Психологія управління
Підвищення психологічної культури персоналу організації засобами консультування
Ефективному розвитку особистості, підвищенню психологічної культури керівника сприяє система консультування.
Консультування (лат. consultatio — звертанняза порадою) — спеціально організований процес спілкуванняпсихолога-консультанта з керівником, групою службовців, спрямований нарозгортання та просування можливих для них змін у певний період.
Управлінська діяльність керівника пов´язана з періодичним подоланнямвиробничих, економічних, соціальних, психологічних проблем. Усе цевимагає не тільки акумуляції інтелектуального, вольового, емоційногопотенціалу, а й високого рівня психологічної культури.
Психологічна культура — комплекселементів психологічної компетентності, що обслуговують управлінськупрактику й забезпечують застосування найефективніших способів, форм,методів роботи.
За твердженням окремих спеціалістівз управлінського консультування, психологічна культура є колективнимпрограмуванням людського розуму, системою колективних цінностей,механізмом, який допомагає жити у своєму середовищі й зберігатицілісність при взаємодії з іншими спільнотами.
У будь-якому разіпсихологічна культура є однією з професійно важливих якостей керівника,співробітників організації, а рівень її розвитку характеризує людину якв особистісному аспекті, так і щодо її діяльності. Формується вона упроцесі тривалої роботи, спрямованої на розвиток, корекцію елементівпсихологічної компетентності. Керівник, який вдається до послугпсихолога-консультанта, прагне досягти вищого рівня у власному розвиткуі в розвитку керованої ним організації та її працівників. Це свідчить,що одним із особливо важливих чинників формування психологічноїкультури керівника є управлінське консультування.
Управлінське консультування — системнадопомога організаціям, управлінським кадрам у вдосконаленні практикиуправління, підвищенні як індивідуальної продуктивності, так іефективності діяльності організації загалом.
Управлінське консультування як метод вдосконалення управлінськоїпрактики використовують різні організації та їх керівники у різнихсферах управління:
1) консультування із загальних питаньуправління (визначення стратегії та основних етапів розвиткуорганізації, формування організаційної культури тощо);
2) консультування з питань управління фінансовою діяльністю організації;
3) консультування з проблем управління маркетингом (визначеннястратегії маркетингу, обґрунтування заходів щодо його здійснення таін.);
4) консультування з проблем управління людськими ресурсами та їх розвитку (власне психолого-управлінське консультування).
Особливості психолого-управлінського консультування. Яквид управлінського консультування, воно реалізує свої послугикерівникам щодо планування людських ресурсів, кар´єри керівників,комплектування штатів, розвитку кадрового потенціалу, пошукупрацівників на керівні посади та ін. Психолого-управлінськеконсультування несе найбільше “психологічне навантаження”, маючиосновним об´єктом аналізу та впливу людський чинник, тобто конкретнихлюдей з їх індивідуально-психологічними особливостями, що так чи інакшевпливають на ефективність управлінської діяльності та управліннязагалом. Здійснюють його спеціально підготовлені фахівці —психологи-консультанти, які покликані надавати психологічну допомогуздоровим людям у складних життєвих ситуаціях.
До сферикомпетенції консультантів з посадового просування належать проблемипланування кар´єри керівників, що допомагає з´ясувати кар´єрні цілі таспособи їх досягнення, засвоїти техніки та методики прийняттянайоптимальніших управлінських рішень; формувати готовність дооновлення змісту праці. Консультування з проблем посадового просуванняохоплює такі етапи:
— всебічне оцінювання знань, навичок, поведінки керівника;
— створення консультантом атмосфери довіри та відвертості;
— спільний аналіз керівника і консультанта кар´єрних домагань і можливостей їх реалізації;
— визначення кінцевої мети і проміжних варіантів;
— підготовка плану заходів, заснованого на виявлених потребах у знаннях та навичках;
— контроль за виконанням плану.
Особливості консультування, зорієнтованого на соціально-психологічніпроблеми організації, корекцію індивідуальної управлінської діяльностіполягають у погодженні рівня розвитку особистості керівника з вимогамисистемного оточення, визначення напряму й методів самоаналізу тасамокорекції. Спрямоване воно на вдосконалення стилю й методівуправління, систематизацію поведінки керівника в конфліктних ситуаціях,взаємин із підлеглими, колегами, вищим керівництвом тощо.
До основних завдань соціально-психологічного консультування кадрів управління належать:
— психодіагностика особистісно-професійних якостей та емоційно-психологічного стану управлінців;
— корекція особистісних обмежень керівників;
— психотерапевтична робота з метою попередження та усунення стресових станів, нервово-психічних розладів управлінців;
— діагностичне оцінювання соціально-психологічного стану справ в організації та інформування про це керівників;
—організація і проведення тренінгів, семінарів, конференцій та іншихнавчальних заходів, спрямованих на підвищення рівня психологічноїкультури управлінців;
— консультування під час переговорного процесу;
—рекомендації щодо розроблення програм, проектів, рішень, спрямованих навдосконалення діяльності організації та її співробітників;
— сприяння керівництву в раціональному формуванні персоналу, розподілі функцій між працівниками.
