Землеробство

3.3.7. Сівозміни з овочевими і баштанними культурами

В умовах інтенсифікації землеробства змінився і традиційний підхід до попередників овочевих культур у сівозміні - вибір їх розширився. Тепер ці культури вирощують не тільки в овочевих сівозмінах, а й у кормових, польових тощо.

Але це ні в якому разі не зменшує значення попередників і сівозміни в цілому. Навпаки, в сучасному овочівництві з поглибленням процесів спеціалізації і концентрації виробництва роль сівозмін зростає.

Результати наукових досліджень та практика передових господарств показують, що від впровадження науково обґрунтованих сівозмін урожайність овочевих культур підвищується на 18-25% і більше порівняно з продуктивністю за безсистемного розміщення їх, а тим більше за беззмінного вирощування.

Науково обґрунтована сівозміна визначається насамперед правильним вибором найефективніших у біологічному й організаційно-господарському відношенні попередників.

У зв´язку з тим, що вплив попередників на наступні культури має зональний характер, у табл. 28 попередники, які рекомендуються під овочеві культури, подаються за ґрунтово-кліматичними зонами України.

Наукові дослідження та передова практика підтверджують доцільність введення в овочеві і кормові сівозміни багаторічних трав в усіх зонах країни.

Багаторічні трави відновлюють родючість ґрунту, поліпшують його агрофізичні та агрохімічні властивості, є добрим попередником овочевих, зернових, кормових культур, ефективним засобом боротьби з ерозією ґрунту та його забур´яненістю.

Незамінна і фітосанітарна роль трав у боротьбі з кореневими гнилями, нематодами та іншими хворобами овочевих культур. Крім того, трави є цінним кормом для тваринництва.

На зрошуваних та осушених землях усіх зон країни, а також на неполивних Прикарпаття багаторічні трави доцільно вирощувати не менше двох років, а без зрошення, залежно від агрокліматичних умов, один-два роки.

Після багаторічних трав насамперед треба розміщувати огірки, а в зоні консервних заводів - і помідори. Висівати капусту після багаторічних трав рекомендується тільки на зрошуваних землях. Озима пшениця, розміщена після багаторічних трав, є добрим попередником для дрібнонасінних овочевих культур: помідорів безрозсадних та капусти, моркви, цибулі, столових буряків тощо. Цей попередник рано звільняє поле, що дає змогу внести добрива і провести до настання холодів напівпаровий обробіток ґрунту.

Таблиця 28. Попередники, які рекомендуються для овочевих культур

Культура

Полісся

Лісостеп

Степ

Капуста

Огірки, озима пшениця, цибуля, рання картопля, помідори, однорічні трави, кукурудза на силос

Огірки, озима пшениця, горох, цибуля, однорічні трави, кукурудза на силос

Огірки, цибуля, озима пшениця, горох, рання картопля

Огірки

Багаторічні трави, капуста, горох, люпин на силос, однорічні трави, кукурудза на силос

Багаторічні трави, горох, вико-вівсяна сумішка, озима пшениця, кукурудза на силос, помідори, капуста

Багаторічні трави, озима пшениця, рання картопля, горох, кукурудза на силос, помідори

Помідори

Огірки, озима пшениця, кукурудза на силос

Огірки, цибуля, озима пшениця, зеленні, кукурудза на силос, капуста

Огірки, озима пшениця, люцерна, капуста, зеленні

Цибуля, часник

Озима пшениця, огірки, рання картопля

Озима пшениця, огірки, рання картопля, помідори

Озима пшениця, огірки, рання картопля, горох, помідори

Перець, баклажани

Огірки, цибуля, зеленні

Огірки, цибуля, зелен-ні, озима пшениця, капуста

Огірки, цибуля, горох, озима пшениця, багаторічні трави, капуста

Горох овочевий, квасоля

Огірки, цибуля, помідори, озимі зернові, столові коренеплоди

Огірки, цибуля, рання картопля, озима пшениця, помідори, кукурудза на силос

Огірки, цибуля, озима пшениця, рання картопля, помідори, кукурудза на силос, столові коренеплоди

Коренеплідні столові

Огірки, рання картопля, озима пшениця, горох, помідори, капуста

Огірки, озима пшениця, рання картопля, цибуля, горох, капуста

Огірки, озима пшениця, рання картопля, цибуля, горох, помідори

На піщаних ґрунтах Полісся, де багаторічні трави дають невеликі врожаї, у сівозміни з овочевими культурами треба вводити люпин на силос або вико-вівсяні, горохо-вівсяні сумішки на зелений корм, сіно чи сінаж.

