Соціологія
11.1. Поняття культури в соціології
Для різнобічного розуміння поведінки людини необхідно вивчити роль культури в її житті. Особливо це актуально в соціальному аспекті. Це пояснюється тим, що розвиток будь-якого суспільства, його складових елементів, в першу чергу людини, здійснюється під визначальним впливом культури, яка, в свою чергу, втілена у свідомість людей.
Поняття культури — одне з найважливіших у соціології. Культура визначає, як саме живуть члени суспільства або груп, що складають суспільство. Концептуально поняття "культура" відрізняється від поняття "суспільства", але між цими двома поняттями існують тісні зв´язки. Оскільки жодна культура не може існувати без суспільства. Точно так само і суспільства не можуть існувати без культури, яка організовує суспільне життя.
Своїм походженням слово "культура" (лат.cultura — виховання, освіта, розвиток, шанування) зобов´язане латинським словам colo, colere (вирощувати, обробляти землю, займатися землеробством). Отже, здавна під культурою розумілися всі ті зміни в оточуючому середовищі, які відбувалися під впливом людини, на відміну від змін, викликаних природними причинами.
Поняття культури є надзвичайно широким, бо культурне охоплює соціальне в усіх його формах і на протязі усієї історії існування людства.
Існує безліч визначень культури, кожне з яких має свої плюси і мінуси, пов´язані з тим, що сучасна культура — явище надзвичайно складне, багатопланове і багатофункціональне. Про це, зокрема, свідчить той факт, що лише в одному із американських довідників із соціології міститься понад 400 визначень культури. Американські соціологи А. Кребер і К. Клаксон у праці "Культура" систематизували всі зібрані ними визначення культури на шість основних типів:
• описові визначення. Згідно Е. Тейлора культура складається в цілому із знань, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв, деяких здібностей і звичок, засвоєних людиною як членом суспільства.
• історичні визначення. У них акцентуються процеси соціального наслідування, традиція.
• нормативні визначення. їх поділяють на дві групи. Перша містить визначення, які орієнтуються на ідею способу життя. Наприклад, К. Уіслер під культурою розуміє спосіб життя, якого дотримується община або плем´я [10, с. 26]. Друга група — визначення, які орієнтуються на уявлення про ідеали і цінності. Наприклад, У. Томас називає культурою матеріальні і соціальні цінності будь-якої групи людей [10, с. 27].
• психологічні визначення. Вчені, які їх дотримуються, роблять основний акцент або на процес адаптації до середовища, або на процес навчання, або на формування звичаїв.
• структурні визначення, в яких увага зосереджується на структурній організації суспільства. Наприклад, культура — це організовані повторювальні реакції членів суспільства.
• генетичні визначення, в яких культура визначається з позицій її виникнення.
Ці визначення поділяються на чотири групи. Перша розглядає культуру як певний продукт людської діяльності. Наприклад, П. Сорокін писав: "В найширшому розумінні слово культура означає сукупність всього, що створено або модифіковано діяльністю двох або більше індивідів, які взаємодіють один з одним" [14, с. 125].
Друга група робить наголос на ідеях. Наприклад, Г. Беккер писав: "Культура — це відносно постійний нематеріальний зміст, який передається в суспільстві за допомогою процесів усуспільнення" [19, с. 37].
Третя група підкреслює роль символів. "Культура — це ім´я особливого порядку або класу феноменів, а саме: таких речей, явищ, які залежать від реалізації розумової здібності, специфічної для людського роду, яку називаємо символізацією" (Л. Уайт) [19, с. 37].
Четверта група визначає культуру, як щось, що виникає з того, що не є культурою. Наприклад, В. Освальд писав: "Культурою ми називаємо те, що відрізняє людину від тварини" [19, с. 38].
Загалом, можна зробити висновок, що, незважаючи на багатоманітність визначень і підходів до культури, у них всіх є більш-менш загальна риса — вони завжди пов´язані з людиною.
Культура — соціально-прогресивна творча діяльність людей в усіх сферах буття і свідомості, спрямована на зміну дійсності, перетворення багатства людської історії на внутрішнє багатство особистості, на всебічний і повний вияв і розвиток сутнісних сил людини.
Культура — це рівень оволодіння людиною чи суспільством досягнутими цивілізаційними цінностями, їх наявність та створення нових цінностей. Це ступінь людського в людині. Культура охоплює всю сукупність матеріальних і духовних цінностей, які вироблені впродовж історії людства. Тому з соціологічної точки зору можна дати таке визначення цьому явищу.
Культура — це соціальний механізм взаємодії особистості, спільноти з життєвим середовищем, який забезпечує передачу досвіду і розвиток форм та способів діяльності.
Культура є складним динамічним утворенням, яке має соціальну природу і виражає соціальні відносини, спрямовані на створення, засвоєння, збереження та розповсюдження предметів, ідей, ціннісних уявлень, які забезпечують взаєморозуміння людей в різних соціальних ситуаціях. Кожне нове покоління людей знаходить культуру вже існуючою. Водночас саме люди породжують, підтримують та змінюють ті чи інші частини свого соціального і культурного оточення, культуру в цілому, притаманну даній соціальній системі. В результаті культура як система норм та цінностей даної суспільної системи або соціальної спільності функціонує, розвивається та змінюється, а разом з нею змінюються норми та цінності людей. Культура передається через навчання. Вона неможлива без соціальної комунікації.
Отже, під культурою завжди розуміють явища, процеси, відносини, які якісно відрізняють суспільство і людину від природи, є результатом соціальної взаємодії.
Закономірності функціонування, роль і місце культури в суспільній системі, особливості культурних потреб різних складових соціуму є науковою проблематикою соціології культури. Хоча соціологічний аналіз культури започаткували ще О. Конт, М. Вебер, Е. Дюркгейм, П. Сорокін та інші вчені, самостійною галуззю соціології вона стає у 60-70-ті pp. XX ст.
Соціологія культури — спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає закономірності функціонування культури в суспільстві: її місце і роль в суспільній системі; зміст, форми і напрями культурної діяльності; культурний рівень різних соціальних прошарків; культурні потреби та рівень їх задоволення; стан, зміст та ефективність діяльності соціальних інститутів та закладів культури; проблеми управління у сфері культури тощо.
Фактично соціологія культури може вивчати будь-які соціальні явища, але на відміну від інших галузей соціологічного знання вона це робить під особливим кутом зору — вивчення змісту соціального життя людей, головною культурною ознакою якого є процес перетворення людини із засобу на мету суспільного розвитку.
Об´єктом соціології культури є культура, яка розглядається як складне динамічне утворення, що має соціальну природу і знаходить вираз у соціальних відносинах, скерованих на створення, засвоєння, збереження і розповсюдження матеріальних предметів і духовних феноменів.