Реалізація завдань соціально-психологічного консультування кадрів,перелік яких залежить від конкретних особливостей організації іпроблем, які вона вирішує, досягається завдяки індивідуальномуконсультуванню, соціально-психологічній роботі з групою,психодіагностичному та психокорекційному забезпеченню процесууправлінського розвитку. На кожному з рівнів (індивідуальному,груповому) здійснюється пошук ефективних механізмів впливу, покликаногозабезпечити розвиток психологічної культури об´єкта цього впливу(комунікативної компетентності, спостережливості, сенситивності, рівнядуховного розвитку особистості, знань, умінь та навичок, рівняестетичного сприймання дійсності).
Консультування повинновраховувати взаємозв´язок психологічної культури та управлінської,тобто системи норм, цінностей, правил поведінки, ритуалів, традицій,заборон, стилів поведінки, звичок та ін.
На загальний рівенькультури організації впливають специфічні культурні цінності: місіяорганізації, критерії та рівні влади, система розподілуадміністративних функцій, стиль спілкування співробітників, роль жіноку керівництві, критерії відбору на керівну посаду, стиль керівництва,форми контролю, дисципліна, схема прийняття рішення, способи подоланняконфліктів, методи оцінювання ефективності роботи. Тому при виборіспособів, методів психологічного консультування необхідно дбати провзаємозв´язок психологічної культури і культури організації. Без цьогоне домогтися розвитку керівника, підвищення ефективності управлінськоїдіяльності.
Консультування кадрів управління є важливим чинникомудосконалення змісту управлінської діяльності, активізаціїособистісного розвитку керівника. У плануванні управлінського розвитку,розв´язанні поточних завдань важливу роль відіграє персональне консультування. Здебільшоговоно полягає у виборі оптимальної форми подання інформації,класифікації управлінських рішень, вдосконаленні індивідуального стилюкерівництва та ін. Спрямоване консультування на розв´язаннясоціально-психологічних проблем, пошук оптимальних шляхів розвиткукерівника, оптимізацію та корекцію його взаємин із підлеглими, йогоповедінки в суперечливих і проблемних ситуаціях тощо. Результатамицього консультування є: адаптація керівника до умов життєдіяльності вколективі, вимог системного оточення; зміна структури діяльностікерівника, методів і способів спілкування та взаємодії з підлеглими;виявлення недоліків у діяльності і розвитку, способів їх подолання.
Персональне консультування особливу увагу приділяє профілактицірегресивного розвитку керівника, запобіганню професійній управлінськійдеформації, чому сприяє корекція індивідуальної управлінської концепціїкерівника. Проте, як підтверджують дослідження, у певні періодиуправлінського розвитку керівника розкриття перед ним зумовленихсистемним оточенням перспектив особистісної регресії є неефективним інедоцільним.
У процесі розвитку персонального консультування виокремилися такі види персональних консультацій:
1. Пасивне консультування. Передумовою його є прагнення керівникависловитися про свої проблеми, знайти співучасть, підтримку, визнаннятого, що труднощі є справді суттєвими. Таке консультування відбуваєтьсяу формі монологу керівника, а роль психолога зводиться до уважноговислуховування та вмілої підтримки бесіди.
2. Цілеспрямованеіндивідуальне інформування про результати психологічних досліджень. Уцьому разі консультація зводиться до отримання керівником додатковихзнань про себе та свою діяльність. При цьому виникає проблема довіри доджерела інформації, його авторитетності, а також намагання подолатибар´єри самозахисту, стан внутрішнього дискомфорту, спричиненогоповідомленням психологів про низькі показники у діяльності,прогнозуванням імовірних невдач тощо.
3. Формуюче консультування.Найефективніше воно для новопризначених керівників, а також за миттєвоїзміни системного оточення. За таких умов цілі консультанта і клієнтазбігаються.
4. Консультування з метою корекції. Спрямоване назміну стилю управління, управлінської концепції, відносин ворганізації, установок та ін.
Персональне психологічнеконсультування є одним із найдієвіших видів психологічної допомогикерівникам. Зміст і завдання його визначають, зважаючи на аналіздіяльності організації та проблеми управління персоналом. Тобто воно єі методом удосконалення практики управління, і видом психологічноїдопомоги особистості. Такі самі цілі має і групове консультування, однак воно спрямоване на психологічну допомогу групі, організації.
Групове консультування зорієнтоване на виявлення труднощів, прихованихміжособистісних конфліктів у групі, істинних причин особистіснихуправлінських проблем, а також на зняття суперечностей при виявленніпроблем управлінської діяльності, колективне вироблення оптимальних длягрупи керівників способів подолання наявних труднощів, конкретизаціюдля групи способів і методів управління.
Об´єктами груповогопсихологічного консультування є групи людей, а іноді й ціліорганізації. Персональне і групове консультування може здійснювати одинконсультант (індивідуальне консультування) чи команда консультантів(кожен з них виконує певні функції). Форма психологічногоконсультування залежить від конкретних проблем управління, специфікиспільної діяльності та особливостей функціонування психологічної служби.