Пізня капуста - незадовільний попередник цибулі-ріпки з насіння.

Для профілактики кили та інших хвороб і шкідників капусти в сівозмінах потрібно не допускати надмірного поширення посівів редиски, редьки, кормової капусти, ріпаку, гірчиці та інших культур родини Капустяні.

У сівозміни з овочевими культурами, особливо на зрошуваних землях, доцільно вводити повторні посіви кормових, овочевих чи сидеральних культур.

Надзвичайно важливим є застосування сидеральних проміжних культур для збагачення підзолистих та опідзолених ґрунтів Полісся на органічну речовину і поліпшення їхньої родючості.

Під час проектування сівозміни з овочевими культурами, крім усіх інших факторів, треба враховувати придатність ґрунту для вирощування цих культур та їх забезпеченість водою, віддаленість від місць зберігання, перероблення, реалізації, забезпеченість робочою силою, під´їзними шляхами тощо.

Залежно від рівня спеціалізації, ґрунтових та економічних умов у господарствах може бути одна або декілька сівозмін, де вирощують овочеві культури.

У сівозмінах з багаторічними травами здебільшого має бути сім-вісім, без них - п´ять-шість полів, де можна розмістити по дві-три основні та три-чотири культури з групи малопоширених. Насиченість сівозмін овочевими культурами становитиме 50-75%.

За розміром поле в сівозміні має бути таким, щоб можна було продуктивно використовувати сучасні машини для сівби, садіння, догляду за рослинами, збирання, а також високопродуктивну техніку для зрошення, тобто не меншим ніж 50-70 га. На Поліссі та в Лісостепу поля здебільшого менші, ніж у Степу.

У зв´язку з великою різноманітністю біологічних і агротехнічних властивостей малопоширених та пряних овочевих культур необхідно правильно групувати їх при розміщенні у відведеному полі або організовувати для їх вирощування спеціальні сівозміни. Так, в окремих господарствах Київської області всі культури зонтичних (петрушка, кріп, селера, пастернак) розміщують на одній ділянці, що дає можливість застосовувати однакові добрива, схеми сівби, засоби захисту від бур´янів, шкідників і хвороб тощо.

Для спаржі, ревеню, хрону, щавлю, естрагону, багаторічної цибулі відводять на родючих ґрунтах окрему ділянку, яка за розмірами має забезпечити в перспективі закладання нових та розширення існуючих плантацій багаторічних овочевих культур.

Під час освоєння сівозмін, якщо необхідно, допускаються повторні посіви огірків, моркви, цибулі з насіння за доброго фітосанітарного стану ділянок та своєчасного проведення заходів захисту рослин від шкідників і хвороб.

Повернення на попереднє місце овочевих культур, які пошкоджуються однаковими хворобами та шкідниками, допускається не частіше як через три-чотири роки, а пізньої капусти - через п´ять-шість років.

Основною вимогою для введення сівозмін та їх ефективного використання в овочівництві є відсутність строкатості ґрунту за родючістю та меліоративним станом.

Кращим заходом для вирівнювання полів за родючістю може бути введення в сівозміну вивідних полів, які при поступовому окультуренні будуть включатися в активне чергування на них овочевих культур.

Досвід переконує, що в господарствах, які спеціалізуються на виробництві молока, овочів та картоплі, найкраще задовольняють вимоги раціонального поєднання рослинництва і молочного тваринництва кормові та овочеві сівозміни; у господарствах, які вирощують овочі для внутрішнього споживання, а також де є окремі овочеві спеціалізовані бригади з виробництва ранніх овочів - овочеві сівозміни.

Спеціалізовані господарства мають неоднакові умови для введення та освоєння сівозмін - різні набори культур, рівень виробництва продукції, різна забезпеченість для виробництва овочів ґрунтами та ін. Тому питання про введення сівозмін у кожному господарстві треба вирішувати творчо, з урахуванням усіх економічних, агробіологічних та інших факторів.

