Спеціальні та галузеві соціології

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

Економічна соціологія — одна із наймолодших гілок соціологічної науки. Вона отримала своє визнання лише наприкінці 50-х років XX століття. Становлення економічної соціології завдячує працям класиків соціології Г. Тарда, Е. Дюкгейма, К. Маркса, М. Вебера, Т. Парсонса. Вагомий внесок у розвиток даної галузі соціологічного знання зробили спільні праці Н. Смелзера і Т. Парсонса.

В Україні економічна соціологія отримала визнання наприкінці 80-х - початку 90-х років минулого століття. Певний вплив на розвиток вітчизняної економічної соціології мали праці російських соціологів, зокрема Т. Заславської та Р. Ривкіної. Проблематиці економічної соціології присвячені також праці вітчизняних вчених В. Пилипенка, І. Попової,

A. Ручки, М. Сакади, В. Тарасенка.

Систематичні дослідження у галузі соціології економіки розпочались в Україні 1993 року, коли в Інституті соціології НАН України був створений відділ економічної соціології. До навчальних планів багатьох вищих навчальних закладів країни були введені курси з економічної соціології. В деяких наукових центрах було відкрито аспірантуру за спеціальністю "економічна соціологія". 1997 року вийшов друком перший навчальний україномовний посібник з економічної соціології за редакцією доктора економічних наук В. Ворони та доктора соціологічних наук

B. Пилипенка. 2002 року побачив світ російськомовний навчальний посібник "Экономическая социология" за редакцією доктора соціологічних наук, професора, дійсного члена Українського товариства "Інтелект нації", академіка Української академії політичних наук В. Пилипенка. Це перший в Україні навчальний посібник, рекомендований Міністерством освіти і науки для студентів вищих навчальних закладів освіти.

На сьогодні розробка проблем нової міждисциплінарної галузі суспільствознавства — економічної соціології — набуває особливого значення. По-перше, реальна дійсність демонструє розрив між економічною і соціальною політикою. Економічні перетворення поки ще слабо орієнтовані (і в методологічному, і в практичному відношенні) на соціально-психологічну реакцію населення. По-друге, доки економічна думка буде знаходитись у рамках речових, товарно-вартісних категорій (залишаючи осторонь поведінкові механізми діяльності людей, головних "діячів" економічних відносин), доти й економічна практика буде носити відсторонений від особистості характер.