язок з респондентами, виявити приховані резерви, розробити змістовні, аргументовані соціологічні прогнози стосовно майбутнього перетворення об´єкта вивчення.
В українській соціології набула популярності практика проведення моніторингових досліджень як систематичних та повномасштабних наукових розвідок. Моніторинг дозволяє простежити зміни в різних галузях життєдіяльності особистості, виявити динаміку процесу, явища, поведінки тощо.
Такими, в загальних рисах, є побудовані за різними ознаками класифікації видів соціологічних досліджень та їх стисла характеристика як найбільш загальновизнаних в українській соціологічній практиці сьогодення.
Підсумовуючи виклад другого питання розділу, зауважимо, що вибір того чи іншого виду соціологічного дослідження залежить як мінімум від таких обставин:
1. Соціального замовлення чи потреби конкретної установи або організації;
2. Мети, практичної і наукової доцільності дослідження;
3. Сутності і специфіки соціальної проблеми, яка обрана предметом розвідки.
У цілому будь-яке явище соціального життя можна вивчати на рівні пілотажного, описового чи аналітичного конкретно-соціологічного дослідження, яке має разовий чи панельний характер. Збір соціальної інформації можна здійснювати за допомогою різних методів та процедур, але головне завдання — отримати репрезентативну, достовірну та об´єктивну емпіричну інформацію.
Після етапу визначення виду соціологічного дослідження, оцінки можливостей конкретної дослідницької групи, особливостей глибини знань її членами методології і методики, техніки й організації збору, обробки, аналізу та інтерпретації результатів дослідження наступним етапом є складання плану польового етапу наукової розвідки.
Мета польового етапу - виявлення кількісних та якісних параметрів тих сторін і ознак предмета дослідження, які соціолог визначив як його істотні властивості.