Полісся. Агрокліматичні умови тут сприятливі для вирощування всіх видів капусти, огірків, кабачків, столових коренеплодів, зеленних та пряних культур. При застосуванні відповідної агротехніки і засобів захисту рослин від хвороб багато господарств одержують добрі врожаї помідорів, перцю.

Овочеві культури тут вирощують переважно на бідних на всі поживні речовини дерново-підзолистих і сірих лісових піщаних та супіщаних ґрунтах, а також на глибоких торфовищах заплав річок Ірпінь, Трубіж, Десна та ін. Характерною для зони є строкатість ґрунтового покриву за гранулометричним складом, рельєфом, вмістом поживних речовин та кислотністю.

За даними науковців і виходячи з досвіду господарств Київської, Житомирської, Тернопільської і Рівненської областей, для складання схем сівозмін з овочевими культурами найефективніші такі ланки:

1) після багаторічних трав: огірки - помідори - капуста, озима пшениця - помідори - капуста, огірки - капуста - столові коренеплоди, огірки - зеленні - капуста;

2) після гороху на зерно, люпину на зелений корм і силос, вико-вівсяної сумішки на зелений корм, сіно і сінаж: капуста - огірки - помідори або столові коренеплоди, огірки - зеленні - помідори, огірки - помідори - цибуля;

3) після озимих зернових, які йдуть після багаторічних трав та зайнятих парів: цибуля - зеленні - капуста, огірки - капуста - огірки, капуста безрозсадна - огірки - столові коренеплоди; помідори - горох овочевий - капуста;

4) після ранньої картоплі: озима пшениця - капуста безрозсадна - огірки, капуста - столові коренеплоди, зеленні - огірки - капуста, капуста - огірки -столові коренеплоди;

5) після кукурудзи на силос: помідори - капуста - огірки, огірки - капуста - столові коренеплоди, огірки - помідори - столові коренеплоди, огірки - столові коренеплоди.

Орієнтовані схеми сівозмін з овочевими культурами для Полісся можуть бути такі:

I. 1 - люпин на силос; 2 - огірки; 3 - капуста; 4 - огірки; 5 - люпин на зерно;

6 - озима пшениця; 7 - столові коренеплоди.

II. 1 - конюшина; 2 - огірки; 3 - зеленні; 4 - помідори; 5 - вико-вівсяна сумішка на сіно; 6 - огірки; 7 - столові коренеплоди або капуста; 8 - зернові ярі з підсівом конюшини.

III. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - огірки; 4 - столові коренеплоди; 5 - горох овочевий + післяжнивна кукурудза на зелений корм; 6 - огірки; 7 - столові коренеплоди; 8 - ярі зернові з підсівом багаторічних трав.

IV. 1, 2, 3 - багаторічні трави; 4 - огірки; 5 - капуста; 6 - столові коренеплоди; 7 - однорічні трави, після збирання - чистий посів трав багаторічних.

V. 1 - конюшина; 2 - огірки; кабачки; 3 - помідори; 4 - капуста; 5 - вико-вівсяна сумішка на сіно; 6 - зеленні; 7 - ярі зернові з підсівом конюшини.

Лісостеп. Ґрунтово-кліматичні умови тут сприятливі для вирощування огірків, помідорів, столових коренеплодів, цибулі, зеленних культур, кабачків, перцю тощо. Згідно з науковими розробками найефективнішими в сівозмінах є такі ланки:

1) після багаторічних і однорічних трав, зернобобових: огірки - помідори -цибуля, огірки - капуста - столові коренеплоди, огірки - зеленні (цибуля) - огірки, помідори - капуста - огірки, огірки - зеленні - капуста, огірки - столові коренеплоди - кукурудза на силос, озима пшениця - цибуля - помідори, озима пшениця - помідори - капуста, огірки - капуста - огірки, озима пшениця - капуста безрозсадна - огірки;

2) після озимої пшениці, розміщеної після багаторічних трав чи по парах: цибуля - огірки - капуста, помідори - цибуля - капуста або столові коренеплоди, помідори - горох овочевий - капуста, огірки - зеленні - столові коренеплоди, помідори - цибуля - столові коренеплоди, капуста безрозсадна - огірки - помідори або столові коренеплоди;

3) після ранньої картоплі: озима пшениця - цибуля - капуста, огірки - цибуля - столові коренеплоди, зеленні - огірки - капуста, капуста - огірки - столові коренеплоди, безрозсадна капуста - столові коренеплоди, цибуля - капуста - огірки;

4) після кукурудзи на силос: огірки - помідори - цибуля або зеленні, помідори - огірки - цибуля, капуста - огірки - столові коренеплоди, помідори - капуста - огірки.

