Соціологія
19.3. Соціальні процеси в містах
Важливим об´єктом досліджень соціології міста є міські процеси, їх специфіка полягає в тому, що вони впливають на зміну чисельності населення міст, на зміну міського способу життя, на зміну особливостей міської культури, на соціально-демографічну і соціально-професійну структуру міст, а значить, соціальні процеси в містах безпосередньо зв´язані з предметом соціології міста.
До найважливіших соціальних процесів, пов´язаних з містом належать міграція та урбанізація.
Міграція — це соціальний процес, який являє собою сукупність переміщень, що здійснюються людьми у межах країни, регіону, поселення та поза ними.
Виділяють різні типи міграції. В залежності від спрямованості переміщень розрізняють внутрішню і зовнішню міграцію. Внутрішня міграція пов´язана з переміщеннями всередині країни, зовнішня — з переміщеннями з однієї держави до іншої. Виїзд з країни на постійне місце проживання до іншої називається еміграцією, в´їзд з іншої країни на постійне місце проживання до першої називається імміграцією. Залежно від характеру переміщень виділяють безповоротну міграцію — переміщення на інше місце проживання назавжди, сезонну міграцію — тимчасові переміщення, пов´язані, насамперед, з сезонними роботами, та маятникову (човникову) — систематичні поїздки до місця навчання, роботи [5,322].
Основними напрямками сучасної міграції є переміщення з села до міста та з невеликих міст до великих. Завжди найінтенсивнішими дули переміщення з села до міста, але останнім часом, що пов´язано з певними економічними, демографічними та екологічними проблемами, ця міграція дещо уповільнилася і, навпаки, почався зворотній рух — з міста у село. Натомість, дедалі більшого значення набуває обмін населенням між містами. Так, соціологи США підрахували, що збільшення чисельності населення міст гігантів на 3/4 пов´язано з переселенням до них жителів невеликих міст та приміських зон.
З міграцією тісно пов´язаний інший міський процес — урбанізація.
Урбанізацією називають зростання міст, зосередження людей у містах, поширення міського способу життя та зростання ролі міст у суспільному житті.
Протягом останніх двох століть урбанізація розвивалась швидкими темпами. Якщо у 1800 році кількість міських жителів по відношенню до всього населення земної кулі становила 5%, то у 1965 р. — 32%. В останні десятиріччя процес урбанізації ще більше прискорився, що призвело до того, що в деяких індустріальних країнах кількість міського населення наближається до 100%. Так на початку 1990 р. в Японії цей показник складав 81%, у Великобританії - 76%, в Ізраїлі — 89%, в США - 85%, в Німеччині - 91%. Україна є не надто урбанізованою країною і відсоток міських жителів становить у ній 67. Звертає на себе увагу той факт, що у різних містах процес урбанізації проходить нерівномірно. Так у малих і середніх містах він проходить досить повільно, натомість у великих містах — дуже швидкими темпами. Так у 2000 році у кількох десятках найбільших міст проживала 1/ 5 частина усіх жителів планети. Найбільшими містами світу є Токіо — 19 млн. чол., Нью-Йорк — 16 млн. чол. (з передмістями), Мехіко — близько 10 млн. чол., Москва — 9 млн. чол.
Загалом, процес урбанізації пов´язаний з прискоренням індустріального розвитку суспільства, перетворенням місту центри політичного, економічного, культурного та духовного життя суспільства.
З урбанізацією пов´язане утворення таких специфічних об´єднань як агломерації.
Агломераціями називають зосередження і зростання навколо великих міст великої кількості дрібних і середніх.
Агломерації існують в усіх країнах з високим та середнім рівнем індустріального розвитку. В Україні найбільшою агломерацією є Донецька. Також можна виділити Київську і Дніпропетровську агломерації. Найбільші в світі агломерації називають мегаполісами. Так у Північно-Східному мегалополісі США, протяжністю 1200 км., зосереджена 1/4 жителів країни. До найбільших у світі мегалополісів належать також Японський, Німецький та Лондонський.