• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Соціологія

16. 4. Етносоціальні процеси

Населення сучасного світу в етнічному, культурному, мовному, расовому й релігійному відношенні являє собою досить строкату картину. За різними підрахунками на Землі живе від 3 до 7 тис. народів. Під терміном "народ " при цьому розуміють поняття етнічної спільноти.

Для багатьох народів характерний розподіл на субетноси (відособлені частини народу). їхнє походження відбувається по різному: як результат територіального відокремлення; як наслідок незавершеності процесу асиміляції етносом якоїсь сторонньої групи; завдяки наявності особливого соціального статусу (наприклад, козаки); у силу релігійної й расової відособленості тощо [5, с. 59].

Метаетнічні спільноти (групи народів, що мають загальні риси культури й загальна самоназва) також розрізняються за генезисом. Одні з них — результат генетичної і мовно-культурної близькості (наприклад, східнослов´янські народи), інші — як наслідок тривалого культурного взаємовпливу в межах єдиної історико-етнографічної області (народи Прибалтики, Північного Кавказу), треті - підсумок релігійної й пов´язаної з нею культурної єдності (ісламські народи).

Етнічні утворення різного рангу (метаетноси, етноси й субетноси) у сукупності становлять складну ієрархічну систему, що відбивається в самосвідомості. Та сама людина може вважати себе й слов´янином (метаетнос), і українцем (етнос), і русином

(субетнос), хоча найчастіше найбільш сильно виражена свідомість належності до середньої етнічної ланки - етносу.

Пануючою тенденцією етнічного розвитку в сучасну епоху є етнічне об´єднання, що характеризується культурним і мовним зближенням етнічних розходжень.

Отже, етнічна структура світу постійно змінюється, що пов´язано з процесами розвитку і функціонування різних етносів, котрі прийнято називати етносоціальними процесами.

Етносоціальними процесами називаються зміни у складі й способі життя певного етносу, а також ті зміни, що відбуваються навколо нього (в соціальному середовищі, в стосунках з іншими етносами, всередині його структурних елементів), які зумовлюють суттєві зрушення в його бутті, розвитку, функціонуванні.

Етносоціальні процеси поділяються на два основних різновиди: етноеволюційні і етнотрансформаційні.

Етноеволюційні процеси зумовлені, насамперед, соціально-економічними і політико-культурними факторами. Ці процеси визначаються економіко-господарськими, історико-політичними, природно-географічними, геополітичними чинниками. Це можуть бути тимчасові міграції етносу або частини його на нові території, освоєння етносом нових земель, приєднання однією державою частини території іншої і переміщення туди частини свого населення. Характерним для цих процесів є те, що в ході подібних переміщень зміни торкаються переважно лише того етносу, що робить подібні міграції і, як правило, ці зміни не є надто відчутними і не змінюють внутрішньої суті цього етносу. Ці зміни можуть торкатися лише деяких елементів матеріальної і духовної культури, способу життя, побуту цього етносу. Щодо інших етносів, то подібні зміни їх торкаються лише опосередковано.

Значно глибше впливають на етноси етнотрансформаційні процеси. Вони зумовлені взаємодією різних етнічних спільностей або їхніх частин, що спричинює зміни в самосвідомості етносу або його частини, включення окремих груп його до складу інших етносів і навіть припинення існування одного етносу і появу на його місці нового. Прикладами таких процесів можуть бути утворення діаспор; створення і розпад державно-політичних формувань і пересування в межах нових кордонів різноетнічних груп населення; війни та міжнародні конфлікти, які завершуються приєднанням інших територій і зміною меж проживання різних етносів.

Будь-які етносоціальні процеси, як еволюційні так і трансформаційні, призводять до важливих змін в етнічних спільностях. Головними з них є етнічна консолідація і етнічна асиміляція. Етнічна консолідація пов´язана з об´єднанням в єдине ціле розрізнених груп одного і того ж етносу, кожна з яких хоча й зберігала до моменту консолідації основні риси етносу, проте між ними були істотні відмінності в обрядах та звичаях, для кожної з них був характерний свій мовний діалект тощо. Також етнічною консолідацією називають об´єднання кількох етносів в один. Умовами, що сприяють етнічній консолідації є:

• господарський розвиток регіонів певної країни;

• зростання соціально-економічних і політичних зв´язків між етнічними групами та етносами, що консолідуються;

• мовна політика держави, розвиток єдиної системи освіти;

• особливості національно-державного будівництва, в результаті чого кордони республік, областей, країв не збігаються з етнічними кордонами.

Етнічна асиміляція — це "розчинення" одного народу або частини його в середовищі іншого, стирання етнічних особливостей одного етносу або його частини і освоєння ним мови, культури і звичаїв того етносу, в межах якого він асимілюється. Етнічна асиміляція зумовлена дією таких факторів як:

• економічні, коли посилення господарських зв´язків між різними етнічними групами, що проживають на спільній території, призводить до стирання у деяких з них своїх етнічних ознак;

• міграційні процеси, коли представники одного етносу на тривалий час потрапляють на етнічну територію іншого;

• міжнаціональні шлюби;

• мовна асиміляція, коли представники одного етносу втрачають свою мову і вважають рідною мову іншого етносу;

• посилення духовної і культурної взаємодії різних етносів.

Наслідками етнічної асиміляції є зміна чисельності етносів, зміна національної самосвідомості, мовна асиміляція, етнічне змішування населення внаслідок міжнаціональних шлюбів. В результаті чисельність одних етносів збільшується за рахунок інших, а тих, в свою чергу, зменшується аж до їх можливого зникнення взагалі.

Серед інших етносоціальних процесів можна виділити процеси етнічного поділу. Загалом відомі два типи етнічного поділу: етнічна парціація й етнічна сепарація. При етнічній парціації відбувається розподіл єдиного раніше етносу на кілька більш-менш рівних частин. Жоден новий етнос не ототожнюється повністю зі старим (наприклад, поділ Київської Русі на Росію, Білорусь і Україну). Таким чином, етнічна парціація є суто етнотрансформаційним процесом.

Під етнічною сепарацією розуміється відділення від якого-небудь народу його частини (звичайно порівняно невеликої), що згодом перетворюється в самостійний етнос. Якщо при етнічній парціації вихідний етнос практично припиняє існування, то при етнічній сепарації він зберігається.