Орієнтовні схеми сівозмін для господарств Лісостепу з різним насиченням овочевими культурами можуть бути такими:

I. 2 - багаторічні трави; 3 - огірки; 4 - помідори; 5 - зеленні; 6 - капуста; 7 - помідори; 8 - ярі зернові з підсівом багаторічних трав.

II. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - озима пшениця; 4 - помідори; 5 - зеленні; 6 - капуста; 7 - помідори; 8 - ярі зернові з підсівом багаторічних трав.

III. 1 - конюшина; 2 - огірки; 3 - зеленні; 4 - капуста; 5 - огірки; 6 - столові коренеплоди; 7 - ярі зернові з підсівом конюшини.

IV. 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - цибуля з насіння; 4 - огірки; 5 - капуста; 6 - огірки; 7 - цибуля з сіянки; 8 - озима пшениця з підсівом конюшини.

V. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - огірки; 4 - зеленні; 5 - ранні помідори; 6 - озима пшениця; 7 - цибуля; 8 - ярі зернові з підсівом багаторічних трав.

VI. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - озима пшениця; 4 - безрозсадна капуста; 5 - помідори; 6 - столові коренеплоди; 7 - ярі зернові культури з підсівом багаторічних трав.

VII. 1 - горох + післяжнивна кукурудза на зелений корм; 2 - огірки; 3 - помідори; 4 - капуста; 5 - огірки; 6 - столові коренеплоди.

Степ. Ця зона є основним постачальником товарних овочів. У ній розміщено більше половини площ овочевих культур. Це зона консервного виробництва і виробництва свіжих овочів для великих промислових центрів та курортів.

При зрошенні тут можна вирощувати всі види овочевих культур, які культивують у країні, але найбільше виробляють тут помідорів, цибулі, часнику, перцю, баклажанів. На південному заході зони в структурі посівних площ головне місце відводиться помідорам, на північному сході - помідорам і капусті. Для сівозмін господарств Степу з поглибленою спеціалізацією щодо вирощування окремих овочевих культур рекомендуються такі ланки сівозміни:

1) після багаторічних трав: помідори - огірки - зеленні, помідори - огірки - помідори, огірки - капуста - помідори, огірки - помідори - огірки, капуста - огірки - помідори;

2) після озимої пшениці: цибуля - зеленні - капуста, безрозсадні помідори - горох овочевий - цибуля, безрозсадні помідори - цибуля з сіянки - розсадні помідори, помідори - огірки - цибуля, помідори - горох овочевий;

3) після ранньої картоплі: цибуля - зеленні - огірки, цибуля - капуста - огірки, люцерна - люцерна - помідори;

4) після зернобобових: огірки - капуста, озима пшениця - помідори.

Треба нагадати, що при розміщенні помідорів, перцю, баклажанів після багаторічних трав та кукурудзи збільшується зрідженість цих культур від пошкодження личинками дротяника.

Безрозсадні помідори сприяють забур´яненню цибулі, яку часто розміщують після цього попередника.

Орієнтовні схеми сівозмін для вирощування овочевих культур у Степу можуть бути такими:

I. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - озима пшениця; 4 - помідори; 5 - капуста; 6 - огірки; 7 - столові коренеплоди; 8 - ярі зернові культури з підсівом багаторічних трав.

II. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - озима пшениця; 4 - капуста; 5 - помідори; 6 - огірки; 7 - цибуля; 8 - ярі зернові з підсівом багаторічних трав.

III. 1 - озима пшениця; 2 - помідори; 3 - огірки; 4 - помідори; 5 - горохо-вівсяна сумішка на зелений корм + післяукісна капуста; 6 - розсадні помідори; 7 - цибуля, столові коренеплоди.

