• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Спеціальні та галузеві соціології

РОЗДІЛ 10. СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

Хоча злочинність є невід´ємною складовою кожного суспільства і ніколи не бракувало інтересу до цієї теми з боку громадськості та наукового співтовариства, соціологія злочинності - порівняно нова галузь вітчизняної соціології. Склалося так, що за часів СРСР кримінологія (наука про злочинність та методи її профілактики) набула юридичного статусу, входила до числа наук так званого кримінального циклу (кримінальне право, кримінальний процес, криміналістика, оперативно-розшукова діяльність) і викладалась як навчальна дисципліна виключно на юридичних факультетах. В ті часи соціологи не мали права вільно обирати собі теми для досліджень, особливо, що стосувалося "гострих" проблем і "темних" боків суспільного життя. Сьогодні таких обмежень не існує й українські соціологи все частіше звертаються до проблем злочинності, проституції, наркоманії тощо. Цікаво, що кримінологія в США має статус соціологічної дисципліни, а у більшості європейських країн вона розглядається радше як міждисциплінарна галузь, що поєднує соціологічні, психологічні, медико-біологічні та юридичні дослідження злочину й злочинності.

Оскільки в Україні кримінологія за традицією віднесена до юридичних дисциплін, а це певним чином звужує її предметне поле й методологічну базу, соціологічний підхід до явища злочинного конституювався за традицією як ще одна галузь соціології - соціологія злочинності. Близькою до цієї галузі є соціологія девіантної поведінки (від лат. deviatio -відхилення). Остання вивчає форми поведінки, які відхиляються від соціальної норми, в тому числі делінквентну (протиправну) поведінку молоді, наркоманію, алкоголізм, проституцію, суїцид (самовбивство), аморальні та антидисциплінарні дії тощо. Проблема девіації (відхилення від норми) й існування в суспільстві девіантів (індивіди, що чинять відповідно) є набагато ширшою, бо вона включає і так звані позитивні відхилення (феномен Коперника), коли певні індивіди випереджають свою епоху. На відміну від девіантології, соціологія злочинності є набагато конкретнішою дисципліною, і головне: вона через зрозумілі обставини не може бути відірваною від юриспруденції.