• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

РR в органах державної влади та місцевого самоврядування

Бебик В.М. Аналіз ефективності висвітлення зовнішньополітичної діяльності у ЗМК

Досвід показує, що можна вести дуже багато загальнотеоретичних дискусій стосовно паблік рилейшнз, але, врешті-решт, настає час, коли потрібно оцінити ефективність PR- заходів.

Сучасна політична наука користується чималою кількістю методів політичного аналізу, що дозволяють здійснювати дослідження як на академічному, так і на прикладному рівні.

У цій праці ми будемо користуватися методом контент-аналізу повідомлень засобів масової комунікації, присвячених зовнішньополітичній діяльності органів та посадових осіб державної влади України.

У практиці роботи прес-служб часто використовується такий метод роботи із ЗМК, як запрошення журналістів до супроводження урядових делегацій, які здійснюють державні візити до інших країн.

Тут, так би мовити, прес-служба намагається “полювати на двох зайців”: з одного боку, таким чином “купують” певну лояльність журналістів, з іншого — створюють сприятливий інформаційний привід для позитивного висвітлення тієї чи іншої події.

Але як же оцінити по завершенню, скажімо, офіційного візиту до іншої країни ефективність цієї роботи? Як розрізнити в цьому випадку, чи корисно було запрошувати того чи іншого журналіста з певного видання в поїздку за державний кошт?

Під час роботи автора у прес-службі президента України було здійснено кілька аналітичних розвідок відносно ефективності зовнішньополітичної діяльності президента України та його адміністрації.

Сьогодні ми вже можемо про це написати, оскільки певний “термін давності” вже минув.

Наприкінці жовтня 1995 року українська делегація на чолі з президентом України відвідала з офіційним візитом найбільші країни Латинської Америки: Аргентину, Бразилію й Чилі.

Поставивши за мету проаналізувати характер і своєчасність висвітлення національними мас-медіа цих помітних зовнішньополітичних акцій, автором дослідження методом контент-аналізу були вивчені публікації у провідних українських газетах за період з 20 жовтня по 17 листопада 1995 року.

Всього були проаналізовані підшивки 23 газет, що мають загальноукраїнський статус. З них у 7 виданнях не було виявлено жодних повідомлень стосовно теми дослідження. До них належать такі видання, як “Вечірній Київ”, “Правда Украины”, “Народна газета”, “Самостійна Україна”, “Товариш”, “Комуніст”, “Український соціал-демократ”. Але тут слід зауважити, що “Правда Украины”, яка на час проведення дослідження була по своїх політичних поглядах пропрезидентською, висвітлення цього візиту проігнорувала, оскільки її кореспондента не взяли до президентського кортежу. Інші ж видання, окрім “Вечірнього Києва”, мали статус суто партійних газет. їх поточні, “протокольні” справи зазвичай цікавлять значно меншою мірою, ніж загальнополітичні, формально не заангажовані видання.

У 16 виданнях було вміщено 55 публікацій загальним обсягом 13652 друкованих рядки. У середньому одна публікація містила 248 рядків.

Про розподіл та кількісні характеристики масиву публікацій, присвячених візиту президента України до Латинської Америки, можна довідатися з даних табл. 1.

Найбільше публікацій було зафіксовано в “Голосі України” (8), “Всеукраинских ведомостях” (8), “Робітничій газеті” (7), “Урядовому кур’єрі” (5), “Україні молодій” (4) та “Независимости” (4).

Але тут слід врахувати, що перші дві газети мали 5 виходів на тиждень з обсягом відповідно 12,8 і 16,0 полоси (формат А3), “Урядовий кур’єр” — 3 виходи по 13,3 полоси (формат А3), “Робітнича газета” — 3 виходи по 4,0 полоси (формат А2), а “Україна молода” і “Независимость” — 2 виходи по 12,0 полоси (формат А3).

Однак певна кількість публікацій ще не означає, що вони мають однакову інформаційну і пропагандистську цінність.

Скажімо, “Сільські вісті” вмістили 3 публікації про означені події загальним обсягом 90 рядків (в середньому по 30 рядків у публікації), “Киевские Ведомости” — 3 публікації загальним обсягом 198 рядків (в середньому по 66 рядків), “Демократична Україна” — 2 публікації загальним обсягом 70 рядків (в середньому по 35 рядків), а “Закон і бізнес” — 1 публікацію обсягом у 20 рядків.

Але в таких маленьких замітках редакції обмежилися лише констатацією зовнішніх характеристик візитів на кшталт: “Президент прибув до N..., зустрівся з М., від’їхав до С...”. Зрозуміло, що відповідей на запитання “Чому поїхав? Як це вплине на подальший розвиток подій? Яка буде від цього користь?” з таких публікацій отримати неможливо. А якщо в заголовок такої замітки виносять, наприклад, факт нагородження Л. Кучми закордонним орденом, то за умов відсутності розшифровки мети і результатів візиту у читача виникає досить специфічне бачення цієї події: мовляв, їздять по закордонах та один одного нагороджують.

Отже, навіть і такі факти потребують свого тлумачення з боку членів делегації та преси, що супроводжує президента. На наш погляд, у подібному випадку варто було б акценту вати увагу на тому, що факт нагородження Президента України орденом іншої держави є визнанням авторитету України. Не завадило б вказати, хто ще з видатних політиків нагороджений цим орденом та ін.

Таблиця 1.Дані про висвітлення візиту президента України до Латинської Америки (жовтень 1995 року) загальноукраїнськими друкованими засобами масової інформації

Таким чином можна констатувати, що, наприклад, одна публікація з “Вістей з України” (140 рядків) або з “Киевских новостей” (200 рядків) у вищезгаданому контексті “переважає” кілька “сухих” інформаційних повідомлень з інших видань.

Однак у цілому загальний аналіз 55 публікацій з 16 газет, що виходять загальним тиражем 1391,7 тис. прим., зафіксував істотну перевагу вузького інформаційного висвітлення.

Нейтрально-інформаційне подання матеріалів було відзначено у 61,1 % публікацій, а більш-менш позитивне, з авторськими оцінками — лише у 38,9 % публікацій (негативних оцінок не було зафіксовано).

Зрештою, лише 27,8 % публікацій мали підпис автора. Понад 45,6 % публікацій були вміщені без підпису (як редакційні), а 29,6 % — посилалися на інформаційні агенції. З них у 22,2 % випадків згадувалася державна інформаційна агенція Укрінформ, а 7,4 % — недержавний Інтерфакс-Україна.

Лише 33 % публікацій супроводжувалося фотографіями. Найбільше публікацій з фото були власними фото кореспондентів, які брали участь у візиті (9). У 6 випадках відзначився Рейтер, 2 — Укрінформ, 1 — Ассошіейтед Пресс. Слід відмітити, що фотографії власних кореспондентів газет і Укрінформу з’явилися з певним запізненням, як і оціночні публікації).

Досліджуючи кількісну структуру масиву публікацій про південно-американське турне (див. табл. 2), враховуючи попередньо сказане, варто відзначити, що найбільше публікацій з’явилося в обсязі до 50 рядків — 40,0 %, які є суто інформаційними і не мають авторських оцінок подій, що відбулися.