IV. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - розсадні помідори; 4 - зеленні; 5 - огірки; 6 - помідори; 7 - овочеві ранні культури, після збирання їх - літня сівба багаторічних трав.

V. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - помідори; 4 - огірки; 5 - капуста; 6 - столові коренеплоди, зеленні; 7 - ярі зернові культури з підсівом багаторічних трав.

VI. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - озима пшениця + післяжнивно горохо-вівсяна сумішка на зелений корм; 4 - помідори; 5 - капуста; 6 - столові коренеплоди; 7 - ярі зернові на зелений корм з підсівом багаторічних трав.

VII. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - помідори; 4 - кукурудза на силос; 5 - огірки; 6 - помідори; 7 - капуста; 8 - злаково-бобова сумішка на зелений корм, багаторічні трави літньої сівби.

VIII. 1, 2 - люцерна; 3 - помідори; 4 - горох овочевий; 5 - озима пшениця, люцерна літньої сівби.

IX. 1 - рання картопля; 2 - цибуля; 3 - злаково-бобова сумішка на зелений корм + капуста післяукісно; 4 - ярі зернові; 5 - цибуля; 6 - огірки; 7 - малопоширені овочеві культури.

X. 1, 2 - люцерна; 3 - помідори; 4 - огірки; 5 - однорічні трави на зелений корм; 6 - озима пшениця; 7 - цибуля або столові коренеплоди; 8 - ранні овочеві культури, люцерна літньої сівби.

На зрошуваних землях Інститут зрошуваного землеробства УААН пропонує такі сівозміни:

I. 1, 2 - люцерна; 3 - помідори; 4 - кукурудза МВС; 5 - огірки; 6 - помідори; 7 - капуста; 8 - злаково-бобова сумішка на зелений корм + літній посів люцерни.

II. 1, 2 - люцерна; 3 - розсадні помідори; 4 - горох на зелений горошок; 5 - озима пшениця+літній посів люцерни.

III. 1, 2 - люцерна; 3 - помідори; 4 - огірки; 5 - однорічні трави на зелений корм; 6 - озима пшениця; 7 - цибуля або коренеплоди столові; 8 - ранні овочеві+літній посів люцерни.

IV. 1 - картопля рання; 2 - цибуля; 3 - злаково-бобова сумішка + капуста; 4 - ярі зернові; 5 - цибуля; 6 - огірки; 7 - малопоширені овочеві культури.

В останній сівозміні відсутні багаторічні трави, тому слід вносити по 20-25 т гною на кожний гектар сівозмінної площі.

Класичною є сівозміна на зрошуваних землях радгоспу "Городній велетень", що пройшла тут п´ять ротацій і має таке чергування культур: 1 - ячмінь з підсівом люцерни; 2, 3 - люцерна; 4 - помідори; 5 - гарбузові; 6 - коренеплоди; 7 - зелений горошок; 8 - помідори.

Херсонська селекційна науково-дослідна станція баштанництва на підставі багаторічних досліджень рекомендує баштанні короткоротаційні сівозміни для умов зрошення з багаторічними травами з різним насиченням баштанними культурами:

I. 1 - озима пшениця + післяжнивно еспарцет; 2 - еспарцет на насіння; 3 - баштанні;

II. 1 - озима пшениця + післяжнивно люцерна; 2, 3 - люцерна; 4 - баштанні (кавуни); 5 - баштанні (гарбузи, дині);

III. 1 - озима пшениця + післяжнивно еспарцет; 2 - еспарцет на насіння; 3 - озима пшениця + післяжнивні на сидерат; 4 - баштанні;

IV. 1 - озима пшениця + післяжнивно люцерна; 2, 3 - люцерна; 4 - баштанні; 5 - озима пшениця + післяжнивні на сидерат; 6 - баштанні.

Завдяки наявності багаторічних трав, а також сівби сидератів у післяжнивний період біогенність ґрунту різко підвищується, що сприяє його оздоровленню, очищенню від патогенних організмів та підтриманню високого рівня родючості (А. П. Коваленко, А. О. Лимар, М. П. Малярчук та ін., 1999).