Психологія управління
Ортобіоз особистості керівника
Поняття “ортобіоз” тлумачать як правильний, розумний спосіб життя.
Ортобіотика досліджує механізми протистояння стресам, способи захистувід несподіванок, службових неприємностей, навчає спокійно сприйматиуспіхи своїх колег тощо. Вона, на думку І. Мечникова, єсистемоутворювальною умовою довголітньої працездатності людини.
Управлінська діяльність пов´язана з постійною напругою нервовоїсистеми, інтелекту людини, персональною відповідальністю, постійнимвиникненням позаштатних ситуацій, які загрожують здоров´ю діловихлюдей. Це висуває проблему ортобіозу особистості керівника на переднійплан. Великий обсяг аналітико-синтетичної діяльності мозку, хронічнийдефіцит часу, високий рівень особистої мотивації, щоденно впливаючи навищу нервову діяльність керівника, спричинюють стреси, втомлюваність,погіршення його здоров´я. Більшість захворювань ділових людей виникаєчерез дефіцит рухової активності, нервові перевантаження, порушенняроботи серцево-судинної системи, відчуття психологічної незахищеності.
З усіх органів людського організму найбільш беззахисний головний мозок,де відбувається майже 25% усіх обмінних процесів. Функціонуваннянервової тканини залежить, насамперед, від рівня глюкози в крові, зазначного зниження якого виникають зміни нервової діяльності, що маютьнаслідком стресові ситуації.
Стрес(англ. stress — напруга) — емоційний стан людини, що виникає під дієюсильних подразників і виявляється у напружених переживаннях.
Це поняття виникло у фізіології для позначення неспецифічної реакціїорганізму на будь-який несприятливий вплив. Пізніше його сталитлумачити як стан людини, що виникає у відповідь на різноманітніекстремальні впливи (стресори) на фізіологічному, психологічному іповедінковому рівнях. Залежно від виду стресора (чинника, що викликаєстан стресу), розрізняють фізіологічний і психологічний стреси. Фізіологічний стрес у людини виникає через надмірне фізичне навантаження, високу і низьку температури, больові стимули, утруднене дихання тощо. Психологічний стрес є наслідком дії чинників, пов´язаних із загрозою, небезпекою, образою, інформаційним перевантаженням та ін.
Психологічний стрес буває двох видів:
— інформаційний. Виникаєза інформаційних перевантажень, коли людина не справляється іззавданням, не встигає приймати рішення в необхідному темпі та привисокому ступені відповідальності за наслідки;
— емоційний. З´являється в ситуаціях відчуття загроз, небезпек, образи тощо.
Симптомами психологічного стресу є безсоння, головні болі, погіршенняапетиту, настрою, “мішки”, синці під очима, “замерзання” пальців рук ініг.
Канадський біолог і лікар Ганс Сельє (1907—1982) першимзастосував поняття “стрес” для опису реакції організму на всі видибіологічних подразників. Така реакція викликає як хвороби, так і станзбудження. Вивчаючи вплив стресу на людський організм, учений дійшоввисновку, що частково він необхідний для підтримання доброгосамопочуття і що окремі його види корисні. Стрес пов´язаний ізбудь-якою діяльністю, і уникнути його може лише той, хто нічого неробить. Але життя без дерзань, прагнень, помилок нецікаве. Тому непотрібно уникати стресів, оскільки повна відсутність їх означає смерть.Найефективнішим засобом боротьби зі стресами Г. Сельє вважавзахопленість роботою. Водночас він пропонував прийоми, що зводятьвразливість людини до мінімуму:
— визнайте, що досконалістьнеможлива, але пам´ятайте, що в кожному виді досягнень є своя вершина,прагніть до неї і задовольняйтеся цим;
— цінуйте радість справжньої простоти життєвого укладу;
— у будь-якій життєвій ситуації спочатку подумайте, чи варто боротися;
— постійно зосереджуйте увагу на приємному і на діях, що можуть поліпшити ваше становище і стан;
— намагайтеся забувати про огидне, безнадійне і важке, оскільки довільне відволікання — найкращий спосіб послабити стрес;
— ніщо не впливає на людину сильніше, ніж невдача;
— ніщо не підбадьорює сильніше, ніж успіх;
— навіть після нищівної поразки боротися з гнітючою думкою про невдачу найкраще за допомогою спогадів про колишні успіхи;
— навмисне пригадування — дієвий засіб відновлення віри в себе, необхідної для майбутніх перемог;
—не відкладайте неприємної справи, якщо вона необхідна для досягненнямети: замість обережного погладжування, що лише продовжить періодхвороби, розкрийте нарив, щоб усунути біль;
— знаючи, що всуспільстві завжди будуть вожді й ті, кого ведуть, врахуйте: вождіпотрібні лише доти, доки послідовникам необхідна їхня допомога;
— не забувайте, що немає готового рецепту успіху для всіх: люди різні, і їх проблеми теж.
Лікарі вважають одним із методів профілактики стресу раціональнехарчування. Вони рекомендують вживати побільше овочів, які містятьбагато вуглеводів і вітамінів, не зловживати кавою, алкоголем, що єсильним детонатором стресу.
Уміння насолоджуватися життям,знаходити в буденному радість — яскравий показник здоров´я людини. Саметому лікарі радять профілактику здоров´я радістю. У психологічномуплані життєрадісність зумовлюють різноманітність вражень, музика,спілкування з природою, любов — подяка, повага, довіра, замилування,дружнє ставлення, доброзичливість.
Для підтримки працездатності іжиттєвого тонусу керівникові варто протягом кожного шестигодинногоциклу (крім часу, відведеного на сон) одну годину використовувати на рекреацію (лат.recreatio — відновлення) — перерву на відпочинок (протягом робочого дняробити від 4 до 6 гімнастичних пауз, проходити за день не менше 7 км); релаксацію (лат. relaxatio — зменшення, ослаблення) — психічне розслаблення і переключення емоцій; катарсис (грец. kotharsis — очищення) — моральне очищення.
Не менш важливо дотримуватися основ гігієни, що сприяє нормальномуфункціонуванню людського організму. У структурі ортобіозу керівника цестосується гігієни праці, гігієни спілкування та особистої гігієни.
Гігієна праці.Оскільки праця завжди пов´язана з напругою сил людини, важливо недопускати перевтоми, яка є природною реакцією організму, спрямованою назапобігання руйнування його здоров´я. Тому потрібно дотримуватися нормі правил організації робочого місця, забезпечувати нормальне екологічневнутрівиробниче середовище тощо.
Гігієна спілкування.Вона передбачає дотримання норм управлінського спілкування і правилввічливості, терпимість до людських недоліків, уважне ставлення додумок співробітників, стримування власних емоцій тощо.
Особиста гігієна. Зорієнтована на постійний самоконтроль за станом свого тіла і душі.
Спостереження, експерименти довели, що людині можна навіяти поганийнастрій, самопочуття, хворобу. Наприклад, автор бестселера “Думай ізбагачуйся” Наполеон Хілл виділяє сім симптомів страху хвороб:
1) самонавіювання (постійні розмови про операції, пошук у собі симптомів усіх мислимих хвороб тощо);
2) іпохондрія (звичка з приємністю говорити про хвороби, очікувати їх, що обертається нервовим стресом);
3) млявість (малорухливий, домашній спосіб життя);
4) вразливість (страх хвороб підриває сили, організм перестає чинитиопір, виникають сприятливі умови для набуття будь-якої недуги);
5) самовтіха (властивість волати до співчуття оточення, використовуючи уявлювану хворобу як принаду);
6) нестримність (звичка вживати алкоголь та інші засоби для рятуваннявід головних болів, невралгій тощо замість усунення їх причин);
7)занепокоєння.
Для захисту від негативного впливу він пропонує вдатися до таких дій:
1. Згадайте, що ви маєте силу волі. Постійно реалізовуйте її.
2. Усвідомте, що негативні імпульси проникають у вас черезпідсвідомість, чому, власне, їх і важко знайти. Отже, не спілкуйтеся злюдьми, взаємодія з якими викликає у вас депресію чи занепокоєння.
3. Викиньте зі своєї домашньої аптечки улюблені баночки з пігулками,перестаньте плекати застуди, мігрені й хвороби, які ви собі придумали.
4. Неухильно прагніть до спілкування з людьми, що пробуджують у вас думку й активну дію.
5. Не призначайте побачень хвилюванням — вони й самі прийдуть.
6. Відвикайте турбуватися! Прийміть одне для всіх випадків рішення:ніщо, пропоноване життям, не заслуговує на ваші хвилювання. І вивідчуєте рівновагу, ясність інтелекту, що й приведе вас до щастя.
Ризик, який постійно супроводжує управлінську діяльність керівника,по-різному позначається на його морально-психологічній і фізіологічнійрівновазі.
Ризик — ситуативна характеристика дії, що поєднує невизначеність її результату і можливі несприятливі наслідки в разі невдачі.
У психології цьому поняттю відповідають такі взаємозалежні значення:
—ризик як міра очікуваного неблагополуччя у разі невдачі в діяльності,що визначається поєднанням імовірності невдачі і ступеня несприятливихнаслідків;
— ризик як дія, що загрожує суб´єкту втратою, збитком і т. д.;
—ризик як ситуація вибору між двома можливими варіантами дії: меншпривабливим, однак надійнішим, і привабливішим, але менш надійним.
Неоднозначність, динамічність і складності ситуації на ринку роблятьризик неминучим явищем в управлінні. Відомо водночас і те, щонайбільших успіхів досягає той керівник, який може сміливо піти наобґрунтований, виправданий ризик, показниками якого є точнийрозрахунок, інтуїція, контроль над емоціями, шансові ситуації,здібності підприємця тощо.
Отже, управління є джерелом стресу,ризику, постійної загрози здоров´ю тих, хто до нього причетний. Затаких умов людський організм виробляє захисні механізми (перевтома,небажання виконувати певний вид діяльності, стереотипне ставлення допевних проблем, підвищена обережність у спілкуванні тощо), якідопомагають простіше реагувати на ділові конфлікти, службові негаразди,психологічні бар´єри та інші проблеми, що повсякденно виникають удіяльності керівника.